Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-99-18
Іменем України
«20 »серпня 2009 року Справа №17/87
За ПОЗОВОМ: Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості "Укрптахопром"
юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. П.Мирного, б. 28
поштова адреса: 08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, а/с №45
ТРЕТЯ ОСОБА на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк"
03150, м. Київ, вул. Горького, 127
До ВІДПОВІДАЧА: Сільськогосподарського кооперативу "Миколаївський",
15663, Чернігівська область Менський район, с. Миколаївка, вул. Леніна, 46
Про розірвання договору та стягнення заборгованості 130586,95 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: Горбач С.Ф. - ліквідатор, паспорт;
Від Відповідача: Баклажко М.В. -виконавчий директор, довіреність №1 від 06.07.09р.;
Савченко О.А. - представник, довіреність № 2 від 06.07.2009р.;
Від Третьої особи: не з'явився.
Виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості "Укрптахопром" заявлено позов до Сільськогосподарського кооперативу "Миколаївський" про розірвання договору від 02.10.95р. за №63-8-285 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95 та стягнення 130586,95 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.06.09р. за клопотанням Позивача до участі у справі залучено у якості третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкрите акціонерне товариство "Укрексімбанк".
До початку судового засідання 06.07.09р. від Позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить суд не розглядати вимогу про розірвання договору, решту вимог залишити без змін.
Як підстави даної заяви, Позивач зазначає рішення господарського суду Чернігівської області від 20.12.05р. по справі №2/263.
До початку судового засідання 20.08.09р. від Позивача надійшло додаткове обґрунтування позовних вимог, в якому Позивач просить відновити строк позовної давності та стягнути з Відповідача 130586,65 грн. суми заборгованості та судові витрати.
Представник Відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що спори про стягнення даної заборгованості слухалися судами неодноразово, крім того, на даний час сплив строк позовної давності для розгляду судом даної справи.
Представником третьої особи надане свідоцтво про державну реєстрацію, згідно якого з 08.05.09р. назву третьої особи змінено і на даний час повна назва визначена як Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України”.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
02.10.1995р. між Виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості "Укрптахопром" Міністерства сільського господарства і продовольства України та Птахорадгоспом „Менський” укладений договір на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95 від 02.10.95р. за №63-8-285 (далі Договір).
Згідно п.1.1. Договору, сторони визнають повноваження Об'єднання (Позивач), що витікають із обов'язків, покладених на нього наказом Мінсільгосппроду України від 04.08.1995 №217 та доручення Прем'єр -міністра України від 18.08.1995 №4211/96 про призначення ВНО „Укрптахопром” позичальником валютного кредиту у сумі 25,0 млн. доларів США, виконавцем контракту на поставку в Україну із Сполучених Штатів Америки 100 тис. тонн соєвих шпротів, а також відповідальним за своєчасне погашення кредиту, згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 фінансовий рік.
За умовами п.1.2. Договору, у відповідності з статтею 1 цього Договору Об'єднання проводить переговори та підписує контракти з експортерами США на поставку в Україну 100 тис. тонн соєвих шротів і фрахт кораблів для доставки його в Іллічівський морський торговий порт Одеської області. Перша партія соєвого шроту у кількості 50000 тонн буде поставлено в строк з 5 по 20.10.95, а друга партія -в строк з 1 по 20.11.95. Об'єднання також забезпечує своєчасне повернення Підприємством його частки валютного кредиту, на суму якої воно одержує обсяг соєвого шроту, передбачений цим Договором.
Відповідно до п.п.1.3.-1.4. Договору, Об'єднання зобов'язується укласти кредитну угоду з Державним експортно-імпортним банком (в подальшому Укрексімбанку) на своєчасне повернення кредиту разом з процентами за користування ним. Підприємство зобов'язується укласти з Об'єднанням та Укрексімбанком договір про заставу майна як гарантію повернення своєї частки валютного кредиту з процентами за користування ним. Згідно п.1.5. Договору, Підприємство доручає, а Об'єднання зобов'язується укласти необхідні договори і оплатити витрати за прийомку і розвантаження шротів, поставку і завантаження шротів у залізничні вагони, доставку до станції призначення Підприємства, митні, банківські, поштові, експедиційні та інспекційні витрати, зважування та виконання інших робіт за рахунок Підприємства. Крім того, Підприємство зобов'язується оплатити послуги Об'єднання по виконанню вище названих робіт у розмірі 2 (два) проценти від вартості поставлених йому соєвих шротів.
Відповідно до п.2.1. Договору, Підприємство доручає, а Об'єднання зобов'язується поставити соєвий шрот у кількості сто (100) тонн по ціні за одну тонну 250,0 (двісті п'ятдесят) доларів США. Загальна вартість поставок складає 25000 (двадцять п'ять тисяч) доларів США. Фінансування поставок соєвого шроту у Іллічівський порт здійснюється за рахунок кредиту програми ПЛ-480-95. Інші витрати по доставці шроту Підприємству здійснюються за кошти Підприємства. Строку поставки викладені у пункті 1.2. цього Договору.
За умовами п.п.3.1.-3.3. Договору, Підприємство зобов'язується у строк до 15 жовтня 1995 року перерахувати на рахунок Об'єднання грошові кошти у сумі 20,0 доларів США за кожну тонну соєвих шротів згідно пункту 2.1. цього Договору по курсу Міжбанківської валютної біржі на день перерахування грошей. Підприємство зобов'язується повернути вартість одержаного шроту з процентами за користування кредитом на протязі 15 років згідно х Додатком №1 до цього Договору. Перерахування здійснюються у національній валюті на рахунок Об'єднання. Об'єднання зобов'язується конвертувати одержані кошти і своєчасно перерахувати Укрексімбанку долари США згідно кредитній угоді.
Згідно п.п.3.4.-3.5. Договору, Підприємство має право достроково розрахуватися з Об'єднанням повністю або частково після письмового погодження сторін. Кінцевий розрахунок сторони оформлюють Протоколом взаємних розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 5.3. Договору, він вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами і здійснюється до повного виконання сторонами своїх обов'язків згідно цього Договору.
Першочергово графік платежів по поверненню кредиту та відсотків по ньому визначався Додатком №1 до Договору.
Позивачем відповідно до умов Договору було поставлено Відповідачу шрот у кількості 101000 кг (101,0 тонна) на загальну суму 25250.00 доларів США, що підтверджується квитанціями про прийняття вантажу від 26.11.1995 року №34102113 масою „нетто” 50400 кг та від 04.12.1995 року №34102717 масою „нетто” 50400 кг.
Згідно з протоколом взаємних розрахунків щодо поставки соєвого шроту та оплати першочергових робіт, який є додатком № 2 до Договору, а отже невід'ємною частиною Договору, сторони встановили загальну вартість 1 тонни соєвого шроту 265,24 доларів США при фактичних витратах на весь обсяг поставки в сумі 26788,79 доларів США.
В подальшому між сторонами був складений уточнений графік платежів по поверненню кредиту та відсотків по ньому, що став Додатком №3 до Договору.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 25.11.1998 року недоплата Позивачеві платежів за уточненим графіком (Додаток №3) становила 1074,1 доларів США.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.11.04р. по справі №15/235 було стягнуто з Відповідача на користь Позивача 38533,74 грн. основного боргу станом на 20.09.04р., 2088,83 грн. пені та 71,99грн. процентів річних згідно вищевказаного договору.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.04.05р. по справі №15/79 було стягнуто з Відповідача на користь Позивача 18916,87 грн. основного боргу станом на 14.03.05р., 681 грн. пені та 113,48 грн. процентів річних згідно вищевказаного договору.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.12.05р. по справі №2/263 розірвано договір від 02.10.95р. за №63-8-285 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95, укладений між Виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості "Укрптахопром" Міністерства сільського господарства і продовольства України (252011, м.Київ-11, вул.Панаса Мирного, 28) та Птахорадгоспом „Менський” (251614, Чернігівська область, Менський район, с. Миколаївка).
Згідно п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що провадження у справі в частині розірвання договору від 02.10.95р. за №63-8-285 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95, укладеного між Виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості "Укрптахопром" Міністерства сільського господарства і продовольства України та Птахорадгоспом „Менський” підлягає припиненню.
Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України:
«Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.»
З огляду в судовому засіданні вищенаведених справ та рішень вбачається, що судами були встановлені наступні факти.
Відповідно до витягу із статутів КСП „Миколаївське”, СК „Миколаївський”, довідки Менської районної державної адміністрації Сільськогосподарський кооператив „Миколаївський” є правонаступником птахорадгоспу „Менський”, а отже належним Відповідачем по даній справі.
Також встановлено укладення між позивачем та птахорадгоспом “Менський” 02.10.1995р. договору №63-8-285 про поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95, правонаступництво відповідача птахорадгоспу “Менський”, одержання відповідачем за договором 101 т. соєвого шроту на загальну суму 24971,8 доларів США, зобов'язання відповідача повернути вартість одержаного шроту з процентами за користування кредитом протягом 15 років згідно з графіком платежів, який є додатком №3 до договору.
Крім того, зі справи №2/263 вбачається, що Позивачем початково був поданий позов про розірвання спірного договору.
В подальшому Позивач подав уточнення позовних вимог від 08.11.05р. збільшивши їх розмір та просив додатково стягнути з відповідача 96320,87грн. боргу.
18.11.05р. Позивач подав уточнення позовних вимог, змінивши частково предмет позову та просив розірвати вказаний договір та стягнути з Відповідача 96320,87грн. збитків.
Як на нормативне обґрунтування Позивач посилався на ч.5 ст. 653 Цивільного кодексу України.
Сума збитків була визначена як сума не сплачених Відповідачем коштів за період з 2005 по 2010 роки.
За результатами розгляду справи №2/263 судом було встановлено наступне.
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2004р. у справі № 2/471 з ВНО “Укрптахопром” стягнуто боргу по платежах, які мали відбутися на кінець 2003 року. Строк платежів по договору від 02.10.1995р. № 63-8-285 за 2005-2010 рр. не настав.
Витрат по поверненню платежів за 2005-2010рр. Позивач не поніс.
За таких обставин, в частині стягнення з Відповідача 96320,87грн. збитків рішенням господарського суду Чернігівської області від 20.12.05р. по справі №2/263 було відмовлено.
На підставі вищенаведеного, суд відмічає наступне.
Стягнення з Відповідача несплачених платежів по спірному договору за 2005-2010рр. в розмірі 96320,87грн. вже було предметом розгляду справи №2/263, які спочатку були визначені як борг, а в наступному як збитки, і в позові в цій частині було відмовлено.
Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:
„За договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З викладеного вбачається, що стягнути борг з Відповідача можна лише при наявності з його сторони простроченого грошового зобов'язання, в даному випадку оплати товару, отриманого згідно спірного договору поставки.
Разом з тим, згідно ч.ч.2,3,5 ст.653 Цивільного кодексу України:
«У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.»
Рішення господарського суду Чернігівської області від 20.12.05р. по справі №2/263, яким розірвано договір від 02.10.95р. за №63-8-285 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95, укладений між сторонами, останніми оскаржено не було, а отже дане рішення набрало законної сили 31.12.05р.
Таким чином, з даної дати всі зобов'язання сторін по спірному договору припинилися і у сторін на підставі ч.5 ст.653 Цивільного кодексу України виникло право на відшкодування збитків, завданих розірванням договору, чим і скористався Позивач в справі №2/263, проте судом йому було відмовлено.
Разом з тим, предметом даного спору згідно позовної заяви та додаткових уточнень позовних вимог є стягнення саме боргу по спірному договору та нарахувань на нього пені та річних.
Стягнення з Відповідача збитків Позивачем не заявлено.
На підставі вищенаведених фактів та норм Цивільного кодексу України суд доходить висновку, що з 31.12.05р. припинилися всі зобов'язання сторін по договору від 02.10.95р. за №63-8-285 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95, укладеному між сторонами, а тому будь-які борги по даному договору у Відповідача перед Позивачем відсутні і здійснення нарахувань Позивачем Відповідачу пені та річних не відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що Позивач не довів законності та обґрунтованості своїх позовних вимог, а тому позов в частині стягнення 130586,95 грн. заборгованості задоволенню не підлягає.
Крім того, суд відмічає наступне.
Згідно ст.256 Цивільного кодексу України:
«Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.»
Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України:
«Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.»
Згідно ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України:
«1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.»
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.267 Цивільного кодексу України:
«Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.»
Строк позовної давності для стягнення збитків сплив 31.12.08р.
При цьому, як зазначено вище позовні вимоги про стягнення саме збитків Позивачем не заявлялись.
Представниками Відповідача в своїх запереченнях неодноразово наголошувалася на невизнання позову з мотивів пропуску строку позовної давності.
До початку судового засідання 20.08.09р. від Позивача надійшло додаткове обґрунтування позовних вимог, в якому Позивач просить відновити строк позовної давності та стягнути з Відповідача 130586,65 грн. суми заборгованості та судові витрати.
При цьому, Позивач посилається на наступне.
Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 21/471 від 23.04.2004 року було задоволено позов ДПІ у Печерському районі м. Києва до ВНО „Укрптахопром" про стягнення боргу по кредитній угоді на суму 48 741 203,34 грн. Після прийняття законної сили даним рішенням Державна виконавча служба наклала арешт на всі рахунки ВНО „Укрптахопром”.
Оскільки, на всі рахунки ВНО „Укрптахопром” було накладено арешт, тому у зв'язку з неможливістю сплати державного мита для подачі позову про стягнення заборгованості (п. 4 ст. 63 ГПК України Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі) вважаємо, що строк пропущено з поважних причин.
Лише після визнання банкрутом ВНО „Укрптахопром” та відкриття ліквідаційної процедури, у ліквідатора з'явилася можливість подання вказаного позову (Постанова Господарського суду міста Києва по справі №15/800-6 від 29.12.2008р.)
Дані пояснення не можуть бути прийняті до уваги судом та задоволені з наступних підстав.
Рішення Господарського суду м.Києва по справі №21/471 винесено 23.04.2004р.
Разом з тим, з позовом про розірвання спірного договору та стягнення боргу і збитків, який був предметом розгляду справи №2/263, Позивач звертався у жовтні 2005 року, що спростовує вищенаведені пояснення Позивача.
Керуючись ст.ст.256,257,261,267,610,612,653 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 49, п.2 ст.80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В частині розірвання договору від 02.10.95р. за №63-8-285 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з програмою ПЛ-480-95, укладеного між Виробничо-науковим об'єднанням птахівничої промисловості "Укрптахопром" Міністерства сільського господарства і продовольства України (252011, м.Київ-11, вул.Панаса Мирного, 28) та Птахорадгоспом „Менський” (251614, Чернігівська область, Менський район, с. Миколаївка), провадження у справі припинити.
2. В решті позову відмовити.
Суддя І.В. Кушнір
20.08.09