28.08.09
Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
28 серпня 2009 року Справа № 19/98
Позивач: Державне підприємство „Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова”, вул. Туполева 1, м. Київ, 03062.
Відповідач: Державне підприємство "Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування "Пожспецмаш", вул. Миру, 100-А, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583.
Про: стягнення 16762,11 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
від позивача: Устенко Л.В., доріреність № 35/4734 від 3.08.2009 року.
від відповідача: не з'явився.
Державним підприємством Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова (далі -ДП „ім. Антонова”) подано позов про стягнення з Державного підприємства "Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування "Пожспецмаш" (далі - ДП Пожчпецмаш”) набутих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 13180,0 грн., 461,48 грн. - процентів річних та 3120,63 грн. інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були помилково перераховані на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 13180,00 грн. На неодноразову вимогу повернути помилково перераховані кошти, відповідач відповіді не надав, грошові кошти не повернув.
07.07.2009 року, в судовому засіданні, представник відповідача надав відзив на позов, в якому повідомив суд про перерахування позивачу безпідставно отриманих коштів у розмірі 13180,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1539 від 11.06.2009 року.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 13180,0 грн. на підставі п.11 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, відповідач заперечує проти розміру стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ту обставину, що про помилково перерахуванні кошти йому стало відомо 10.11.2008 року, під час оформлення акту звірки між сторонами. Відтак, нарахування процентів річних та інфляційних нарахувань мають бути здійснені з 10.11.2008 року, а не з 13.03.2008 року, як то зроблено позивачем.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
23 листопада 2007 року між сторонами по справі було укладено Договір № 14М-07 про передачу у власність товару та виконання ремонту пожежних автоцистерн. Відповідно до умов вищезазначеного Договору Відповідач зобов'язувався передати у власність позивача товар та виконати ремонт пожежних автоцистерн, а останній в свою чергу прийняти та оплатити товар та ремонт пожежних автоцистерн. Відповідно до Додатку № 1 до Договору оплата товару Замовником проводиться шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 13180,0 грн.
На виконання умов Договору, згідно виставленого відповідачем рахунку №5/17 від 24.01.2008 року, позивачем здійснено оплату за надані послуги у розмірі 13180,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 178 від 18.02.2008 року.
Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року позивачем згідно платіжного доручення №907 було здійснено повторну оплату 13180,0 грн.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Як вбачається із матеріалів справи, 10.11.2008 року Позивачем було направлено відповідачу вимогу щодо перерахування безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 13180,0 грн. 16.03.2009 року відповідачем повторно було направлено претензію на адресу позивача з вимогою повернути безпідставно отримані кошти. Вимоги позивача залишились без відповіді.
Як вбачається з матеріалів справи, кошти повернуті відповідачем після порушення провадження у справі 11.06.2009 року.
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 461,48 грн. процентів річних нарахованих з 13.03.2008 року по 12.05.2009 року та 3120,63 грн. інфляційних нарахувань розрахованих за період з березня 2008 року по квітень 2009 року.
Розглянувши вказані вимоги суд дійшов висновку про наступне:
Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Пунктом 6 Указу Президента України „Про заходи, щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” від 16.03.2005 року № 227/95 встановлено, що підприємства незалежно від форми власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку про те, що з 29.02.2008 року у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем по поверненню помилково зарахованих коштів у розмірі 13180,0 грн.
Статтею 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Оскільки Пунктом 6 Указу Президента України „Про заходи, щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” від 16.03.2005 року № 227/95 встановлено п'ятиденний термін повернення помилково зарахованих коштів, суд дійшов висновку про порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем щодо повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 13180,0 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 461,48 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 3120,63 грн. за період з 13.03.2008 року по 12.05.2009 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача держмито у сумі 167,63 грн. та 312,50 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 11, 251, 625, 1212 Цивільного кодексу України, п.6 Указу Президента України „Про заходи, щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України”, п.11 ч.1 ст. 80 ст.ст. 49, 54-60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 13180,0 грн.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Державного підприємства "Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування "Пожспецмаш", вул. Миру, 100-А, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, ( рахунок-невідомий, код ЄДРПОУ 33004117) на користь Державного підприємства „Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова”, вул. Туполева 1, м. Київ, 03062, ( р/р 260040110500 Брокбізнес банк у м. Києві, м. Києв, МФО 300249, ЗКПО 14307529) 3120,63 грн. інфляційних нарахувань, 461,48 грн. відсотків річних, 167,63 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна