Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11/0690/318/11
Стаття 309 ч. 1
15 травня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ткача С.О.
суддів: Велидчука В.М., Крижанівського В.В.
з участю:
прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора Горохова С.В., який затвердив обвинувальний висновок на вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2011 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
засудженого за ст. 309 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку два роки.
На підставі ст. 76 КК України, на засудженого покладено обов'язок: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати на постійне місце проживання за кордон без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції.
Суд визнав ОСОБА_1 винним і засудив за те, що він 17 січня 2011 року десь біля 20 години в лісосмузі за гаражним кооперативом „Космонавт” в місті Житомирі по вулиці Космонавтів , № 1, незаконно без мети збуту, із застосуванням оцту, перманганату кальцію, води, медичного засобу „Ефект”, незаконно виготовив психотропну речовину - препарат з фенілпропаноламіну в перерахунку на суху речовину вагою 0.286 гр., який незаконно зберігав при собі. Дана речовина була виявлена і вилучена працівниками міліції у ОСОБА_1 біля 20 години 30 хв. неподалік будинку № 17-б на вулиці Вітрука.
В апеляції прокурор не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 1 КК України, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та допущеними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, справу направити на новий судовий розгляд іншим суддею. Мотивує тим, що посилання у вироку про наявність судимості, кваліфікуючої ознаки „особливо небезпечної” та обтяжуючої обставини „рецидив злочинів”, є безпідставним і підлягають виключенню, так як судимість погашена і тому відсутній рецидив, а кваліфікуюча ознака не передбачена статтею. Мотивувальна частина вироку суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який частково підтримав доводи апеляції, засудженого, який погодився з думкою прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляцію задовольняє частково з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у незаконному виготовленні та зберіганні без мети збуту присохотропної речовини, є обґрунтований, правильний, ствердився дослідженими у судовому засіданні доказами, не оскаржується в апеляції. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України.
З матеріалів кримінальної справи встановлено, що досудове слідство і прокурор орієнтували суд на те, що ОСОБА_1 раніше судимий, має обтяжуючу покарання обставину „рецидив злочину”, виготовив і зберігав „особливо небезпечну” сировину.
Суд допустився помилки, належним чином не перевірив зазначене, врахував його при постановлені вироку.
У вступній частині вироку суд вказав про наявність судимості у той час як ОСОБА_1 засуджений 16 січня 2004 року за ст. 185 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі. Звільнений 07 грудня 2007 року і на час вчинення даного злочину, його попередня судимість погашена. Тому, відвідповідно до ст. 89 КК України ОСОБА_1 вважається не судимим та відповідно в нього відсутня така обтяжуюча обставина, як рецидив злочину.
Крім того, при кваліфікації дій засудженого суд вказав, що ОСОБА_1 виготовив і зберігав „особливо небезпечну” психотропну речовину, при відсутності такої ознаки в ч. 1 ст. 309 КК України.
Ці недоліки колегія суддів виправляє, шляхом виключення з вироку суду.
Що стосується відповідності вироку суду вимогам ст. 334 КПК України, то мотивувальна частина вироку суду містить викладення обставин вчиненого злочину, із зазначенням часу, місця, способу вчинення, його мотивів і вини засудженого.
Справа розглянута в порядку ст. 299 КПК України, так як було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися. Тому, доводи прокурора в частині необхідності скасування вироку суду і постановлення нового вироку, є безпідставними.
За наведених обставин, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляцію прокурора Горохова С.В. задовольнити частково.
Вирок Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вступної частини вироку суду вказівку про судимість ОСОБА_1 та з мотивувальної частини вироку вказівку про наявність кваліфікуючої ознаки „особливо небезпечний” та обставини, яка обтяжує покарання „рецидив злочинів”.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Судді апеляційного суду: