83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.09.09 р. Справа № 25/119
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Екран” м. Луганськ
до відповідача приватного підприємства „Рондо” м. Артемівськ Донецької області
про стягнення збитків в сумі 100626грн.47коп.
За участю:
представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ващенко Ю.Г. - керівник (довідка ЄДРПОУ № 7-25-52 від 18.11.2003р.)
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Екран” м. Луганськ звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства „Рондо” м. Артемівськ Донецької області про стягнення завданих збитків у розмірі 100626грн.47коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на прибутковий касовий ордер від 26.02.2008р., постанову про визнання боржника банкрутом № 27/99Б від 06.02.2008р., ухвалу суду № 25/99Б від 22.04.2009р.
Представник позивача у судове засіданні не з'явився.
27.08.2009р. від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вих. № 20/08-1 від 20.08.2009р.) та лист Артемівської ОДПІ (вих. № 499/10/29-013 від 10.01.2009р.).
У наданому клопотанні (вих. № 20/08-1 від 20.08.2009р.) позивач, посилаючись на ст. ст. 79, 90 ГПК України, просить суд надіслати до прокуратури Донецької області повідомлення про порушення законності з боку посадових осіб ТОВ «Екран» та ПП «Рондо» та зупинити провадження по справі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив. У судовому засіданні надав довідку філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит» у м. Артемівську Донецької області (вих. № 05-02/739 від 09.09.2009р.), виписку руху коштів ТОВ «Екран» та надав суду для огляду оригінал вищенаведеної довідки банку (вих. № 05-02/739 від 09.09.2009р.).
Перелічені надані сторонами документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково надані документи та заслухавши пояснення відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення завданих збитків в сумі 100626грн.47коп., позивач з посиланням на ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, посилається на неправомірність здійснення грошової виплати ТОВ «Екран» коштів згідно прибуткового касового ордеру № 8 від 26.02.2008р.
Неправомірність здійснення виплати грошових коштів позивач обґрунтовує відсутністю права у ТОВ «Екран» на здійснення від свого імені даної операції, оскільки згідно ухвали господарського суду по справі № 27/99Б від 06.02.2008р. ТОВ «Екран» було визнаного банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором арбітражний керуючий Рачок Р.В.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на необґрунтованість позивачем відповідними бухгалтерськими документами факту наявності на рахунку ТОВ «Екран» суми у розмірі 100626грн.47коп. та недоведеність факту джерела їх виникнення.
З наданої відповідачем довідки філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит» у м. Артемівську Донецької області (вих. № 05-02/739 від 09.09.2009р.) та виписки руху коштів ТОВ «Екран» вбачається, що згідно кредитного договору № 78/09 від 01.09.2003р., укладеного між філією акціонерного комерційного банку «Національний кредит» у м. Артемівську Донецької області та товариством з обмеженою відповідальністю «Екран», банком останньому була відкрита кредитна лінія в сумі 400000грн.00коп. зі строком погашення 25.08.2004р.
28.08.2004р. позикова заборгованість ТОВ «Екран» в сумі 310000грн.00коп. була внесена на рахунок прострочених позик.
29.10.2004р. ПП «Рондо», згідно договору поруки № 1 від 26.07.2004р., у повному обсязі взяло на себе зобов'язання ТОВ «Екран» щодо сплати суми у розмірі 319027грн.97коп., з яких прострочена позичка в сумі 310000грн.00коп. та прострочені проценти по кредитній лінії в сумі 9027грн.97коп.
Вищенаведене зазначено у довідці філії акціонерного комерційного банку «Національний кредит» у м. Артемівську Донецької області (вих. № 05-02/739 від 09.09.2009р.) та підтверджено випискою руху коштів ТОВ «Екран», що долучені до матеріалів справи.
Таким чином, з позицією позивача суд не може погодитися, оскільки позивач посилаючись та обґрунтовуючи своє право на отримання вказаної суми не довів наявності понесених ним збитків, наявності та міри вини відповідача.
Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким порушенням, на думку позивача, є здійснення виплати ТОВ «Екран» грошових коштів згідно прибуткового касового ордеру № 8 від 26.02.2008р., наслідком чого стало заподіяння збитків.
Водночас, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача.
Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Статтею 22 Цивільного кодексу України, збитки визначені як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що стягненню підлягають не будь-які витрати кредитора, а тільки такі корисні витрати, які були використані кредитором в силу правопорушення боржника, або у вигляді додаткових витрат, зроблених ним у зв'язку з правопорушенням.
А отже, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність реальних збитків та причинно-наслідкового зв'язку між збитками та правопорушенням відповідача.
При цьому, суд зазначає, що з наданої позивачем копії прибуткового касового ордеру № 8 від 26.02.2008р., завіреної печаткою та підписом арбітражного керуючого - ліквідатора Рачок Р.В., не вбачається можливим встановити, якою саме посадовою особою ТОВ «Екран» було здійснено грошову операцію щодо видачі готівки, її прізвища, ім'я, ім'я по батькові; не зазначено прізвища, ім'я, ім'я по батькові та посадового становища особи що отримала суму у розмірі 100626грн.47грн.
Зазначений документ не відноситься до офіційного документу та не може бути належним доказом у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 ГПК України, оскільки письмові докази повинні подаватися до суду в оригіналі або належно завіреній копії.
Оскільки, копія документа вважається завіреною належним чином особою що видала/уклала відповідний документ і має у наявності його оригінал або відповідність оригіналу документа засвідчена органами нотаріату, копія прибуткового касового ордеру № 8 від 26.02.2008р., завірена печаткою та підписом арбітражного керуючого - ліквідатора Рачок Р.В., не може бути взята судом до уваги як належний доказ спричинення збитків відповідачем, а тим паче встановлення наявності вини відповідача.
У відповідності з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України закріплює, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності понесених ним збитків та не доказано належними та допустимими доказами вини відповідача.
Також судом встановлено, що позивачем не доведено факту незаконного заволодіння відповідачем належною на його думку йому сумою, оскільки у господарських відносинах відповідача мали місце кредитний договір № 78/09 від 01.09.2003р. та зобов'язання за договором поруки № 1 від 26.07.2004р.
Окрім того, як вбачається з доданої позивачем до позову постанови господарського суду Донецької області про визнання боржника банкрутом у справі № 27/99Б від 06.02.2008р., ухвалою суду від 01.06.2007р. було порушено провадження по справі про банкрутство боржника саме за заявою акціонерного комерційного банку «Національний кредит».
Відтак, суд робить висновок, що в даному випадку відсутній такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправність поведінки відповідача.
За таким обставин, суд, дійшов висновку, відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків через недоведеність позивачем наявності понесених ним збитків та протиправної поведінки відповідача.
З огляду на вищезазначені обставини суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача (вих. № 20/08-1 від 20.08.2009р.) щодо надіслання до прокуратури Донецької області повідомлення про порушення законності посадовими осами ТОВ «Екран» та ПП «Рондо» та зупинення провадження по справі.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224 - 225 Господарського кодексу України, та керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд
В позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю „Екран” м. Луганськ до приватного підприємства „Рондо” м. Артемівськ Донецької області про стягнення завданих збитків у розмірі 100626грн.47коп., відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя