ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.08.2015Справа №911/4585/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстандартсервіс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз"
2) Державної служби інтелектуальної власності України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача-11) Олійник Олександр Анатолійович
2) Кучеренко Григорій Федорович
про визнання патенту на винахід недійсним
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача:Сальник С.В.;
від відповідача-1:Давідкова К.О.;
від відповідача-2:Фінагіна В.Б.;
від третьої особи-1:не з'явились;
від третьої особи-2:не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстандартсервіс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" (далі-відповідач-1), Державної служби інтелектуальної власності України (далі -відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - 1) Олійник Олександр Анатолійович, 2) Кучеренко Григорій Федорович про: визнання недійсним патенту на винахід № 61172, власником якого є відповідач-1; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на винаходи про визнання недійсним патенту № 61172 від 17.11.2003 на винахід "агрегат ґрунтообробний причіпний" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.10.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2014.
У судовому засіданні 19.11.2014 представником Державної служби інтелектуальної власності України було заявлено клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду міста Києва на підставі ч. 5 ст. 16 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідачем у даній справі є центральний орган виконавчої влади.
Розгляд справи відкладався в порядку п.п 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 17.12.2014 Державною службою інтелектуальної власності України повторно подано клопотання про передачу справи № 911/4585/14 за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва мотивуючи тим, що Державна служба є центральним органом виконавчої влади.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2014 суд задовольнив клопотання Державної служби інтелектуальної власності України, матеріали справи № 911/4585/14 передав за підсудністю до господарського суду міста Києва.
05.01.2015 матеріали справи № 911/4585/14 надійшли до господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2015 прийнято справу № 911/4585/14 до провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У судовому засіданні 29.01.2015 представник відповідача-2 надав письмові пояснення, обґрунтовуючи тим, що доводи викладені в позовній заяві, не підтверджені належними доказами, відповідно твердження позивача про невідповідність винаходу одній з умов надання правової охорони "новизна" за оспорюваним патентом України № 61172 є необґрунтованими.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні подав клопотання, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано фактичних доказів про невідповідність патенту України на винахід № 61172 винахідницькому рівню.
Також, судом оголошувалась перерва до 26.02.2015.
13.02.2015 через загальний відділ діловодства представник позивача подав додаткові пояснення, в який зазначає, що позивач надав суду експертний висновок № 471 від 16.12.2014, в якому зазначено, що винахід не відповідає критерією "винахідницький рівень", отже експертний висновок № 471 від 16.12.2014 є належним доказом у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 23.03.2015 за участю представників сторін.
Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у справі №911/4585/14 призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності та зупинено провадження на час її проведення.
06.07.2015 матеріали справи № 911/4585/14 надійшли до господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з несплатою позивачем послуг проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 у справі №911/4585/14 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.08.2015.
10.08.2015 через загальний відділ діловодства представник позивача подав письмові пояснення, в який зазначає, що судова експертиза не була оплачена позивачем у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем та вказує на те, що експертний висновок № 471 від 16.12.2014, на його думку, є належним доказом позовних вимог, оскільки складений особою, яка є судовим експертом з питань інтелектуальної власності та має відповідне свідоцтво Міністерства юстиції України про присвоєння кваліфікації судового експерта, а відтак, в даному випадку, саме відповідачі мають надавати докази, в тому числі і висновок, складений за результатами судової експертизи, призначеної господарським судом міста Києва, що в свою чергу можливо спростовував би висновок № 471 від 16.12.2014.
Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові.
Представник відповідача-1 щодо задоволення позовних вимог поклався на розсуд суду.
Представник відповідача-2, проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у поясненнях.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, однак про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 10.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, господарський суд міста Києва, -
17.11.2003 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України видано Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" патент України на винахід "Агрегат ґрунтообробний причіпний" №61172 (публікація в бюлетені "Промислова власність" №11 відбулася 17.11.2003).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що винахід за патентом України №61172 не відповідає таким обов'язковим умовам патентоздатності винаходів як новизна та винахідницький рівень, а виданий патент на винахід фактично забороняє позивачеві розпочати виробництво сільськогосподарської ґрунтообробної техніки по загальновідомим зразкам та відомостям щодо рівня техніки. Зокрема, зареєстрований винахід не можна вважати результатом інтелектуальної діяльності людини у галузі конструювання, оскільки сукупність суттєвих ознак, креслення та описова частина зареєстрованого винаходу стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем-1 заявки (20.11.2002), що підтверджується публікаціями у науковій літературі, а саме: ст.ст. 9-41 "Довідник конструктора сільськогосподарських машин", Москва, Видавництво "Машиностроение", 1964.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач після розробки (проектування) сільськогосподарської ґрунтообробної техніки на підставі загальновідомих відомостей щодо рівня техніки виявив, що відповідачем запатентований винахід "Агрегат ґрунтообробний причіпний", патент № 61172 (опублікований в бюлетені "Промислова власність" № 11, 17.11.2003), креслення та описова частина якого були загальновідомими у світі до дати подання заявки (20.11.2002) на реєстрацію винаходу, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою про визнання його недійсним, оскільки відсутня новизна винаходу, так як винахід частково був відомим до дати подання заявки.
Так, згідно ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.
Частиною першою статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема, невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 Закону.
Положеннями ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено, що винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто, не випливає явно із рівня техніки. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
На підтвердження того, що винахід "Агрегат ґрунтообробний причіпний" за патентом № 61172 не відповідає таким критеріям патентоздатності як промислова придатність та винахідницький рівень, що є підставою відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визнання його недійсності, позивач надає висновок експертного дослідження об'єктів інтелектуальної власності № 471 від 16.12.2014 Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.
Згідно даного експертного висновку № 471 від 16.12.2014, винахід за патентом № 61172 не відповідає критерію патентоздатності - промислова придатність; винахід за патентом № 61172 до дати подання заявки № 2002119224, тобто до 20.11.2002, не відповідав критерію патентоздатності - винахідницький рівень.
Дослідивши зазначений вище висновок № 471 від 16.12.2014 судом встановлено, що дослідження здіснено судовим експертом Дорошенко О.Ф. за результатами проведеної експертизи інтелектуальної власності, замовником якої є ТОВ "Укрстандартсервіс".
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Не може розглядатись як судова експертиза у розумінні статті 1 Закону та статті 41 ГПК дане вченими тлумачення законодавчих актів, пов'язане з наявністю у цих актах неясностей, неузгодженостей, суперечностей чи інших недоліків. Документ, виданий за результатами тлумачення вченими правової норми, доказового значення не має і посилатись на нього в обґрунтування рішення не можна. Так само не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що експерт, який здійснював експертне дослідження об'єктів інтелектуальної власності за патентом № 61172 та за результатами якого складено висновок експертного дослідження № 471 від 16.12.2014 (Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України), не був попереджений про кримінальну відповідальність, відтак суд вважає наданий позивачем висновок неналежним доказом у справі відповідно не приймає його до уваги при вирішенні спору у даній справі.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З метою з'ясування питання наявності чи відсутності в матеріалах справи відомостей, за якими сукупність суттєвих ознак на винахід "агрегат ґрунтообробний причіпний" за патентом України № 61172 від 17.11.2003 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки №2002119224 від 20.11.2002, а також чи містить винахід (агрегат ґрунтообробний причіпний) за патентом України № 61172 від 17.11.2003 р. винахідницький рівень і чи відповідає винахід (агрегат ґрунтообробний причіпний) за патентом України № 61172 від 17.11.2003 р. критерію патентоздатності "промислова придатність", ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2015 у справі № 911/4585/14 було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Витрати за проведення зазначеної експертизи покладено на позивача.
Однак, у зв'язку з тим, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 30.03.2015 щодо проведення оплати судової експертизи та не здійснив оплату за вказану експертизу, Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності листом від 25.06.2015 р. № 425 повернув матеріали справи № 911/4585/14 без виконання ухвали про проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на зазначене та враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статті 32 ГПК України невідповідність винаходу "Агрегат ґрунтообробний причіпний" за патентом № 61172 від 17.11.2003 р. таким умовам патентоздатності, як винахідницький рівень та промислова придатність, а також те, що сукупність суттєвих ознак на винахід за патентом України № 61172 від 17.11.2003 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки №2002119224 від 20.11.2002, вимога позивача про визнання недійсним патенту на винахід № 61172, власником якого є відповідач-1 недійсним задоволенню не підлягають, а відтак, суд відмовляє у задоволенні позовної заяви.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на винаходи про визнання недійсним патенту № 61172 від 17.11.2003 на винахід "агрегат ґрунтообробний причіпний" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", суд відзначає наступне.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 436/2011, Служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти на об'єкти права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності, видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.
За таких обставин, зважаючи, що позовні вимоги до Служби про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на винаходи про визнання недійсним патенту № 61172 від 17.11.2003 на винахід "агрегат ґрунтообробний причіпний" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" є похідними від вимоги про визнання недійсним патенту України № 61172, в задоволенні якої судом відмовлено, відтак вимоги позивача про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на винаходи про визнання недійсним патенту № 61172 від 17.11.2003 на винахід "агрегат ґрунтообробний причіпний" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" задоволенню також не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 14.08.2015 року.
Суддя Бондарчук В.В.