Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
06.08.2009
Справа №2-24/2543-2009
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Халілової Аліє Ідрісовни ( 95023, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Григоренко, 22, ідентифікаційний номер 2570213064)
до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Зайцевої Ольги Андріївни (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 6, кв. 17, ідентифікаційний номер 3176315242)
про стягнення 3 581,19 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Кривенко Н.Є., довіреність б.н. від 04.09.2008 р.
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Суб'єкт підприємницької діяльності Фізична особа - підприємець Халілова Аліє Ідрісовна звернулася до Господарського суду АР Крим суду з позовом до відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Зайцевої Ольги Андріївни про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3 537,93 грн.та трьох процентів річних у розмірі 43,26 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов Договору на проведення рекламної компанії № 004 від 23 травня 2007 року, відповідачем не було виконано зобов'язань за договором - виготовлено рекламну вивіску. Позивач у позовній заяві зазначає, що виконав усі зобов'язання за вказаним Договором зі сплати послуг відповідача, перерахувавши грошові кошти у розмірі 700, 00 грн. (що підтверджується квитанцією з прибутково-касовому ордеру № 29 від 22.05.2007р.), та 2 760,92 грн. (п/п № 161 від 24.05.2007р.). Позивач вказує, що роботи відповідачем виконані не були, крім того, на сьогоднішній час необхідність виконання вказаних робіт відпала.
10.11.2008р. на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою повернути безпідставно набуті кошти, позивач стверджує, що відповідачем претензія отримана, проте грошові кошти повернуті не були.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
23.05.2007 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем Халіловою Аліє Ідрісовною (Замовник) та Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем Зайцевою Ольгою Андріївною (Виконавець) був укладений договір № 004 на проведення рекламної компанії (а.с. 8).
Відповідно до пункту 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи по проведенню рекламної компанії Замовника (Додаток 01).
Відповідно до п. 2.4 Договору, до обов'язків Виконавця входить виконати необхідні роботи, відповідно до додатку, після отримання оплати готівковим або безготівковим шляхом.
До обов'язків Замовника входить сплатити роботу Виконавця (п. 3.4 Договору).
Роботу, що виконана Виконавцем, Замовник сплачує відповідно сумі, вказаній у додатку, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 4.1 Договору). Дійсний договір був кладений на строк з 23.05.2007 р. по 31.12.2007 р. (п. 5.1 Договору).
На виконання умов договору сторонами був підписаний додаток № 01 від 23.05.2007 р. до договору № 004, відповідно до якого Виконавець проводить роботи по виготовленню зовнішньої вивіски на суму 3460,92 грн., крім того, Виконавець зобов'язався виконати роботи протягом 10 робочих днів з дня отримання оплати (а.с.9).
Так, на виконання умов договору та додатку до нього позивачем було перераховано відповідачу суму у розмірі 3460,90 грн., що підтверджується квитанцією № 29 від 22.05.2007 р. на суму 700,00 грн. та випискою з банківського рахунку позивача від 25.07.2007 р., відповідно до якої позивач перерахував відповідачу 2760,92 грн. (а.с.10-11).
Однак відповідачем не було виконано зобов'язання, обумовлене договором та додатком до нього щодо виготовлення зовнішньої вивіски у повному обсязі та у встановлений договором строк, чим самим порушені зобов'язання за договором, що і стало приводом для звернення Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи- підприємця Халілової Аліє Ідрісовни з позовом до суду про стягнення суми безпідставно набутих грошових коштів у примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Слід зазначити, що відповідно до п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
У зв'язку із простроченням виконання свого зобов'язання з боку відповідача за договором та у зв'язку із закінчення строку дії договору, позивач втратив інтерес до зобов'язання, у зв'язку з чим 06.11.2008 р. звернувся до відповідача з вимогою повернути отримані у якості оплати за договором грошові кошті (а.с.14).
Зазначена вимога була спрямована на адресу відповідача та отримана ним особисто, про що свідчить поштове повідомлення у матеріалах справи, однак відповіді на вимогу з боку відповідача не послідувало.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до частини 2 вказаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки договором сторони не передбачили наслідки невиконання з боку відповідача свого зобов'язання, суд із урахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України приходить до висновку, що після отримання вимоги позивача про повернення грошових коштів, у нього виник обов'язок повернути зазначені грошові кошті у розмірі 3460,92 грн., сплачені у якості оплати за договором, строк дії якого на момент пред'явлення вимоги закінчився.
Відповідач не представив доказів виконання робіт за договором № 004 від 23.05.2007 р. та додатку № 01 до нього, або доказів повернення позивачу суми, сплаченої на виконання умов договору, у той час як статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому вимоги позивача про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Зайцевої Ольги Андріївни безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3460,92 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 77,01 грн. індексу інфляції та 43,26 грн. 3 % річних.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, після спливу 7 - ми денного строку після отримання вимоги про повернення грошів, відповідач є таким, що прострочив грошове зобов'язання, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та 3 % річних суд визнає обґрунтованими.
Проте, перевіривши розрахунок індексу інфляції, суд зазначає, що розрахунок проведений невірно, оскільки позивач застосовував невірну формулу при розрахунку індексу інфляції та нарахована сума інфляції складатиме значно більше, ніж просить стягнути позивач.
У даному випадку у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог через невірний розрахунок індексу інфляції позивачем, а отже стягненню підлягає сума індексу інфляції у розмірі 77,01 грн.
Щодо розрахунку 3 % річних, то позивачем також при розрахунку була застосований не зовсім вірний спосіб розрахунку, проте останнє ні вплинуло на точність отриманої суми 3 % річних, а отже стягненню підлягає сума 3 % річних у розмірі 43,26 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 10.08.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Зайцевої Ольги Андріївни (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ростовська, 6, кв. 17, ідентифікаційний номер 3176315242) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи- підприємця Халілової Аліє Ідрісовни ( 95023, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Григоренко, 22, ідентифікаційний номер 2570213064) 3460,92 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 77,01 індексу інфляції, 43,26 грн. 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.