ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 26/351-41/338
27.07.09
За позовом
Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
До
Державного Територіального-Галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальна фабрика "Краснолуцька"
Про
стягнення 1109, 20 грн.
Суддя Спичак О.М.
В засіданнях приймали участь представники сторін :
від позивача : не з'явився;
від відповідача 1: Рибальченко Д.А. -дов. № 1801-НЮ від 08.07.2009 року;
від відповідача 2: не з'явився;
Відкрите акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного Територіального-Галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальна фабрика "Краснолуцька" про стягнення солідарно з відповідачів недостачі вугільної продукції в розмірі 1109, 20 грн.
Крім того, позивач просив покласти на відповідачів судові витрати пов'язані з розглядом з даної справи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.10.2008 року у справі № 26/351 (суддя Пінчук В.І.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009 року касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства гірничо-збагачувальної фабрики "Краснолуцька" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року та рішення Господарського суду м. Києва від 30.10.2008 року скасовано, справу № 26/351 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року справу № 26/351 було передано на новий розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою від 04.06.2009 року розгляд справи було призначено на 03.07.2009 року.
23.06.2009 року відповідач -2 подав через канцелярію суду пояснення по справі, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.
25.06.2009 року відповідач -1 подав через канцелярію документи на вимогу ухвали суду.
У судовому засіданні 03.07.2009 року представник позивача надав пояснення по справі та позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача -1 в судовому засіданні 03.07.2009 року проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Представник відповідача -2 в судове засідання 03.07.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача -2, а також у зв'язку з неподанням витребуваних доказів по справі, ухвалою суду від 03.07.2009 року розгляд справи відкладено на 27.07.2009 року.
В судове засідання 27.07.2009 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача -1 надав усні заперечення на позов.
Представник відповідача -2 в судове засідання 27.07.2009 року не з'явився, проте на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого ним представника.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 27.07.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -
13 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тера - Нова" (надалі - Постачальник) укладено договір № 1.146 (надалі- Договір), згідно якого постачальник зобов'язаний відвантажити, а покупець прийняти та оплатити вугілля.
Відповідно до п. 2.2 Договору, покупець розраховується з постачальником за отримане вугілля шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника з відстрочкою платежу -10 банківських днів з моменту прибуття вугілля на станцію призначення, підтвердження постачальником права власності, отримання рахунку та податкової накладної в оригіналі.
З огляду положень п. 3.2 Договору залізничний тариф за поставку вугілля оплачує постачальник на станції відвантаження. Покупець розраховується за залізничний тариф з постачальником згідно виставленого рахунку.
Додатковим узгодженням № 12 від 19.09.2007 року п. 2.1 Договору викладено в наступній редакції, ціна вугілля марки АМ за тонну складає 490, 00 грн. в.т.ч. ПДВ.
10.05.2008 року за залізничною накладною № 50818327 у напіввагоні № 67162743 зі станції Красний луч Донецької залізниці був відправлений вантаж - вугілля марки Антрацит АМ. Відправником вантажу є Закрите акціонерне товариство гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька"- відповідач -2, одержувачем -позивач, постачальником -Товариство з обмеженою відповідальністю "Тера Нова" (відповідно до Додаткового узгодження № 12 від 19.09.2007 року).
Вага вантажу згідно накладної становить 66 тонн.
На виконання п. 2.2. Договору позивач, на підставі виставленого рахунку № СФ-0000043 від 12.05.2008 року в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок постачальника кошти на загальну суму 185000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1751 від 13.05.2008 року на суму 100 000, 00 грн. та № 1627 від 14.05.2008 року на суму 85 000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на станції Знам'янка Одеської залізниці на 150 тонних вагах згідно Актів загальної форми №№ 8341, 8347 від 13.05.2008 року в напіввагоні № 67162743 було виявлено поглиблення, у зв'язку з чим здійснено комісійну перевірку та переважування піввагону № 67162743, яким встановлено, що маса нетто вантажу становить 62800 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 3200 кг. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті БК № 044807400/1 від 14.05.2008 року.
При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№ 8341, 8347 від 13.05.2008 року виявлені поглиблення на поверхні вантажу, з цієї підстави вагон відчеплений на ваги для перевірки.
При перевірці було виявлено недостача вантажу, зокрема, завантаження в вагоні нижче бортів на 200 мм. По залізничним документах зазначено, завантаження вантажу здійснено навалом нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не зазначено. На поверхні вантажу наявні поглиблення над 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 люками праворуч по ходу потягу по всій довжині вагону, шириною 1200 мм, глибиною 300 мм. Течі вантажу не має. Двері та люки щільно закриті. Фактично вантаж прибув в технічно та комерційно справному вагоні. На поверхні вантажу захисне маркування вапном відсутнє. Згідно актів загальної форми є доступ до вантажу. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування. Каток не застосовувався. Переважування здійснювалось на 150 тонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці (держперевірка 20.03.2008 року) в присутності приймальника потягів Іванова, заступника чергового по станції Неживого, а також Милашевича та Григор'єва.
При переважуванні встановлено вага брутто 84100 кг., тара з бруса 21300 кг., нетто 62800 кг., що складає різницю ваги з перевізними документами, в сторону зменшення на 3200 кг. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.
У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (вологе вугілля).
На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 1.146 від 13.12.2006 року, рахунок № СФ-0000043 від 12.05.2008 року, відповідні платіжні доручення та рахунок вантажовідправника № СФ -0000342 від 10.05.2008 року.
З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу у розмірі 1109, 20 грн. та просить суд стягнути її з відповідачів солідарно.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а недостача підлягає до стягнення з відповідача-1 з наступних підстав.
Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Додана до матеріалів справи накладна № 50818327 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника - відповідача - 2.
Із зазначених у залізничній накладній № 50818327 /графа 1, 3/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 3); вантаж марковано вапном (графа 1).
Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
У Пункті 3.2 Роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).
Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте, з дослідженого комерційного акту вбачається, що в місцях поглиблення маркування відсутнє.
Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.
Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно - західна залізниця” на те, що “наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення свідчить не про виїмку вугілля при транспортування, а підтверджує просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону”, оскільки в судовому засіданні судом досліджено комерційний акт, який містить відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом нанесення маркування вапном.
Крім того, на запит суду Станція Красний Луч Донецької залізниці надала виписку з книги обліку контрольних зважувань ГУ-78, з якої вбачається, що у вагон № 67162743 завантажено 66000 кг. вугільної продукції.
Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.
Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач -1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.
Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу -у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань -причиною.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Ціна однієї тонни вугілля на підставі рахунку Закритого акціонерного товариства гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" № СФ-0000342 від 10.05.2008 року (без врахування залізничного тарифу) становить 590, 00 грн. в т.ч. ПДВ (491, 67 грн. х 1, 2= 590, 00 грн.)
Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 1109, 20 грн. в т.ч. ПДВ. (590, 00 грн. х 1,88 т (3,2-(66 х 2%:100 %= 1,32)).
Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх обов'язків.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 1 збитків у сумі 1109, 20 грн., що виникли під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню повністю.
Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача -1, як перевізника, а в частині вимог до відповідача - 2, як відправника, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відправник виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача - 1.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного територіально -галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122; код 01880670) 1109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. 20 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові до Закритого акціонерного товариства гірничозбагачувальна фабрика "Краснолуцька" відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М.Спичак
Дата підписання рішення
07.09.2009р.