Постанова від 19.07.2006 по справі 30/185-05-6372

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2006 р.

Справа № 30/185-05-6372

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Лавренюк О.Т.

суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Лисаковський В.І., дов. № 24/05-11 від 30.12.2005 р.

від відповідача: Артемчук П.П., посвідчення б/н від 26.04.2004 р.

від відповідача: Воскобойников В.Й., дов. № 5 від 30.06.2005 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства будівельно-монтажного управління № 12 «Одесбуд» (далі по тексту -ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд»)

на рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2006 р.

по справі № 30/185-05-6372

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (далі по тексту -ВАТ «Одеська ТЕЦ»)

до ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд»

про зобов'язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд»

до ВАТ «Одеська ТЕЦ»

про встановлення земельного сервітуту

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Одеська ТЕЦ» звернулося до суду з позовною заявою до ЗАТ БМУ №12 «Одесбуд» про повернення відповідачем земельної ділянки, розташованої у м. Одесі, вул. Церковна, 29, звільнення даної земельної ділянки, посилаючись на ту обставину, що дана земельна ділянка належить ВАТ «Одеська ТЕЦ» на праві постійного користування, відповідач використовує земельну ділянку, розташовану на території Одеської ТЕЦ, не за цільовим призначенням, самовільно.

Відповідач позов не визнав і надав зустрічний позов про встановлення земельного сервітуту з правом проїзду транспорту та проходу людей по діючий дорозі ВАТ «Одеська ТЕЦ» через головні ворота вздовж головного корпусу 1, шламоуплотнюючої установки 6 - направо через переїзд залізної дороги до будівель, що належать ЗАТ БМУ № 12, посилаючись на те, що будівлі та споруди, які знаходяться на території Одеської ТЕЦ збудовані БМУ-12 за власні кошти, знаходяться на балансі підприємства, приватизовані у 1995 році, БМУ-12 є землекористувачем земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі та споруди з 1962 року, а позивач чинить перешкоди працівникам БМУ-12 у користуванні належними відповідачу об'єктами нерухомості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2006 р. у справі № 30/185-05-6372 (суддя Роган Н.В.) позов ВАТ «Одеська ТЕЦ» задоволено, ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» зобов'язано звільнити земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29, та повернути дану земельну ділянку ВАТ «Одеська ТЕЦ» з посиланням на те, що ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» займає земельну ділянку на території Одеської ТЕЦ самовільно.

В задоволені зустрічного позову ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» про встановлення земельного сервітуту відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ЗАТ БМУ №12 «Одесбуд» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ «Одеська ТЕЦ» в позові повністю, задовольнити зустрічний позов, посилаючись на те, що суд не в повній мірі дослідив матеріали справи, не надав юридичної оцінки документам, наданим позивачем в судове засідання, допустив порушення вимог матеріального та процесуального законодавства.

Позивач вважає, що рішення суду обґрунтовано, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія судів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла до наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельним ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування посвідчується державними актами. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Тобто Земельним кодексом України встановлено, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує це право та його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Одеської міської ради від 30.09.1999 р. № 706 «Про розгляд питання «Про надання державному підприємству «Одеська теплоелектроцентраль» земельних ділянок загальною площею 27,140 га за адресами: вул. Церковна, 29, вул. Чорноморського козацтва, 70, вул. Герта, 2, Хлібна гавань, 4, для експлуатації та обслуговування теплоелектроцентралі» вирішено внести на розгляд Одеської міської ради питання щодо надання ДП «Одеська теплоелектроцентраль» у постійне користування земельної ділянки загальною площею 27,140 га.

20 березня 2001 року на підставі рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 442-ХХІІІ державному підприємству «Одеська теплоелектроцентраль» був виданий Державний акт на право постійного користування землею серія І-ОД № 003348, згідно якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 27,1609 га землі в межах згідно з планом користування для експлуатації та обслуговування теплоелектроцентралі. Відповідно до плану землекористування, у постійне користування ДП «Одеська теплоелектроцентраль» було надано 5 земельних ділянок, у тому числі дві земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29.

ВАТ «Одеська ТЕЦ», згідно нової редакції Статуту, затвердженого наказом НАК «Енергетична компанія України» № 10 від 26.08.2004 р., засновано відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики «Про створення відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» від 16.07.2001 р. № 326 шляхом перетворення державного підприємства «Одеська ТЕЦ» у Відкрите акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15.06.2001 р. № 210 «Про корпоратизацію підприємств» (із змінами та доповненнями). Згідно п. 3.3 Статуту товариство є правонаступником державного підприємства «Одеська ТЕЦ». Засновником товариства є держава в особі Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України». Форма власності ВАТ «Одеська ТЕЦ» -державна корпоративна власність.

Таким чином позивач - ВАТ «Одеська ТЕЦ» - є користувачем земельної ділянки, площею 24,517 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею Серія І-ОД № 000348, виданого 20 березня 2001 року на підставі рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 р. № 442-ХХІІІ.

Рішенням керівництва Одеського Раднаркому від 26.04.1962 р. на території Одеської ТЕЦ БМУ «Одесаенергострой» була виділена в тимчасове користування земельна ділянка площею 5 га під будбазу.

На даній земельній ділянці ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» були зведені будівлі та споруди, які були передані до статутного фонду ЗАТ в ході його створення за розподільчим балансом від ВАТ «Одесбуд», які були збудовані ВАТ «Одесбуд» під час виконання будівельно - монтажних робіт на території ТЕЦ. Зазначені будівлі та споруди передані ФДМУ відповідачу у 1995 році і розташовані на земельній ділянці, що надана в 2001 році у постійне користування ВАТ «Одеська ТЕЦ».

Таким чином судом встановлено, що ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» самовільно земельну ділянку на території Одеської ТЕЦ не займало і тому висновок суду першої інстанції про самовільне займання земельної ділянки ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» не відповідає встановленим обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду в частині зобов'язання ЗАТ БМУ №12 «Одесбуд» звільнити земельну ділянку та повернути її Одеській ТЕЦ підлягає скасуванню.

На підставі ст. ст. 98, 100 Земельного кодексу України право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою. Земельний сервітут встановлюється між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду. Отже, умовою звернення на встановлення земельного сервітуту є наявність права власності або користування сусідньою земельною ділянкою, якою не має можливості користуватися без встановлення сервітуту.

На підставі ст. 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується Державними актами.

ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» до матеріалів справи не надано Державного акту на право власності або постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд». Не було належним чином оформленого права користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди і у ВАТ «Одесбуд», яке в 1995 році приватизувало ці будівлі та споруди, у подальшому передані ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд».

Посилання ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» на довідку від 14.05.1998 р., видану Міським управлінням земельних ресурсів та довідку № 1036 про визначення грошової оцінки земельної ділянки та ставки земельного податку обґрунтовано не прийнято до уваги, тому що як вбачається з довідки № 1036 документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29, ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» не оформлені.

Посилання ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» на довідку від 14.05.1998 р. № 1529, видану Міським управлінням земельних ресурсів, ст. 5 Закону України «Про плату за землю» є безпідставною, оскільки згідно ч. 2 цієї статті суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Згідно ст. 15 цього ж Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» належно оформлених документів на право власності або постійного користування земельною ділянкою не має.

Враховуючи, що ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» не є власником земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволені зустрічного позову щодо встановлення земельного сервітуту.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення господарського суду частково змінити, відмовити в позові Одеської ТЕЦ до ЗАТ БМУ № 12 «Одесбуд» про звільнення земельної ділянки, в іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись cm.cm. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2006 р. по справі № 30/185-05-6372 скасувати частково.

В задоволені позову Відкритого акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до закритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління № 12 «Одесбуд» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева

Попередній документ
48502
Наступний документ
48504
Інформація про рішення:
№ рішення: 48503
№ справи: 30/185-05-6372
Дата рішення: 19.07.2006
Дата публікації: 03.09.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Одеський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань