21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
09 вересня 2009 р. Справа 13/33-09
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя С. Тісецький
Секретар суду Кучер Р.П.
Представники :
позивача : Кучма Н.В., за дорученням
відповідача: не з'явився
третя особа: Романенко І.М.
інші:
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115
розглянувши справу за позовом: Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «Укрптахопром»до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Птахокомплекс «Яришів»про розірвання договору та стягнення 533837,85 грн., -
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та доказів витребуваних ухвалами суду від 22.06.2009 р., 12.08.2009 р. не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Ухвали суду від 22.06.2009 р., 12.08.2009 р. направлені відповідачу рекомендованими листами і тим самим судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення його належним чином про час і місце судового засідання.
Представник позивача подав суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якому уточнює суму заявлену до стягнення з відповідача та просить стягнути з останнього 472167,39 грн. -основного боргу, 17186,89 грн. -пені, 20539,28 грн. -7% штрафу, 8802,55 грн. -3% річних, . Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:
Відповідно до п.1.1 статуту позивача, він є правонаступником управління птахівничої промисловості Української РСР (Птахопром УРСР), створеного Постановою Ради Міністрів Української РСР №1103 від 21.10.1964 р., в подальшому перетвореного зборами уповноважених представників господарств в ВНО «Укрптахопром».
У 1995 році ВНО «Укрптахопром»отримало 101,4 тис. тон соєвого шроту для потреб сільського господарства, і на підставі договорів передав отриманий шрот птахо господарствам України.
Так між позивачем та відповідачем був укладений договір №63-8-273 від 02.10.1995 р. на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту Укрексімбанку згідно з міжурядовою програмою ПЛ-480 на 1995 рік.
На виконання вказаного договору позивач поставив відповідачу 399,9 тон соєвого шроту, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали оглянуті в судовому засіданні.
Додатком №1 до договору №63-8-273, сторони узгодили графік платежів по погашенню кредиту та відсотків по ньому, на період з 1996 по 2010 рік.
Однак відповідач, згідно тверджень позивача, відповідач не дотримується узгодженого сторонами графіку платежів, та за отриманий соєвий шрот не розраховується. А тому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за поставлений шрот в межах строку позовної давності, а саме за період з 2006 року по 2008 рік. Разом з тим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отриманий шрот за період який настане в 2009 та 2010 роках.
Відповідно до п.1 ст..692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дії позивача по поставці соєвого шроту по зазначеним вище квитанціям відповідачу та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриману продукцію, згідно узгодженого сторонами графіку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвал від 22.06.2009 р., 12.08.2009 р. суду не надав.
Отже позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в розмірі 61797,97 дол. США, що в еквіваленті складає 472167,97 грн., підлягають задоволенню частково в сумі 38403,02 дол. США, що в еквіваленті до курсу НБУ на момент подачі позовної заяви (7,64 грн. -1 дол.США) складає 293399,07 грн., а саме за період з 2006 по 2008 рік, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в сумі 23394,95 дол.США, що в еквіваленті до курсу НБУ складає 178737,41 грн., за період з 2009 по 2010 рік, в зв'язку із тим, що зобов'язання по вказаним платежам у відповідача ще не настало.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2688,21 дол.США, що в еквіваленті до курсу НБУ складає 20539,28 грн. -7% штрафу за невиконання умов договору на підставі ч.3 п.2 ст.231 ГК України. Вказана вимога позивача підлягає задоволенню в зв'язку із тим, що виконання порушеного відповідачем зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту. Як видно з матеріалів справи, наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 04.08.1995 р. №217 та окремим дорученням Прем'єр Міністра України від 18.08.1995 р. №4211/96 позивача визначено позичальником кредиту у сумі 25,0 млн.дол. США в рамках міжурядової програми PL-480. Внаслідок вказаної угоди позивач отримав шрот, частину якого передав за угодою відповідачу.
Підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 2249,45 дол.США, що в еквіваленті до курсу НБУ складає 17186,89 грн. -пені за період 182 дні, згідно розрахунку позивача, тому що вказана вимога відповідає умовам п.4.2 договору укладеного між сторонами, де вказано, що у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів покупець (відповідач) перераховує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прос рочки. Відповідно до п.2 ст.551 ЦУ України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1152 дол.США, що в еквіваленті до курсу НБУ складає 8802,55 грн. -3% річних, згідно наданого розрахунку.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1152 дол.США, що в еквіваленті до курсу НБУ складає 8802,55 грн. -3% річних підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.
Не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору, в зв'язку із тим, що відповідно до п.3 ст.652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Позивачем не надано суду доказів наявності у відповідача отриманого у позивача шроту, за який відповідач не розрахувався і термін оплати по якому ще не настав (2009, 2010 роки), для того щоб судом, в разі розірвання договору на поставку соєвих шротів вирішити питання про його повернення позивачу. Не врахування такої обставини потягне за собою завдання шкоди інтересам Держави, а тому заявлена позивачем вимога про розірвання договору на поставку соєвих шротів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 549, 551, 652 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, ст.75, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Птахокомплекс «Яришів», Вінницька область, Могилів-Подільський район, с.Яришів (код ЄДРПОУ 05521169) на користь Виробничо-наукового об'єднання птахівничої промисловості «Укптахопром», м.Київ, Печерський район, вул.. П.Мирного, 28 (код ЄДРПОУ 00858792) 293399,07 грн. - основного боргу, 20539,28 грн. -7% штрафу, 17186,89 грн.- пені, 8802,55 грн. - 3% річних, 3399,28 грн. -відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 196,87 грн. -відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
3.Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 178737,41 грн. -основного боргу.
4.Відмовити в позові в частині розірвання договору №63-8-273 на поставку соєвих шротів і повернення валютного кредиту згідно з урядовою програмою ПЛ-480-95.
5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 вересня 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу