ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/307
28.07.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою
відповідальністю «Глобус»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про стягнення 52 557,82 євро.
За участю представників сторін:
від позивача: Іванюк О.М. - представник за довіреністю № 2374-ЮРС від 03.07.2009 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про стягнення 52 557,82 євро.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.10.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Начальника управління розвитку корпоративного бізнесу Агаркової Л.В. (Дніпропетровська філія ТОВ «Укрпромбанк») було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № 150/Ю-08 (строковий), відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2651901301272 в ДФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 307208.
Відповідно до п.1.2. договору вкладник (позивач) перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк (відповідач) приймає грошові кошти вкладника в сумі 50 000,00 євро.
Позивач перерахував на вказаний у п. 1.1. договору рахунок грошові кошти у сумі 50 000,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 50 від 14.10.2008 року.
Відповідно до п. 1.3. договору банк зобов'язується повернути суму вкладу 14 квітня 2009 року.
Відповідно до п. 1.4 .договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 9 % процентів річних.
Відповідно до п. 2.4. договору сплата процентів здійснюється в день повернення вкладу, в т.ч. у випадку дострокового припинення дії цього договору. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти за вкладом перераховуються на поточний рахунок вкладника, вказаний у розділі 7 цього договору, на наступний робочий день.
Відповідно до п. 3.1.2. банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 цього договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.
По закінченню строку депозиту листом № 1394-ВР від 14.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати умови договору та повернути депозитний вклад та нараховані відсотки, який залишився без відповіді та без задоволення.
Станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув позивачеві депозитні кошти в сумі 50 000,00 євро та нараховані на вклад проценти у сумі 2 204,26 євро
Керуючись наведеним вище, за невиконання зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 250,58 євро та 3 % річних у сумі 102,98 євро.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 року порушено провадження у справі № 33/307, розгляд справи призначено на 22.06.2009 року.
В судове засідання 22.06.2009 року представники сторін з'явилися, представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.03.2009 року та через загальний відділ діловодства подав заяву про забезпечення позову. Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, у якому факт неповернення коштів не заперечував, але був проти нарахуванні індексу інфляції та трьох процентів річних.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника позивача, судом оголошена перерва до 28.07.2009 року.
У судове засідання 28.07.2009 року представник відповідача не з'явився, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача на минуле судове засідання через загальний відділ діловодства подав заяву про забезпечення позову.
Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник позивача надав письмові пояснення на відзив відповідача, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача основний борг в розмірі депозиту в сумі 50 000,00 євро, відсотки за депозитним вкладом у сумі 2 204,26 євро, індекс інфляції в розмірі 250,58 євро, три проценти річних в розмірі 102,98 євро, витрати по сплаті державного мита в сумі 525,58 євро., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50,00 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Відповідно до п.1.2. договору вкладник (позивач) перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк (відповідач) приймає грошові кошти вкладника в сумі 50 000,00 євро.
Позивач перерахував на вказаний у п. 1.1. договору рахунок грошові кошти у сумі 50 000,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 50 від 14.10.2008 року.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до п. 1.3. договору банк зобов'язується повернути суму вкладу 14 квітня 2009 року.
Відповідно до п. 1.4 .договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 9 % процентів річних.
Відповідно до п. 2.4. договору сплата процентів здійснюється в день повернення вкладу, в т.ч. у випадку дострокового припинення дії цього договору. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти за вкладом перераховуються на поточний рахунок вкладника, вказаний у розділі 7 цього договору, на наступний робочий день.
Відповідно до п. 3.1.2. банк зобов'язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 цього договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.
По закінченню строку депозиту листом № 1394-ВР від 14.04.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати умови договору та повернути депозитний вклад та нараховані відсотки, який залишився без відповіді та без задоволення.
Таким чином, відповідач не повернув позивачеві депозитні кошти в сумі 50 000,00 євро та нараховані на вклад проценти у сумі 2 204,26 євро, відповідно до розрахунку, наданого позивачем.
Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по договіру банківського вкладу в іноземній валюті № 150/Ю-08 (строковий) від 13.10.2008 настав, а банком сума депозитного вкладу та відсотків за депозитом на рахунок позивача не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, факт наявності боргу у відповідача за основною сумою депозиту в сумі 50 000,00 євро та заборгованості за нарахованими відсотками за депозитом в сумі 2 204,26 євро перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, позовні вимоги про стягнення основного боргу та відсотків за депозитом підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 250,58 євро за період з 15.04.2009 року по 08.05.2009 року та індеск інфляції у сумі 102,98 євро за період з 15.04.2009 року по 30.04.2009 року.
Зазначена вимога про стягнення 3% річних та індексу інфляції задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, Постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року “Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 21.01.2009 строком на один рік та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до п.2. ч.2. ст. 85 зазначеного закону протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки 3 % річних та індекс інфляції за своєю суттю є іншими фінансовими (економічними) санкціями за невиконання грошового зобов'язання в розумінні ч. 2 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд відмовляє в цій частині позовних вимог.
Посилання відповідача на введення в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»мораторію на задоволення вимог кредиторів як на підставу повної відмови у задоволенні позовних вимог суд не бере до уваги виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Факт введення у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань за депозитним договором виходячи з наступного.
При розгляді справи судом було встановлено, що банк повинен був виконати свої зобов'язання з повернення депозиту після введення мораторію. Ці зобов'язання відповідач не виконав без поважних на те причин, тим самим порушивши права та законні інтереси позивача, як власника вкладу.
Частинами 1 та 4 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до стягнення з відповідача за депозитним договором депозитного вкладу та несплачених відсотків за користування депозитом.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 3,68 євро, на відповідача -521,90 євро.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 2,19 грн., на відповідача -310,31 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, вул. бульв. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325 к/р 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, к.1; р/р 2650258 у ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009, SWIFT: PRSJUAUK; банк-кореспондент: Dresdner Bank AG, Frankfurt am Main, Germany, SWIFT DRESDEFF; код ЄДРПОУ 20448234) суму депозитного вкладу в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) євро 00 євроцентів, відсотки по депозитному вкладу у сумі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) євро 26 євроцентів, витрати по сплаті державного мита в сумі 521 (п'ятсот двадцять одне) євро 90 євроцентів та 310 (триста десять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення індексу інфляції в сумі 250 (двісті п'ятдесят) євро 58 євроцентів
та трьох процентів річних в сумі 102 (сто два) євро 98 євроцентів відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання: 25.09.2009 року.