"18" липня 2006 р.
Справа № 34-23/93-06-2208А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання -Буравльовій О.М.
за участю представників:
від позивача -не з'явився,
від відповідача -Хомко В.І., Кучін В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «Ельдорадо-ОД-3», м. Одеса
на постанову господарського суду Одеської області від 15.05.2006р.
по справі № 34-23/93-06-2208А
за позовом ТОВ «Ельдорадо-ОД-3»
до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельдорадо-ОД-3»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою та доповненнями до позову, відповідно до яких просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси №0003772301/0 від 28.12.05р., №0003772301/1 від 27.01.06р. та №0003772301/2 від 02.03.06р.
Податковим повідомленням-рішенням №0003772301/0 від 28.12.05р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, з посиланням на порушення позивачем приписів п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлені актом перевірки №8421/23-20/32275924 від 27.12.2005р., визначила позивачу податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 112256грн. та штрафної санкції по цьому податку у сумі 56128грн.
Податковими повідомленнями-рішеннями №0003772301/1 від 27.01.06р. та №0003772301/2 від 02.03.06р. позивачу визначені ті ж самі податкові зобов'язання, що й зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, однак вони були оформлені і направлені позивачу згідно вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01р. №253, після відмови у задоволенні скарг позивача, поданих у адміністративному порядку на рішення про визначення податкових зобов'язань, прийняте на підставі акту перевірки №8421/23-20/32275924 від 27.12.2005р.
Постановою господарського суду Одеської області від 15.05.06р. (суддя Фаєр Ю.Г.) у позові відмовлено.
Постанова вмотивована тим, що позивач порушуючи приписи ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 безпідставно відніс до податкового кредиту у липні -вересні 2004р. суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у червні 2004р., а відтак нарахування йому податкових зобов'язань зі сплати ПДВ та штрафних санкцій по цьому податку є правомірним.
Не погоджуючись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій, просить судове рішення скасувати та прийняти нове і задовольнити позов.
Підставами скасування рішення скаржник зазначив неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема позивач стверджує про те, що Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено наслідків у вигляді неможливості віднесення до складу податкового кредиту тих сум ПДВ, щодо яких платником податку порушено порядок виписування податкової накладної, у разі не звернення покупця до податкового органу із відповідною заявою.
Також, скаржник вважає необґрунтованими висновки суду як про необхідність наявності на податкових накладних прізвища, ім'я по батькові отримувача та його посади, так і про обов'язок позивача зазначити при підписанні акту перевірки у разі незгоди з таким актом про надання відповідних заперечень.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Розглянувши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Головними державними податковими ревізорами-інспекторами сектору документальних перевірок відділу контрольно-перевірочної роботи Хомко В.І., Шараповою Т.В. та відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Купцовою В.Е. проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ельдорадо-ОД-3»за період з 01.07.04р. по 01.07.05р., за результатами якої складено акт перевірки від 27.12.05р. №8421/23-20/32275924.
Як вбачається даного акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Ельдорадо-ОД-3»включило до податкового кредиту у липні-вересні 2004р. ПДВ на загальну суму 112256грн., у тому числі: за липень 2б04р. на суму 15408,81грн., за серпень 2004р. на суму 27172,83грн., за вересень 2004р. на 69674,69грн. по податковим накладним: від 01.06.04р. №Кт185, від 18.06.04р. №Кт19І, від 25.0б.04р. №Кт194, від 04.0б.04р. №Кт187, від 15.0б.04р. №Кт189, від 17.06.04р. №Кт190, від 22.0б.04р. №Кт192, від 10.06.04р. №Кт188, від 30.06.04р. №Кт195).
Відповідно до вимог пп.7.2.3 та пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право подати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника.
Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Дана вимога викладена й в п.7 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №165.
Доказів звернення до органу державної податкової служби протягом липня-вересня 2004р. з відповідним заявами позивач суду не надав.
Враховуючи наведене місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що, позивач не використав своє право на підтвердження суми податкового кредиту за червень 2004р. у сумі 112 256 грн. і як наслідок безпідставно відніс вказану суму ПДВ до податкового кредиту у липні-вересні 2004р.
За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Посилання скаржника на те, що Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено наслідків у вигляді неможливості віднесення до складу податкового кредиту тих сум ПДВ, щодо яких платником податку порушено порядок виписування податкової накладної, у разі не звернення покупця до податкового органу із відповідною заявою не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, оскільки в даному випадку йдеться про недотримання позивачем порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а не про безпідставне віднесення таких сум до податкового кредиту саме у липні -вересні 2004р.
Доводи скаржника щодо необґрунтованості висновків суду першої інстанції про необхідність наявності на податкових накладних прізвища, ім'я по батькові отримувача та його посади а також про обов'язок позивача зазначити при підписанні акту перевірки у разі незгоди з таким актом про надання відповідних заперечень є правомірними, оскільки чинне законодавство не містить таких вимог.
Втім, дані доводи не впливають на вирішення спору по справі, оскільки не зумовлюють неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
З урахуванням викладеного підстави для скасування або зміни оскарженої постанови відсутні..
Керуючись ст. ст. ст.160,162,195,198,200,205,207 КАС України, апеляційний господарський суд, -
Постанову господарського суду Одеської області від 15.05.06р. по справі №34-23/93-06-2208А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков