79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.08.09 Справа№ 30/110
за позовом: Миколаївська міська рада, м. Миколаїв
до відповідача: ПАФ „Дністер”, с.Вертин, Миколаївський район
про витребування майна з незаконного володіння та визнання права власності
Суддя Н.Мороз
Представники:
від позивача - н/з
від відповідача -Угера В.А.
за участю преддставника Стрийського МБТІ- Угера В.А.
Суть спору:
Позовну заяву подано Миколаївською міською радою, м. Миколаїв, Львівська область, до приватної агрофірми “Дністер”, с. Веретин, Львівська область, про визнання права власності та витребування з незаконного володіння майна -будівлі колишньої початкової школи в м. Миколаїв, вул. Радів, 30.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 02.06.2009 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду.
Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній доказами.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що будівля колишньої початкової школи, яка зараз використовується як споруда “цех Радів”, була збудована за сприянням позивача господарським способом та рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради депутатів трудящих від 25.03.1965 р. “Про передачу на баланс Миколаївського комбінату комунальних підприємств приміщення початкової школи по вулиці Радів” була передана на баланс правопопереднику відповідача. Ствердив про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірне приміщення, посилається на ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, згідно із якою у разі реорганізації підприємств, об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, які передані на баланс підприємств правонаступників, що не підлягають розпаюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств -правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності відповідно до постанови кабінету Міністрів України №1253 від 13.08.2003 р.. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, що приміщення з 1989 р. використовувалось як цех, а тому не є об'єктом соціальної сфери, що позивач у 2001 р. визнавав, що спірне приміщення не належить позивачу. Позивач намагався набути право власності на спірне майно як на безгосподарне, однак, рішенням Миколаївського районного суду від 03.04.2009 р. рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №363 від 14.11.2006 р. та рішення Миколаївської міської ради №196 від 01.03.2007 р. були визнані незаконними. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, витребувавши у відповідності до ч. 1 ст. 38 ГПК України від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, зокрема, викликавши для надання пояснень працівника Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, суд встановив наступне.
Спірне майно -будівля колишньої школи літ. А-1 введена в експлуатацію у 1959 р., загальна площа становить 391,7 кв.м., що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи. У відповідності до допоміжної таблиці №1, складеної у 2001 р., зазначене приміщення під літ. А-1 визначено як Цех пластмасових виробів, що підтверджує посилання відповідача на неналежність даного об'єкту до соціальної сфери та, відповідно, необхідності застосування положень ст.. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”. Доказів використання спірного приміщення як школи у період, що передував зверненню із позовом, суду не надано, сторони не заперечували його використання як цеху -“Цех Радів”. Рішенням Миколаївської міської ради №154 від 04.05.2007 р. “Про присвоєння адресної нумерації безхазяйним будівлям на території Миколаївської міської ради” зазначеній будівлі присвоєно адресу м. Миколаїв, вул. Радів, 30.
З матеріалів справи, зокрема, постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 03.04.2009 р. у справі № 2а249/09 за позовом приватної агрофірми “Дністер” до Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, вбачається, що спірне приміщення цеху перебуває на балансі ПАФ “Дністер”, чим спростовуються посилання позивача про зворотнє. У відповідності до ст. 128 ЦК УРСР, який діяв на дату існування відповідних відносин, право власності у набувача виникає в момент передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором.
З матеріалів справи, зокрема, листа Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації №616 від 17.03.2008 р. вбачається, що рішенням Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.05.1997 р. “Про закріплення земельної ділянки за спорудою “Цех Радів” по вул. Радів Агроторгової селянської спілки “Дністер”, правопопереднику відповідача за спорудою “Цех Радів” було закріплено земельну ділянку площею 0,33 га (яке лише під час існування спору між сторонами було скасовано рішенням Миколаївської міської ради №720 від 02.04.2009 р.).
Відповідно до довідки №90 від 08.07.2005 р., колгосп “Дністер” був реорганізований в Агроторгову селянську спілку “Дністер”, яка стала правонаступником колгоспу. Як вбачається з п. 1.3. статуту приватної агрофірми “Дністер”, перереєстрованого 23.07.1998 р., агрофірма є правонаступником майна Агроторгової селянської спілки “Дністер” в частині базових зобов'язань, що також підтверджується п. 3 Виписки з протоколу №2 зборів уповноважених Агроторгової селянської спілки “Дністер” Миколаївського району Львівської області від 12 грудня 1997 р..
Позивач посилається на належність йому спірного приміщення. Однак, долучені позивачем на підтвердження свого права власності рішення виконавчого комітету різних років свідчать лише про прийняття рішень стосовно ремонту будівлі, яка на той час використовувалась як школа, однак, не щодо її будівництва. Жодного належного доказу належності спірного приміщення позивачу суду не надано, хоча згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. При цьому, посилання на неналежність спірного майна відповідачу не доводить наявність права власності на нього у позивача.
Більше того, матеріали свідчать, що відсутність у нього права власності на спірне приміщення визнавав сам позивач, зокрема, у листі №02-11/370 від 12.09.2001 р., адресованого Стрийському ДКМБТІ, де зазначено, що спірне приміщення не є власністю Миколаївської міської ради. Про цю ж обставину також свідчить факт прийняття виконавчим комітетом Миколаївської міської ради рішення №363 від 14.11.2006 р. “Про розгляд звернень підприємців Моздзеровича А.І. та Одноріг Н.В. щодо використання приміщення будівлі колишньої школи по вул. Радів в м. Миколаєві”, яким вирішено вивчити питання на предмет визначення власника будівлі колишньої початкової школи по вул. Радів у м. Миколаїв, а в разі його відсутності подати матеріали на сесію міської ради для проведення процедури визнання споруди комунальною власністю; а також прийняття Миколаївською міською радою рішення №196 від 01.03.2007 р. “Про взяття тимчасово на баланс безхазяйного приміщення”, яким вирішено взяти на баланс спірне приміщення, а згодом звернутись до суду про передачу цього приміщення у комунальну власність. Зазначене підтверджує відсутність у позивача права власності на спірне приміщення до вказаної дати. Жодних доказів набуття позивачем права власності на вказане приміщення після цієї дати суду не надано. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 03.04.2009 р. у справі № 2а249/09 за позовом приватної агрофірми “Дністер” до Миколаївської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення були визнані незаконними та скасовані рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради рішення №363 від 14.11.2006 р. “Про розгляд звернень підприємців Моздзеровича А.І. та Одноріг Н.В. щодо використання приміщення будівлі колишньої школи по вул. Радів в м. Миколаєві” та рішення Миколаївської міської ради №196 від 01.03.2007 р. “Про взяття тимчасово на баланс безхазяйного приміщення”.
Враховуючи, що право вимагати витребування майна ст. 387 ЦК України закріплює за власником і лише щодо особи, яка заволоділа ним незаконно і без відповідної правової підстави, позивачем не доведена наявність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 392 ЦК України, лише власник, майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 15, 321, 387, 392 ЦК України, ст.ст.32, 33, 38, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
В позові відмовити повністю.
Суддя