ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/239
17.08.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій
ім. Світлани Ковальської»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Шило С.М. (довіреність № 12 від 12.01.2009р.);
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні від ТОВ «БМ Будмеханізація»присутня Данькевич І.В. без підтверджених повноважень представника.
17.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(надалі ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(надалі ТОВ «БМ Будмеханізація», відповідач) суми основного боргу 605 075, 06 грн., пені 72 396, 88 грн., інфляційних нарахувань 72 040, 93 грн., 3% річних в розмірі 11 569, 22 грн., а всього суми в розмірі 761 082, 09 грн..
Згідно з поданими уточненнями до позовних вимог від 30.06.2009р. вимоги до відповідача залишились незмінними щодо стягнення основного боргу та штрафних санкцій, однак у зв'язку з доплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати в розмірі 312, 50 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 114 від 03.02.2005р. не виконані зобов'язання щодо оплати виготовленої та поставленої продукції. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 605 075, 06 грн. з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку з урахуванням пені, 3% річних, інфляційних збитків.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду направлялись на юридичну адресу ТОВ «БМ Будмеханізація»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.06.2009р. наявна в матеріалах справи). Ухвалою суду від 30.06.2009р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, що відповідно підтверджує проінформованість останнього про розгляд справи судом.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 30.06.2009р..
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
03 лютого 2005р. між ТОВ «БМ Будмеханзація»та ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»укладено договір про виготовлення та поставку товару № 114 за умовами якого останнє зобов'язувалось виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар відповідно до прайс-листа виконавця) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник зобов'язувався своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах договору.
Відповідно до п. 2.1 договору кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках замовника, рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових).
Порядок розрахунків сторонами погоджено у розділі 7 договору та зокрема, згідно п. 7.1 відпуск товару здійснюється по вільним відпускним цінам; ціна товару, що входить у партію поставки вказується виконавцем у рахунку-фактурі і вважається погодженою замовником, в разі прийняття товару. Замовник зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки (п. 7.5 договору).
Про виконання договірних зобов'язань, виготовлення та поставку на користь відповідача продукції свідчать накладні на фактичний відпуск товарів № 491553 від 01.09.2008р. на суму 226 921, 98 грн. (товарно-транспортні накладні які підтверджують поставку товару вказаного у цій накладній), № 495942 від 17.09.2008р. на суму 13 611, 84 грн. (вказані у ній товарно-транспортні накладні), № 19174 від 01.10.2008р. на суму 345 576, 47 грн. (товарно-транспортні накладні), № 11577 від 01.10.2008р. на суму 39 386, 52 грн. (товарно-транспортні накладні по яким було відвантаження зазначеного товару), які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 9.1 договору, договір діє до 31 грудня 2005р., а в частині взаєморозрахунків -до повного розрахунку між сторонами; і у випадку якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).
Поставлена на користь відповідача продукція згідно зазначених вище видаткових накладних, відповідачем оплачена не у повному обсязі, згідно акту узгодження розрахунків складеним між позивачем та відповідачем заборгованість перед позивачем станом на 23.10.2008р. складала 644 575, 06 грн. і станом на час вирішення спору в сумі 605 075, 06 грн. не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.
Акт узгодження складений станом на 23.10.2008р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.
В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.
Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки бетону регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виготовлення продукції).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Досягнення згоди щодо поставки продукції (бетону, бетонних виробів і конструкцій, іншого товару) за правовою природою підтверджує виникнення між сторонами зобов'язань, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень п. 7.5 Договору № 114 від 03.02.2005р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого за накладними на фактичний відпуск товарів № 491553 від 01.09.2008р., № 495942 від 17.09.2008р. на суму 13 611, 84 грн., № 19174 від 01.10.2008р., № 11577 від 01.10.2008р., станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.
Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 644 575, 09 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 23.10.2008р. після підписання якого, в рахунок оплати поставленого товару позивачем на банківський рахунок отримано 39 500 грн., що підтверджено банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною в сумі 605 075, 06 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 8.2 Договору № 114 від 03.02.2005р. за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості у відповідному періоді, включаючи часткове погашення суми боргу за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 та складає 72 396, 88 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в позовній заяві).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 72 040, 93 грн. здійсненим з урахуванням суми заборгованості у відповідному періоді, наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим. Сума трьох відсотків річних за прострочення сплати боргу складає 11 569, 22 грн. та у вказаній сумі підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову.
Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 114 від 03.02.2005р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов, документів на підтвердження своїх заперечень, контррозрахунку суми штрафних санкцій, на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 7 610, 82 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська 26, р/р 26004501024965 в КРД (ф) «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32424632) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії 7, р/р 26000000111090 в ВАТ КБ «Хрещатик»м. Києва, МФО 300670, ідент. код 05523398) 605 075, 06 грн. (шістсот п'ять тисяч сімдесят п'ять гривень 06 копійок) основного боргу, 72 396, 88 грн. (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто шість гривень 88 копійок) пені, 72 040, 93 грн. (сімдесят дві тисячі сорок гривень 93 копійки) інфляційних збитків, 11 569, 22 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 22 копійки) 3% річних, 7 610, 82 грн. (сім тисяч шістсот десять гривень 82 копійки) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 25.08.2009