33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" вересня 2009 р. Справа № 3/118
За позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради
до відповідача 1 Відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції
відповідача 2 Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»
про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту
Суддя Мамченко Ю. А.
Представники:
від позивача : не з'явився;
від відповідача 1: Кайданович І.М. (посвідчення №099);
від відповідача 2 : не з'явився;
від Прокуратури: не з'явився;
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заступник прокурора Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції та Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту. Позовні вимоги мотивує наступним: актом начальника відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції Кайданович І.М. №328892 серії АА від 01.06.2009 року в ході виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»заборгованості на користь стягувачів описано та арештовано приміщення шести гаражів, що знаходяться за адресою: Рівненський район с.Велика Омеляна, вул.Авіаторів,5а.
Відповідно до п.1.2 Статуту Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»дане Підприємство засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області.
Згідно свідоцтва про право власності від 03.06.2005 року, виданого Виконавчим комітетом Великоомелянської сільської ради, власником вказаного нежитлового приміщення є Рівненська обласна рада, про що також свідчить і витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий 13.06.2005 року КП «Рівненське обласне БТІ».
Крім того, у п.п.3.5, 4.2 Статуту передбачено, що майно Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Орган, уповноважений управляти майном Підприємства не несе відповідальності за його зобов'язаннями. Також, статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно положень ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Позивач зазначає ,що рішення про відчуження об'єктів права власності територіальної громади області Рівненською обласною радою не приймалось.
Відповідач 1 - відділ ДВС Рівненського районного управління юстиції у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що боржником - підприємством чи власником підприємства Рівненською обласною радою або прокурором згідно ст.121-2 ГПК України пропущено встановлений термін подачі заяви/скарги щодо виконання рішень. Оскільки державним виконавцем в належний трьох денний термін надсилалися повідомлення в порядку статті 64 Закону України «Про виконавче провадження»власнику Рівненській обласній раді. Отже боржник, чи власник або прокурор мали право протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена подати до суду заяву про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту, тобто мали можливість в повній мірі чи частково скористатися своїм правом, визначеним законом, але не скористалися. Крім того, відповідач 1 зазначив, що звернення стягнення на майно ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне»було здійснене у відповідності до вимог ст.64 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідача 2 - ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне»письмово відзиву на позовну заяву не надав.
Представники позивача, відповідача 2 в судове засідання 08.09.2009 року не з'явились про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в Протоколі судового засідання підписи представників Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»та представника Прокуратури, а також повідомлення про вручення Ухвали про призначення справи до розгляду №5050903, надіслане Рівненській обласній раді.
Беручи до уваги закінчення двохмісячного строку розгляду спору в господарському суді, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі позивача та відповідача 2 за наявними у справі матеріалами. Сторони не повідомили суду причин неявки в судове засідання.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
При винесенні рішення суд
01.06.2009 року актом опису арешту майна серії АА № 328892 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Кайданович І.М. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 13.10.2004 року про стягнення з Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»на користь фізичних, юридичних осіб та держави боргу в розмірі 4149372 грн. 55 коп. описано та арештовано майно ОКП «Міжнародний аеропорт Рівне», що закріплене за підприємством на праві господарського відання, а саме: шість гаражів, що знаходяться за адресою: Рівненський район, с.Велика Омеляна, вул. Авіаторів, буд. 5а.
Обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Рівне»(Рівненський район, с.Велика Омеляна, вул.Авіаторів, 5а) включено Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Рівненської області, затвердженого Рішенням Рівненської обласної ради від 14.12.2007 року №563 із змінами від 23.05.2008 №838 та від 10.10.2008 року №994.
Згідно Свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №018730, виданого Виконавчим комітетом Великоомелянської сільської ради 03.06.2005 року та зареєстрованого в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 13.06.2005 року Рівненській обласній раді на праві комунальної власності належать нежитлова будівля, гаражі (літ.Ж), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с.Велика Омеляна, вул. Авіаторів, буд.5а.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про виконавче провадження»заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника .
Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилучені та примусовій реалізації».
Відповідно до ст.55 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Відповідно до положень статті 64 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові- юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті) незалежно від того , хто фактично використовує це майно.
На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:
1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);
2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;
3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.
У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.
Відділ ДВС Рівненського районного управління юстиції, у відповідності до вимог ст.64 ЗУ «Про виконавче провадження», Листом №4124 від 01.06.2009 року повідомлено Рівненську обласну раду, як власника описаного та арештованого майна, про накладення арешту шляхом проведення опису майна боржника 01.06.2009 року актом опису та арешту серії АА №328892. Відповідно до відмітки лист отриманий Рівненською обласною радою 02.06.2009 року, вхідний №16-903/01.
Відповідно до статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Статтею 219 Господарського кодексу України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином, встановлюючи межі відповідальності суб'єктів господарювання, законодавець не розмежовує її залежно від правового режиму їх майна. Тобто, відповідно до цього положення звернення стягнення на майно, що належить суб'єктам господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління, здійснюється у тому ж порядку, що й на майно, яке належить їм на праві власності. Отже, власник, що передає суб'єкту господарювання майно на праві господарського відання чи оперативного управління, не має права встановлювати будь-яких обмежень на стягнення цього майна.
Відповідно до положень ч.ч.1,3,9 ст.78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
У відповідності до ст.136 Господарського відання України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Відповідно до п.п.1.1., 1.2., 1.3 Статуту обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»(із змінами та доповненнями), затвердженого Розпорядженням голови Рівненської облдержадміністрації від 31.01.2002 року №49 обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Рівне», утворене розпорядженням голови обласної держаної адміністрації від 31.01.2002 року №49 шляхом перетворення державного підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»на основі майнового комплексу Міжнародного аеропорту «Рівне», переданого у спільну власність територіальних громад Рівненської області розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.01.2002 року №3-р «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність»та є правонаступником перетвореного Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне». Підприємство засноване на спільній власності територіальних громад Рівненської області. Засновником та власником Підприємства є Рівненська обласна рада. Управління Підприємством здійснює Рівненська обласна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, районів Рівненської області.
Відповідно до Статуту обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне»затвердженого Рішенням Рівненської обласної ради від 25.05.2007 року №308 зареєстрованого в Державному реєстрі 26.06.2007 року та змінами до нього затвердженими Рішенням Рівненської обласної ради від 16.01.2008 року №620, зареєстрованими в Державному реєстрі 03.03.2008 року (далі Статут) п.1.1 - Статут визначає правові та економічні основи організації та діяльності обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Рівне»(надалі -«Підприємство»). Підприємство засноване на спільній власності територіальних громад Рівненської області. Засновником та власником Підприємства є Рівненська обласна рада. Управління Підприємством здійснює Рівненська обласна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, районів Рівненської області.
Відповідно до п.1.4 Статуту за своїм правовим статусом Підприємство є комунальним комерційним і діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування в поєднанні з бюджетним фінансуванням.
Відповідно до п.1.5 Статуту підприємство самостійно відповідає за своїм зобов'язаннями усім своїм майном, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.4.1 Статуту майно Підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.
При цьому пунктом 4.2 Статуту передбачено, що майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Рівненської області і закріплюється за Підприємством на правах господарського відання. Здійснюючи право господарського відання Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном вчиняючи дії, що не суперечать чинному законодавству України з урахуванням обмежень встановлених даним Статутом.
Пунктами 6.1, 6.2 та підпунктом 6.2.4 Статуту встановлено, що вищим органом управління Підприємством є Рівненська обласна рада, до компетенції належить - розподіл прибутку та покриття збитків Підприємства.
З огляду на вищевказане Обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Рівне» є обласним комунальним підприємством, майно, якого є власністю територіальних громад сіл, селищ та міст Рівненської області та закріплене за ним на праві повного господарського відання, відтак право повного господарського відання підприємства стосовно арештованого майна свідчить про закріплення даного майна за боржником, а отже, передбачає можливість звернення стягнення на це майно.
Спірні гаражі передані власником - Рівненською обласною радою у господарське відання Обласному комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Рівне». Відповідно до ст.219 Господарського кодексу України звернення стягнення на майно, що належить суб'єктам господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління, здійснюється у тому ж порядку, що й на майно, яке належить їм на праві власності. Отже, власник, що передає суб'єкту господарювання майно на праві господарського відання чи оперативного управління, не має права встановлювати будь-яких обмежень на стягнення цього майна.
Відповідно до Довідки №565 від 19.05.2009 року, Інвентаризаційного опису від 01.04.2008 року на балансі Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне» перебувають гаражі.
Відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції правомірно складено постанову про опис та арешт майна боржника, та включено до неї майно, що належить на праві власності Рівненській обласній раді та передане нею у господарське відання Обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Рівне».
Твердження представника ДВС про пропуск власником майна встановленого терміну подачі заяви/скарги щодо виконання рішень є хибним, оскільки відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
З огляду на вищевказане позовні вимоги про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник. Відділ ДВС Рівненського районного управління юстиції не являється ні стягувачем, ні боржником, отже в даній справі відсутній предмет спору між Рівненською обласною радою та Відділом ДВС, відтак, на підставі ч.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі підлягає припиненню в частині позовних вимог до Відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції.
Керуючись ч.1-1 ст.80, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Відділу Державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Мамченко Ю. А.
Повний текст рішення суддею підписаний “11” вересня 2009 року.