Рішення від 13.12.2010 по справі 22-ц/7589/10

Справа №22ц-7589/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Р.Т.

Категорія: 44 Доповідач в апел. інстанції: ОСОБА_1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Петричка П.Ф.

суддів: Цяцяка Р.П., Зверхановської Л.Д.

при секретарі: Панчуку І.С.

з участю: позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання втратившими право на користування жилим приміщенням і зняття з реєстрації та задоволено зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, виконкому Стрийської міської ради, з участю третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_7 про визнання недійсними приватизації квартири та договору купівлі - продажу її. Визнано недійсними: приватизацію квартири АДРЕСА_1 та договір купівлі - продажу цієї квартири, укладений 10 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов ОСОБА_2 та відмовити у задоволенні зустрічного позову, вважаючи оскаржуване рішення незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що суд прийшов до невірного висновку про те, що спірна квартира була отримана відповідачем, оскільки ордер на дану квартиру був виданий на її ім»я, вона була основним квартиронаймачем її і оплачувала всі послуги. Суд не прийняв до уваги покази відповідачів про те, що вони не проживали у квартирі протягом 2005 -2010 років та не врахував того, що вони не звертались у жодні органи з приводу усунення перешкод в користуванні квартирою. Відповідачі не подали жодних доказів поважності відсутності їх у квартирі протягом п'яти років, їх твердження про те, що вони робили ремонт у квартирі, є голослівними. Вони втратили зв'язок із квартирою, оскільки постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1: ОСОБА_3 - у своїх батьків, а ОСОБА_4 - у батьків своєї дружини. А тому вважає, що судом порушено норми матеріального права, а саме ст.ст.71,72 ЖК України.

ОСОБА_5 вважає, що у суду не було підстав для визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири, суд не зазначив, з яких підстав слід визнати цей договір недійсним та не вказав, які наслідки настають. Цим суд незаконно позбавив її і квартири, і грошей, які вона заплатила за неї. Також апелянт вказує, що до укладення договору купівлі - продажу вона неодноразово оглядала спірну квартиру, ніколи не бачила там відповідачів, а від сусідів дізналася, що у квартирі живе лише ОСОБА_2, а відповідачі живуть в с. Малі Дідушичі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає цим вимогам.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання втратившими право на користування жилим приміщенням - квартирою №31 в будинку №4а по вул. Коссака в м. Стрию Львівської області і зняття з реєстрації у ній та задовольняючи позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, виконкому Стрийської міської ради, з участю третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_7 про визнання недійсною приватизації квартири та недійсним договору купівлі - продажу її, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі були відсутні у спірній квартирі більше шести місяців з поважних причин, ОСОБА_2 не мала права продавати цю квартиру, а тому спірний договір слід визнати недійсним.

З такими висновками місцевого суду колегія суддів не погоджується, так як вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З довідки КП «Мрія» від 8.10.2007 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_2 з 24.02.2005 року зареєстровані позивачка та відповідачі.

Згідно із ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Місцевий суд, стверджуючи, що відповідачі не були відсутні без поважних причин у спірній квартирі протягом шести місяців, прийшов до такого висновку лише на підставі пояснень відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які не були допитані в якості свідків, чим порушив вимоги ст.57 ЦПК України.

Відтак, колегія суддів вважає, що такий висновок суду є голослівним та не підтвердженим належними доказами.

Самі ж відповідачі у засіданні судової колегії пояснили, що вони у спірній квартирі після її одержання не жили, так як там проводився ремонт.

Визнаючи недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1, суд першої інстанції не встановив, коли здійснена дана приватизація, який орган приймав рішення про приватизацію, оскільки в матеріалах справи відсутні будь -які докази про це.

Виконком Стрийської міської ради, хоча і був відповідачем по зустрічному позову, однак жодного разу належним чином не був повідомлений про час розгляду справи і його представник не був присутній в судовому засіданні, а відтак суд був позбавлений можливості встановити, хто саме приймав рішення про приватизацію спірної квартири.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_3 була надана ОСОБА_2 згідно спільного рішення адміністрації та президії профкому УМГ «Львівтрансгаз» від 30.06.2004 року №25-247, яке 21.10.2004 року було затверджене виконкомом Стрийської міської ради.

Проте, судом не встановлено до якої з форм власності належить житловий будинок, у якому знаходиться спірна квартира, і якщо він належить до відомчого фонду УМГ «Львівтрансгаз», то необхідно було притягнути УМГ «Львівтрансгаз» до участі у справі, оскільки дане управління могло приймати рішення про дачу дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_3.

Крім того, згідно довідки №1764/32-03 від 11.05.2010 року спірна квартира була надана сім»ї ОСОБА_2, яка складалась з 4-х осіб.

Проте, судом не встановлено, хто саме ця четверта особа і чи не порушуються її права при розгляді даних позовів.

Задовольняючи позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_3, укладеного 10 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, суд першої інстанції не зазначив по якій саме правовій підставі, закріпленій у ст.203 ЦК України, визнано недійсним оспорюваний договір.

Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів вважає, що в порушення вимог даних статей ЦПК України сторони не довели обставин, на які вона покликалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому оскаржуване рішення слід скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні обох позовів відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. 71 ЖК України, ст.ст.203, 215 ЦК України, Законом України « Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 задоволити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 червня 2010 року скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання втратившими право на користування жилим приміщенням і зняття з реєстрації та зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, виконкому Стрийської міської ради, з участю третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_7 про визнання недійсною приватизації квартири та договору купівлі - продажу її відмовити за недоведеністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді:

Попередній документ
48472954
Наступний документ
48472956
Інформація про рішення:
№ рішення: 48472955
№ справи: 22-ц/7589/10
Дата рішення: 13.12.2010
Дата публікації: 20.08.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: