Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
04.09.2009
Справа №2-2/2568-2009
за позовом Фонду майна АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
до ВАТ "ім.Чкалова" ( 98420, с. Поштове, Бахчисарайського району, вул. Гагаріна, 44)
про стягнення 472 170,00 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Представники сторін:
Позивач: Соловйова - головний спеціаліст, довіреність у справі.
Відповідач: не з'явився
Суть спору:
Позивач - Фонд майна АР Крим звернувся до Господарського суду АРК з позовом до ВАТ "ім.Чкалова" про стягнення 472 170,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Фонду майна АР Крим від 28.4.2000 р. №280 було прийнято рішення щодо приватизації майна радгоспу - заводу ім.. Чкалова. Фондом майна АР Крим комісійно було проведено перевірку стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "ім.Чкалова". У процесі перевірки було встановлено порушення, які призвели до заподіяння збитків АР Крим, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву №08-14/6322 від 04.9.2009р про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 470 410,00грн матеріального збитку.
Також представник позивача у судовому засіданні надав суду додаткові пояснення від 04.9.2009р щодо правомірності застосування у розрахунку збитку первісної вартості об'єктів та амортизаційних відрахувань.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Згідно із ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому матеріального і морального збитку.
У силу п.8.ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів являється відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками, окрім іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. ( ч.1 ст. 224 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).
Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.
Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 28.04.2000р № 280 було прийнято рішення щодо приватизації майна радгосп - заводу ім. Чкалова.
Згідно з "Планом приватизації майна державного підприємства «Радгосп-завод ім. Чкалова» з вартості цілісного майнового комплексу виключено майно на суму 3130586,00грн.
Серед майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «ім. Чкалова» значаться: торговельний кіоск інв. №1577, лазня інв. №1351, що розташовані у Бахчисарайському районі, смт. Поштове, бібліотека інв. №3029, кіоск інв. №3070, що розташовані у Бахчисарайському районі с. Растуще, лазня інв. №2171, що розташована у с. Новопавлівка, лазня інв. №2402, що розташована у с. Приємне побачення, їдальня інв. №4399, лазня інв.№ 4412, що розташовані у с. Казанки.
22 червня 2007 року та 14 серпня 2009 року Фондом майна комісійно було проведено перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна, що не увійшло до статутного фонду ВАТ „ім. Чкалова". На підставі перевірок було складено акти перевірки збереженості та використання державного майна, що не увійшло у статутний фонд ВАТ «ім..Чкалова» у процесі приватизації. Також у процесі перевірок було встановлено що: торговельний кіоск інв. №1577, розташований у Бахчисарайському районі, смт. Поштове, є у наявності та має задовільний стан; лазня інв. №1351, їдальня інв. № 4399, лазня інв. № 4412, мають незадовільний стан, частково зруйновані; лазня інв. №2171, лазня інв. №2402, кіоск інв. № 3070 не існують (зруйновані); бібліотека інв. №3029, розташована у Бахчисарайському районі с. Растуще відсутня.
Відповідно до п. 1 Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.1995 № 325 (з доповненнями та змінами) і погодженого з Верховною Радою Криму 02.11.1995 № 614-1, Фондом державного майна України 18.10.1995, Фонд майна Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України і делегованих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, здійснює повноваження органу управління державним майном та майном, що належить Автономній Республіці Крим, що не ввійшло до статутних фондів створених у процесі приватизації господарських товариств.
Згідно з п. 4 Наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.5.1999р № 908/68 «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 року за №414/3707 господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим і знаходиться на балансі приватизованих підприємств, затвердженого постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16.6.2004р №994-4/04, відповідальність за збереження майна, що не ввійшло до статутних фондів, несуть його балансоутримувачі - господарські товариства і колективні сільськогосподарські підприємства або їх правонаступники - на підставі Законів України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), „Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні", цивільного законодавства України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Отже, розмір збитку, заподіяного Автономній Республіці Крим незабезпеченням збереження майна, що не ввійшло до статутного фонду відповідача і залишилося на його балансі, складає 470 410,00грн., що підтверджується актом звірки розрахунку розміру збитку, заподіяного державі, внаслідок не збереження державного майна у процесі приватизації, що не увійшло у статутний фонд ВАТ «ім..Чкалова», станом на 18.8.2009р, підписаним та скріпленим печатками позивача та арбітражного керуючого - ліквідатору ВАТ «ім..Чкалова».
Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав.
Відповідач при розгляді даної справи не представив до суду доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем відповідно до вимог діючого законодавства, або доказів відсутності своєї провини в неналежному виконанні зобов'язань.
Таким чином, позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу віднести на відповідача.
В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 08.9.2009р.
Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85, ГПК України
1. Прийняти заяву №08-14/6322 від 04.9.2009р про зменшення позовних вимог.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з ВАТ "ім.Чкалова" ( 98420, Бахчисарайський район, с. Поштове, вул. Гагаріна, 44) на користь Фонду майна АР Крим (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, р/р 37187020016362 у Головному управлінні Державного казначейства України АРК м.Сімферополь,отримувач - Фонд майна АР Крим,ЄДРПОУ 00036860,МФО 824026) 470 410,00грн матеріального збитку.
4. Стягнути з ВАТ "ім.Чкалова" ( 98420, Бахчисарайський район, с. Поштове, вул. Гагаріна, 44) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 4 704грн.10коп державного мита.
5. Стягнути з ВАТ "ім.Чкалова" ( 98420, Бахчисарайський район, с. Поштове, вул. Гагаріна, 44) у доход державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 312грн.50коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.