91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
03.09.09 Справа № 13/248
За позовом державного підприємства «Сєвєродонецька теплоцентраль», м. Сєвєродонецьк Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяєчка», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 29021 грн. 41 коп.
Суддя Яресько Б.В.
Представники:
Від позивача
Рожко Є.В. дов. № 24-01-12303/2112 від 30.12.08;
Від відповідача
не прибув.
У засіданні брали участь:
секретар судового засідання Чорна І.М.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу 15988 грн. 15 коп., пені 12250 грн. 84 коп., втрат від інфляції 662 грн. 42 коп., та 3 % річних у сумі 120 грн. 00 коп.
Позивач позов підтримав.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі 25.06.2002 р. договору № 209 позивач поставив відповідачу в період з листопада 2008 р. по квітень 2009 р. теплову енергію у вигляді гарячої води на суму 15988 грн. 15 коп.
Позивач направив відповідачу рахунки на оплату наданої енергії.
Відповідач зобов'язання за договором не виконав, кошти позивачу не перерахував.
Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 15988 грн. 15 коп., пеню в сумі 12250 грн. 84 коп. нараховану відповідно до п. 7.2.3. договору, а також втрати від інфляції в сумі 662 грн. 42 коп., та 3 % річних -120 грн. 00 коп. нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідач заперечень проти позову або доказів оплати боргу суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов'язання за договором щодо оплати спожитої теплової енергії в сумі 15988 грн. 15 коп.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 290 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.
Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хозяєчка», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вулиця Менделєєва, буд. 56, ідентифікаційний код 13408932, на користь державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелетроцентраль», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, борг 15988 грн. 15 коп., пеню 12250 грн. 84 коп., втрати від інфляції 662 грн. 42 коп., 3 % річних у сумі 120 грн. 00 коп., державне мито у сумі 290 грн. 21 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Б.В. Яресько