ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/396
10.09.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Палац-Сервіс»
про стягнення 30 467, 99 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Олексієнко М.Г. -довіреність № юр-737/д від 29.12.08;
від відповідача: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Палац-Сервіс»про стягнення 30 467, 99 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, отримавши попередню оплату товару за договором № 20/08/799-МТР від 11.08.2008 року, у встановлені строки в повній мірі не здійснив поставку товару, заборгувавши цим позивачу 30 467, 99 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 28 950, 00 грн. -основного боргу, 1 286, 39 грн. -інфляційних витрат, 231, 60 грн. -3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати -304, 69 грн. -державного мита, 312, 50 грн. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 08.06.2009р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.07.2009р.
Представник відповідача в судове засідання 13.07.09р. не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належними чином, причин неявки не повідомив.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 10.09.2009р.
В судове засідання 10.09.09р. представник відповідача повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належними чином, причин неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.09.2009р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
11 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 20/08/799-МТР купівлі-продажу (далі - Договір), згідно умов якого (п.2.1), відповідач зобов'язався передати позивачу 2 автомобілі моделі ВАЗ-21214, а останній в свою чергу прийняти їх та оплатити.
Додатком до Договору визначено ціну, асортимент, вартість та кількість поставленого товару.
Умови поставки визначено Додатком до Договору.
Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору передача автомобілів здійснюється на складі відповідача на протязі 3-х банківських днів після отримання повної суми по Договору.
На виконання умов Договору 03.09.2008р. та 02.10.2008р. року позивачем було перераховано відповідачу кошти в сумі 103 900, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними виписками.
Однак, відповідач повністю не виконав свої зобов'язання по Договору, не поставив визначений договором товар у передбачені строки.
В матеріалах справи наявні копії претензій, направлених відповідачу з вимогою поставити товар та сплатити неустойку, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Однак, матеріали справи не містять будь-якої відповіді на претензію.
Відповідно до ч.2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1 286, 39 грн. -індекс інфляції та 231, 60 грн. -3% річних (розрахунок у матеріалах справи).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Палац-Сервіс»(03164, м. Київ, вул. М.Краснова, 27, код ЄДРПОУ 32595360) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) -28 950 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. -основного боргу, 1 286 (одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 39 коп. -індексу інфляції, 231 (двісті тридцять одна) грн. 60 коп. -3% річних, 304 (триста чотири) грн. 69 коп. -державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: