"12" серпня 2009 р.
Справа № 34/74-09-2320
За позовом Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М"
до відповідача Військової частини А 1283
про стягнення на суму 21708,68грн.
Суддя Фаєр Ю.Г.
В судовому засіданні приймали участь представники
від позивача: Максименко Ю.Ф. - директор;
від відповідача: Вєрьовка О.А.- представник, діючий на підставі довіреності від 28.07.09р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Мале приватне підприємство "Фірма "Альфа-М", звернувся до суду з позовною заявою, про стягнення з Військової частини А1283 заборгованості та фінансових санкцій за порушення строків по виконанню зобов'язань за договором №210 від 12.05.2006р. на виконання технічного обслуговування кінцевих станцій К-60П в/ч А1283 ВЗ 156 ЗС України на загальну суму 21042,68грн., з яких 18833,56грн. сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 942грн. сума 3% річних, 1266,34грн. сума пені.
24.06.09р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, які збільшені внаслідок збільшення боргу за рахунок індексу інфляції за період з 01.04.09р. до 31.05.09р., 3% річних нарахованих за період з 01.04.09р. до 24.06.09р., пені за період з 01.04.09р. до 24.06.09р. Таким чином заборгованість за договором №210 від 12.05.2006р. на виконання технічного обслуговування кінцевих станцій К-60П в/ч А1283 ВЗ 156 ЗС України склала 21708,68грн., з яких 19098,01грн. сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1023,01грн. сума 3% річних, 1587,66грн. сума пені.
Також позивачем в заяві розраховані витрати позивача у розмірі 691грн. на відрядження представника для участі в судовому процесі згідно ч.4 ст.611 ЦК України, ст.623 ЦК України.
28.07.09р. позивачем подано клопотання про виправлення технічної помилки, оскільки розраховані в заяві від 24.06.09р. збитки у розмірі 691грн. не вказані в розрахунку але враховані в загальній сумі. Крім цього, позивач збільшив ціну позову ще на 691грн.- витрати, які він має понести для участі в розгляді справи на дату, коли буде призначено розгляд справи.
В свою чергу, відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими пози вач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У п.2 інформаційного листа від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про де які питання практики застосування норм Господарського процесуаль ного кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»Вищий господарський суд Ук раїни на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвер тої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і пред мета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
З урахуванням викладеного судом розглядаються позовні вимоги щодо стягнення з Військової частини А1283 заборгованості за договором №210 від 12.05.2006р. на виконання технічного обслуговування кінцевих станцій К-60П в/ч А1283 ВЗ 156 ЗС України на загальну суму 21708,68грн., з яких 19098,01грн. сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1023,01грн. сума 3% річних, 1587,66грн. сума пені.
Відповідач надав суду відзив на позов, згідно якого проти заявленої до стягнення суми основного боргу не заперечує, зазначивши про відсутність кошторисних призначень та грошових коштів на розрахункових рахунках.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
12.05.2006р. між Військовою частиною А1283 (замовник) та Малим приватним підприємством "Фірма "Альфа-М" (виконавець) укладено договір №210, за умовами якого замовник передає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати технічне обслуговування кінцевих станцій систем К-60П в/ч А1283.
Пунктом 6.3. договору встановлено, що експлуатаційно-технічне обслуговування за цим договором виконується в 2006р. за кошторисом №3/210.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що сума на яку укладений цей Договір, за кошторисом №3/210 на 2006рік становить 11497,90грн.
Згідно п.3.2. оплата за виконане технічне обслуговування проводиться Замовником на підставі пред'явлених Виконавцем рахунків з підписаними Замовником актами виконаного технічного обслуговування.
Відповідно до умов п.4.4. у випадку прострочення оплати виконаного технічного обслуговування нараховується пеня у розмірі ставки НБУ за кожен день прострочення з дня отримання бюджетних коштів.
Відповідно до п.6.1. договору №210 від 12.05.2006р., даний договір діє з моменту підписання до повного виконання зобов'язань з можливістю подальшої пролонгації.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі згідно акту виконаного технічного обслуговування №7/6 від 30.06.06р., за яким виставив відповідачу рахунок-фактуру №7/6 від 30.06.06р. на суму 11497,90грн., який відповідачем, в порушення умов вказаного договору, своєчасно не сплачено, внаслідок чого позивач направив відповідачу претензію від 05.06.2008р. №1/6 з вимогою сплатити 17223,44грн. в рахунок погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних згідно надісланого розрахунку цієї заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Порушення відповідачем зазначених договірних зобов'язань зумовило звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 21708,68грн., з яких 19098,01грн. сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1023,01грн. сума 3% річних, 1587,66грн. сума пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, в доданій позивачем до позовної заяви копії акту виконаного технічного обслуговування №7/6 від 30.06.2006р. (оригінал був оглянутий судом в судовому засіданні) наявні підписи обох сторін договору та печатки сторін.
Водночас відповідачем поданий другий екземпляр акту виконаного технічного обслуговування №7/6 за 2006р. скріплений печаткою лише позивача та підписаний лише позивачем. При цьому, відповідач в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог послався на те, що в наявній в матеріалах справи копії цього акту підпис від імені особи, що прийняла виконанні позивачем роботи здійснений не В.М. Кутик, а іншою особою, проте ані обґрунтованих тверджень щодо неотримання від позивача виконаних ним робіт ані доводів нескріплення відповідачем його печаткою цього акту, ані доводів того що екземпляр позивача підписаний неуповноважною особою, останній суду не надав.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Доводи відповідача щодо штрафних санкцій та пені судом до уваги не беруться, оскільки з аналізу наказу МФ України №83 від 06.04.1998р., на який посилається відповідач в обґрунтування неправомірності здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов договору, вбачається, що він стосується нарахування та стягнення штрафних санкцій саме з виконавця -позивача у даному випадку, а не з замовника-відповідача, та цей наказ скасований наказом МФ України від 12.09.2006р. №890.
Враховуючи вищезазначені обставини справи, наведені норми матеріального права, правильність здійсненого позивачем розрахунку суми боргу, позовні вимоги Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 21708,68грн., з яких 19098,01грн. сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1023,01грн. сума 3% річних, 1587,66грн. сума пені.
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 217,08грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 312,5грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини А 1283 (код ЄДРПОУ 22994917; 65063, м.Одеса-63, провулок штабний, 1; п/р 35219004004209 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011) на користь Малого приватного підприємства "Фірма "Альфа-М" (код ЄДРПОУ 30726900; 04053, м.Київ-53, вул.Артема, 59а, кв.37; п/р26004301454 в АКБ „Національний кредит” м.Києва, МФО 320702) заборгованість на загальну суму 21708(двадцять одна тисяча сімсот вісім)грн.68коп., витрати по сплаті держмита на суму 217(двісті сімнадцять)грн. 08коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 312(триста дванадцять)грн.50коп.
Рішення господарського суду Одеської області, підписане 17.08.09р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Суддя