"25" серпня 2009 р.
Справа № 17/79-09-3190
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Херсонське обласне паливо постачальне підприємство „Херсоноблпаливо”;
до відповідачів: 1) Державного підприємства „Одеська залізниця”;
2) Державного підприємства „Донбасантрацит”;
про стягнення 4 011,42 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів: 1) Одеської залізниці -Ксьондз А.В. -на підставі довіреності №131
від 08.01.2009р.;
2) не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: 29.05.2009р. за вхід.№3868 ЗАТ „Херсонське обласне паливно постачальне підприємство „Херсоноблпаливо” звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця”, ДП „Донбасантрацит” вартості нестачі вантажу у розмірі 4011,42грн.
Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, в судове засідання з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Відповідач, ДП „Добасантрацит” в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які маються в матеріалах справи, однак надіслав на адресу суду письмовий відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у ньому та просить у задоволенні позовних вимог до ДП „Донбасантрацит” відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
04.01.2006р. між позивачем та ПП „Дніпроенергія” укладено договір поставки №60, відповідно до якого ДП „Донбасантрацит” (вантажовідправник) по залізничній накладній №51477031 від 02.03.2009р. відправив вагон №64257777 з вугіллям марки АС6-13 у кількості 69 тон.
В результаті перевірки вантажу на станції призначення у вагоні №64257777 було виявлено вагову недостачу в кількості 7,85 тон, про що було складено комерційний акт БЖ №324247/1 від 10.03.2009р.
Вказаним комерційним актом встановлено, що завантаження у вагон рівномірне нижче бортів на 30см окрім поглиблень на 1,2 та 7 люками; марковано вапном; в місцях поглиблень маркування відсутнє; вагон технічно не справний; вантажовідправником не застосовані заходи від видування та провисання вантажу.
Таким чином, позивачем здійснено розрахунок розміру понесених збитків внаслідок недостачі вантажу, відповідно до якого позивач просить суд сягнути з відповідача 4011,42грн.
Зазначені обставини спонукали ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” та ДП „Донбасантрацит” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в сумі 4011,42 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2009р. порушено провадження у справі №17/79-09-3190 за позовом ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” до ДП „Одеська залізниця” та ДП „Донбасантрацит” про стягнення 4011,42 грн.
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно залізничної накладної №51477031 від 02.03.2009р. завантаження вагону №64257777, здійснював вантажовідправник, таким чином він повинен був встановити, що зазначений вагон не справний та прийняти відповідні міри реагування, однак він цього не зробив, що призвело до втрати вантажу в процесі перевезення. Згідно п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 зазначається, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на вантажовідправника.
Відповідач ДП „Донбасантрацит” в судові засідання не з'явився, однак у надісланому відзиві позовні вимоги не визнає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Так розглядом матеріалів встановлено, що під час прибуття поїзду на станцію „Високополье 4460” Одеської залізниці виявлено поглиблення та вагон було подано на вагову перевірку. Під час перевірки вагону №64257777 встановлено, що у вагоні завантаження рівномірне нижче бортів на 30см окрім поглиблень на 1,2 та 7 люками; марковано вапном; в місцях поглиблень маркування відсутнє; вагон технічно не справний; вантажовідправником не застосовані заходи від видування та провисання вантажу Перевантаження проводилося двічі, недостача підтвердилась. Недостатній вантаж у вагоні міг вміститися. Зазначені обставини підтверджуються комерційним актом БЖ №324247/1 від 10.03.2009року.
Згідно складеного акту про технічний стан вагону №5 від 10.03.2009р. та акту загальної форми №1 від 08.03.2009р. вбачається, що втрата вантажу відбулася в процесі експлуатації внаслідок технічної несправності вагону, яку вантажовідправник бачити міг, однак будь-які міри по запобіганню втрати вантажу не вчинив.
Згідно ст. 113 Статуту Залізниць України -за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.
Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р. встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно ст. 31 Статуту Залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів -відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Як вбачається з залізничної накладної вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено підписом представника відправника, без участі залізниці.
У відповідності до ч. 2 ст. 32 Статут Залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з додержанням Технічних умов.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27 Статуту залізниць України, під час перевезення вантажу, який здувається, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.
Із зазначених у залізничній накладній №51477031 /графа 4/ даних вбачається, що відправником були частково застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано: вантаж марковано вапном, профілактика шляхом промаслування бортів на піввагонів, що підтверджується змістом вищевказаного комерційного акту, де вказано, що нанесене захисне маркування вантажу.
Наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місцях поглиблення свідчить про завантаження вугілля у технічно та комерційно несправний вагон та можливу виїмку вугілля при транспортуванні. У змісті комерційного акту БЖ №324247 від 10.03.2009р. не вказано та залізницею не надано докази про причину утворення даного поглиблення.
На станції призначення -„Високополье 4460” Одеської залізниці вантаж було видано згідно комерційного акту ст. Високополье 4460, про що зазначено у п. 6 „Відмітки про видачу вантажу” накладної №51477031.
Кількість і вартість відправленого вантажу належним чином підтверджено договором залізничною накладною №51477031, рахунком-фактурою №44 від 02.03.2009р., видатковою накладною №44 від 02.03.2009р. та становить 516,67 грн.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для вугілля (завантаженого у вологому стані) становить 2 відсотки маси.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Дослідивши наданий позивачем уточнений розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки відвантажене вугілля ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” по ціні 516,67 грн., згідно комерційного акту БЖ №324247/1 від 10.03.2009р., по отриманню вугілля маса вантажу становить у вагоні -61150 кг., отже нестача вантажу у вагоні становить 7850 кг. Відповідно до розміру нормативної нестачі вантажів при залізничних перевезеннях, в тому числі граничних розбіжностей показників ваги при зважуванні ваги „нетто” з врахуванням, що вугілля завантажене у вологому стані, допустимо 2% ваги вугілля, у зв'язку з цим розмір за нормами природної втрати складає 69000 кг х 0,02=1380 кг., у зв'язку з цим понаднормова нестача вантажу складає 1380 кг.
Отже величина заподіяних збитків у зв'язку з нестачею вугілля поверх норм природної втрати і граничного розходження становить 1380кг. х 516,67 грн. + ПДВ = 4011,42 грн., без обліку залізничного тарифу.
Стосовно заперечень відповідача викладених у відзиві на позов щодо того, що Залізницею під завантаження були надані технічно несправні вагони, та перевізник вантаж прийняв без зауважень, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту про технічний стан вагону № 5 від 10.03.2009р., комерційного акту БЖ №324247/1 від 10.03.2009р., у вагоні №64257777 була виявлена несправність, а комісією встановлено та зафіксовано, що втрата вантажу по шляху слідування можлива, а відправник при завантаженні вагону вказану несправність бачити міг.
У відповідності до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, вимогами ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Однак, представником ДП „Донбасантрацит” в обґрунтування своїх заперечень не було надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність вини ДП „Донбасантрацит” щодо завантаження та відправлення вагону, який був технічно несправний, у зв'язку з чим пояснення відповідача судом до уваги не приймаються оскільки вони не підтверджені та належним чином не доведені суду.
Крім цього, судом також не приймаються до уваги доводи ДП „Одеська залізниця” в обґрунтування відсутності своєї вини у виникненні недостачі вантажу, оскільки відповідачем не було надано будь-яких підтверджуючих доказів.
На основі вищезазначеного, суд доходить до висновку, що недостача вугілля виникла, як з вини перевізника Державного підприємства „Одеська залізниця” на підставі ст. 110 Статуту залізниць України так і з вини ДП „Донбасантрацит” на підставі ст. 31 Статуту залізниць України, тому відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на обох відповідачів пропорційно до ступеню їх вини.
Враховуючи викладене, уточнені позовні вимоги ЗАТ „ХОПП „Херсоноблпаливо” обґрунтовані підтверджені відповідними доказами у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю, у зв'язку з чим на користь позивача, слід стягнути з Одеської залізниці 2005 грн. 71коп. -вартості нестачі вантажу та з ДП „Донбасантрацит” 2005 грн. 71 коп. -вартості нестачі вантажу солідарно, пропорційно ступеню їх вини.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідачів пропорційно до ступеню їх вини, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь закритого акціонерного товариства „Херсонське паливо постачальне підприємство „Херсоноблпаливо” /73000, м. Херсон, вул. Маяковського,9, код ЄДРПОУ 01883094/ -2005 грн. 71 коп. /дві тисячі п'ять грн. 71 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п'ятдесят одна грн. 00 коп./ -держмита; 156 грн. 25 коп. /сто п'ятдесят шість грн. 25 коп./ -витрати на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
3. Стягнути з державного підприємства „Донбасантрацит” /94506, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, код ЄДРПОУ 32446546/ на користь користь закритого акціонерного товариства „Херсонське паливо постачальне підприємство „Херсоноблпаливо” /73000, м. Херсон, вул. Маяковського,9, код ЄДРПОУ 01883094/ -2005 грн. 71 коп. /дві тисячі п'ять грн. 71 коп./ - вартості нестачі вантажу; 51 грн. 00 коп. /п'ятдесят одна грн. 00 коп./ -держмита; 156 грн. 25 коп. /сто п'ятдесят шість грн. 25 коп./ -витрати на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2009р.
Суддя