Запорізької області
07.09.09 Справа № 7/230/09
Суддя
Позивач Закрите акціонерне товариство “Водопроводчик”, м. Запоріжжя
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “ВіВа-Центр, ЛТД Ко”, м.Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача Дремлюгіна О.В., дов. № 16 від 04.09.2009р.
Корнєва Л.І., дов. № 17 від 04.09.2009р.
Від відповідача не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 28986грн. 50 коп. заборгованості, яка складається з 15264 грн. 00 коп. суми основного боргу, 7247 грн. 93 коп. суми індексу інфляції, 6479 грн. 57 коп. суми пені.
Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 549, 625, 837, 854, 879 ЦК України, ст. 321 ГК України, договір № 271001 від 27.10.2006р.
Ухвалою суду від 13.07.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 07.09.2009р.
Ухвала суду від 13.07.2009р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.
Крім того, про належне повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання свідчать повідомлення , що знаходяться в матеріалах справи.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Сторони по справі № 7/230/09 є юридичними особами, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівники підприємств були зобов'язані направити компетентного представника в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідальність про достовірність наданих матеріалів несе сторона, що їх надала.
Враховуючи вищевикладене, спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах, скільки наявних у справі матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, суд
27.10.2006р. між ТОВ ЗАТ “Водопровідник” (далі-позивач) та ТОВ “Віва-Центр, ЛТД Ко” (далі-відповідач) був укладений договір підряду № 271001 (далі - договір).
Згідно з п. 4.1 договору, виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи по укладці зовнішнього водопостачання та каналізації згідно проектної документації №775-67-78НВК в строк з листопада 2006р. по липень 2007р.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актом виконаних робіт за червень 2007р. та довідкою про вартість виконаних робіт, підписаних сторонами.
Згідно розділу 5 договору, розрахунок по договору здійснюється поетапно.
Згідно з п. 5.3 договору, кінцевий розрахунок за виконані виконавцем роботи здійснюється замовником після підписання останнім акту здачі-приймання робіт на протязі 10 днів.
На адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості в розмірі 15264 грн. 00 коп. за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи.
Претензія позивача залишена без задоволення.
Згідно зі ст. 530 ГПК України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг перед позивачем не виконав.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.
Статтею 318 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на за мовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визна чений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
На момент розгляду справи по суті доказів сплати суми боргу відповідач суду не надав.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду № 271001 від 27.10.2006р. складає 15264 грн. 00коп., підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.
Відповідно до умов п. 12.1 договору, при необґрунтованій затримці або відмови від приймання виконаних робіт, підписання акту приймання -передачі, оплати виконаних робіт замовником сплачується пеня виконавцю в розмір 0,1 % від загальної вартості робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ згідно ЗУ № 543/96-ВР від 14.01.97р.
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно проведеного судом перерахунку пред'явленої до стягнення суми пені, судом встановлено, що сума пені нарахована позивачем з порушенням п. 6ст. 232 ГК України, тобто більш ніж за шість місяців.
Таким чином сума пені, яка підлягає стягненню, складає 2945грн. 95коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню. В решті заявленої до стягнення суми пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пред'явлена позивачем сума індексу інфляції складає 6479 грн. 57 коп. і підлягає задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 318, 230-232 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіВа-Центр, ЛТД Ко”, юридична адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул.Жукова, 9 (р/р 26009301161024 в філії ЗЦО ПІБ в м. Запоріжжя, МФО 313355, ОКПО 13631305) на користь Закритого акціонерного товар сива “Водопровідник”, юридична адреса: 69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 26 (р/р 26000011240401 ФБ “Фінанси та кредит” в Запорізькій області, МФО 313731, ОКПО 13613260) 15264 грн. 00 коп. суми основного боргу, 2945 грн. 95 коп. суми пені, 6479грн. 57 коп. суми індексу інфляції, 254 грн. 58 коп. державного мита, 315 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева