Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2009 р. Справа № 63/82-09
вх. № 5409/5-63
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Супрун Г.О., директор відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом СТОВ "Агрофірма ім. Т.Г.Шевченка", с. Червоноармійське-Друге
до Підприємство Темнівської виправної колонії № 100 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, с. Темнівка
про стягнення 7122,48 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 6882,48 грн. заборгованості, з яких: 4746,54 грн. основний борг, 2135,94 грн. пеня, що виникла з договору поставки, укладеного між сторонами 25.09.2006 року. Позов обгрунтовано не виконанням відповідачем взятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару. Судови витрати позивач просить покласти на відповідача.
11.08.2009 року до господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить суд стягнути з відповідача 7622,77 грн. заборгованості, з яких: 4746,54 грн. основний борг, 1204,73 грн. пені, 1671,50 грн. інфляційні нарахування. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
17.08.2009 року до господарського суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач факт наявності заборгованості визнає. Проте, оспорює правильність нарахування позивачем штрафних санкцій та збитків від інфляції.
Суд, дослідивши надані заперечення, долучає їх до матеріалів справи.
До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні 08.09.2009 року позивач підтримує позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
25 вересня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № б/н (далі - договір), відповідно до умов якого, продавець (позивач по справі) зобов"язується поставити, а покупець (відповідач по справі) прийняти та оплатити товар (далі - товар), в порядку та на умовах, передбаченими цим договором.
Відповідно до пункту 5.3 договору, оплата за товар проводиться на підставі рахунку-фактури на протязі 30 календарних днів з дня його виставлення.
За період з 25.09.2006 року по 15.10.2006 року позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 10319,34 грн.
В період з 05.10.2006 року по 12.03.2007 року відповідач поставив позивачеві продукцію на загальну суму 5639,00 грн.
01.01.2008 року сторони провели між собою взаємну перевірку та підтвердили наявність боргу відповідача перед позивачем на суму 4746,54 грн.
15.05.2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою про сплату заборгованості.
Проте, відповідач заборгованість не сплатив.
Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 7.4 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач слачує позивачеві пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочки.
Позивач просить стягнути з відповідача 1204,73 грн. пені за період з 19.02.2009 року по 19.08.2009 року.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено без врахування положень зазначених норм законодавства щодо розміру пені, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню лише частина нарахованої позивачем суми пені у розмірі 546,18 грн. за період з 19.02.09р. по 19,08,2009р. тобто 181 день.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1671,50 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не втсановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, позивачем невірно здійсненний розрахунок іенфляційних нарахувань, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1390,74 грн. інфляційних.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6683,46 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі часткового задоволення позовних вимог, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Підприємство Темновська виправна колонія № 100 (62492, Харківська область, Харківський район, смт. Темновка, вул. Харківська, 3, код 08680906, п/р 26007835130320 в ТВБВ № 835 ХОФ АКБ УСБ, МФО 351016) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма ім. Т.Г. Шевченка (62503, Харківська область, Вовчанський район, с. 2 Червоноарміське, вул. Центральна, 37, код 30320828) - 4746,54 грн. основного боргу, 546,18 грн. пені, 1390,74 грн. інфляційних, 106,97 грн. державногг мита та 103,46 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя
рішення підписане 08 вересня 2009 року