Постанова
Іменем України
20 липня 2006 року
Справа № 20-11/112
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Прокопанич Г.К.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача - не з'явився - приватне підприємство "Севастопольське агенство нерухомості";
представник відповідача - не з'явився - відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Севастопольське агенство нерухомості" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 14.06.2006 у справі № 20-11/112
за позовом приватного підприємства "Севастопольське агенство нерухомості" (вул. Нахімова, 5-12,Севастополь,99011)
до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)
про визнання акту недійсним
Приватне підприємство "Севастопольське агентство нерухомості" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про визнання акту недійсним.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору № 1151 від 28.07.2004 та вимог закону "Про електроенергетику", також позивачем заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві здійснювати дії щодо відключення позивача від електричної енергії, однак господарський суд відмовив в задоволенні цього клопотання у зв'язку з тим, що позивачем не надано суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував у зв'язку з тим, що позивачем неналежно виконувались зобов'язання за договором № 1151 від 28.07.2004, тому на погляд позивача він правомірно здійснив визначення об'єму спожитої енергії відповідно до Правил користування електричною енергією.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 у справі № 20-11/112 у позові приватного підприємства "Севастопольське агенство нерухомості" до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про визнання акту недійсним відмовлено.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати.
Основний аргумент апеляційної скарги полягає в тому, що рішення господарського суду винесено при порушенні норм матеріального та процесуального права, а саме на думку заявника апеляційної скарги господарським судом порушено принцип змагальності, а також неправильно застосовано норми статті 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2006, головуючого суддю у справі Плута В.М. було замінено на суддю Гонтаря В.І. та призначено його головуючим.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
28.07.2004 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та приватним підприємством "Севастопольське агентство нерухомості" було укладено договір № 1151 на забезпечення електричною енергією.
Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язується поставляти, а позивач сплачувати електричну енергію.
Згідно пункту 7.31 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
19.04.2006 представниками відповідача було оглянуто лічильник позивача.
19.04.2006 відповідно до результатів перевірки представниками відповідача був складений акт про порушення правил користування електричною енергією № 0088569.
Відповідно до результатів перевірки 10.05.2006 було проведено засідання комісії відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго", відповідно до результатів якого відповідач нарахував заборгованість у розмірі 1846,76грн.
Позивач з актом № 0088569 від 19.04.2006 не погодився, посилаючись на те, що представниками відповідача неодноразово опломбовувався лічильник позивача та при проведенні експертної перевірки працівниками державного підприємства "Севастопольстандартметрологія" було встановлено, що лічильник справний, метрологічні характеристики його в нормі.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав, за тими підставами, що провадження по справі підлягає припиненню у зв'язку з тим, що спір не підвідомчий розгляду у господарських судах. Також на думку відповідача спірний акт не тягне за собою ні яких юридичних наслідків та не обов'язковий для виконання.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 10.10.2005 № 910, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.
Отже, як випливає з приписів даної правової норми, даною правовою нормою передбачене право постачальника електроенергії здійснювати перевірку правил користування електричною енергією та у разі порушення цих правил складати акт. Оскільки відповідач здійснив дії, які передбачені Правилами користування електричною енергією, то дії відповідача в цій частині є правомірними.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звертатись до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Пунктом другим статті 16 Цивільного кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способи, що встановлений договором або законом.
Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів визначений статтею 20 Господарського кодексу України, згідно частини 2 якої, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення в яких формально обов'язкові до виконання.
Оскільки зазначений позивачем акт не є волевиявленням, обов'язковим до виконання позивачем, то спосіб захисту у цій частині позову, обраний позивачем, є таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не передбачений чинним законодавством України.
Аналогічна думка викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі № 2-6/6034.1-2005 від 19.04.2006.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що діями відповідача на час звернення до суду порушено його законні права та інтереси та це порушення може бути захищено судом шляхом, передбачений діючим законодавством.
Виходячи з вищевикладеного судова колегія вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення господарського суду винесено при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.
На підставі висловленого, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду міста Севастополя від 14.06.2006 у справі № 20-11/112 залишити без змін.
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Севастопольське агенство нерухомості" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Г.К. Прокопанич
О.А. Щепанська