29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" липня 2009 р.
Справа № 8/844
за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічанка", м. Хмельницький
про стягнення 10055 грн. основного боргу, 1223,56 грн. інфляційних, 230,15 грн. -3% річних, 1203 грн. пені
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічанка", м. Хмельницький
до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
про визнання недійсним укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" договору №25 від 04.04.2008р. про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького
Суддя
Представники сторін:
позивача за первісним позовом: Демчук Л.Г.- за довіреністю від 11.07.2006 року;
відповідача за первісним позовом: Головатий П. О. -за довіреністю від 05.08.2008р. (в судовому засіданні 06.07.2009р.).
В судовому засіданні 27.07.2009р. за погодженням з представником позивача за первісним позовом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. Повний текст рішення підготовлено та підписано 30.07.2009р.
Позивач за первісним позовом у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 12712,13 грн. (з урахуванням інфляційних та 3% річних) відповідно до укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" договору №25 від 04.04.2008р. про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького.
Відповідно до заяви Хмельницької міської ради від 03.07.2009р. про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом ухвалою від 06.07.2009р., позивач просить стягнути з ТОВ „Зарічанка” 10055 грн. основного боргу, 1223,56 грн. інфляційних (за липень 2008р. -березень 2009р.), 230,57 грн. -3% річних (за період з 26.06.2008р. по 31.03.2009р.), 1203 грн. пені (за період з 26.06.2008р. по 26.12.2008р.).
У своїй заяві від 27.07.2009р. Хмельницька міська рада зменшує розмір позовних вимог у частині стягнення 3% річних з 230,57 грн. до 230,15 грн. Дана заява відповідно до ст.22 ГПК України приймається судом, оскільки вона не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні повноважний представник Хмельницької міської ради позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує, вважаючи його безпідставним. Зокрема, в частині стягненя штрафних санкцій у вигляді пені вказується на сплив строку спеціальної позовної давності в один рік.
У зустрічному позові товариство з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" ставить вимогу про визнання недійсним укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" договору №25 від 04.04.2008р. про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького.
В обгрунтування зустрічних позовних вимог, зокрема, зазначається, що заступник Хмельницького міського голови Прокопець І.Ю. не вправі був укладати оспорюваний договір, так як не мав на це відповідних повноважень. Крім того, не вправі була укладати спірний договір і директор ТОВ „Зарічанка” Дика Н.В., так як 10 січня 2008 року на загальних зборах ТОВ „Зарічанка” було прийнято рішення про заборону витрат коштів більше 5 000 грн., не пов'язаних з придбанням товарів, без рішення загальних зборів колективу. Таким чином, було порушено при укладенні договору розділ 12 Статуту товариства та недодержано рішення загальних зборів.
Крім того, зазначає ТОВ „Зарічанка”, положення оспорюваного договору грубо суперечать вимогам законів України „Про основи містобудування”, "Про планування і забудову територій" (зокрема, ч.3 ст.27-1 даного закону, в якій міститься пряма заборона залучати кошти на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта в експлуатацію). Також зазначається, що Хмельницька міська рада не вправі сприяти прийняттю вище вказаного об'єкта будівництва в експлуатацію, а зобов'язана за наявності усіх документів прийняти такий об'єкт в експлуатацію.
Також ТОВ „Зарічанка” вказується, що при укладенні договору №25 від 04.04.2008р. з боку Хмельницької міської ради мав місце обман. При цьому звертається увага на те, що Хмельницька міська рада взяла на себе зобов'язання сприяти прийняттю об'єкта будівництва в експлуатацію. Проте, на час правочину Прокопець І.Ю. достеменно був поінформований про те, що прийняття в експлуатацію не відноситься до компетенції Хмельницької міської ради. У зв'язку з цим, рада замовчувала про існування цих обставин і у разі повідомлення про них ТОВ „Зарічанка” спірний договір не був би укладений. Тому Хмельницька міська рада умисно ввела ТОВ „Зарічанка” в оману щодо обставин, які мають істотне значення, щодо того, що не Хмельницька міська рада, а Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідає за прийняття в експлуатацію будівлі, вважає ТОВ „Зарічанка”.
Відповідач за зустрічним позовом проти позову заперечує, вказуючи на його необгрунтованість.
17.07.2009р. на адресу суду надійшло клопотання від ТОВ „Зарічанка”, у якому останнє, зокрема, просить суд розгляд справи відкласти на вересень 2009р. та продовжити строк вирішення спору до вересня 2009р.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин неявки в судові засідання 20.07.2009р. та 27.07.2009р., у задоволенні клопотання ТОВ „Зарічанка” про відкладення розгляду справи суд відмовляє. При цьому судом береться до уваги, що надання повноважень на представництво сторони в процесі не обмежено певним колом осіб і відповідач не був позбавлений можливості направити в судові засідання свого представника.
З огляду на відсутність згоди Хмельницької міської ради на продовження строку вирішення спору в даній справі до вересня 2009р., яка є необхідною в силу положень ч.4 ст.69 ГПК України, а також враховуючи неподання ТОВ „Зарічанка” жодних доказів на підтвердження необхідності продовжити строк вирішення спору, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ „Зарічанка” про продовження строку вирішення спору до вересня 2009р.
У задоволенні наявного у зустрічній позовній заяві клопотання ТОВ „Зарічанка” про витребування від Хмельницької міської ради актів виконаних робіт та кошторису витрат за спірним договором №25 від 04.04.2008р. суд, з урахуванням положень статей 34, 38 ГПК України, відмовляє з огляду на необгрунтованість вищевказаного клопотання.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням 3-ої сесії Хмельницької міської ради від 27.09.2006р. №6 (з наступними змінами та доповненнями), чинним на момент укладення спірного договору, затверджено „Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького”. Пунктом 4.3. зазначеного Положення встановлено, що договір про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького з боку Хмельницької міської ради підписується заступником міського голови.
Розпорядженням Хмельницького міського голови від 14.03.2007р. № 71-р, чинним на момент укладення спірного договору, затверджено розподіл обов'язків між міським головою, секретарем ради, першим заступником, заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючою справами, згідно з додатком 1. Розділом 6 додатку № 1 до вказаного вище розпорядження передбачено, що заступник Хмельницького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Прокопець І.Ю., зокрема, забезпечує виконання повноважень щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в розвитку потужностей будівельної індустрії і промисловості будівельних матеріалів, у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування.
04.04.2008 р. між Хмельницькою міською радою (сторона 1) в особі заступника міського голови Прокопця І.Ю. та ТОВ „Зарічанка” (сторона 2) в особі директора Дикої Н.В. було укладено договір №25 про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є визначення для сторони 2, яка є замовником об'єкту будівництва складських та офісних приміщень по вул. Пілотській, 10/3, розміру та строків внесення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького, що передбачено рішенням 3-ої сесії Хмельницької міської ради від 27.09.2006р. №6 (з наступними змінами та доповненнями).
Як передбачено п.2.1. договору, сторона 1 сприяє прийняттю вищезазначеного об'єкта будівництва в експлуатацію відповідно до „Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 після виконання стороною 2 обов'язків, передбачених п.2.2. договору.
Згідно з п. 2.2. договору сторона 2 зобов'язується перерахувати міській раді до 25.06.2008 р. кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького у національній валюті в сумі 10055 грн. на рахунок у міське фінансове управління.
Відповідно до п. 2.2.4. договору кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького вносяться з урахуванням встановленого індексу інфляції за даними органів державної статистики, який діє на день проведення платежів.
Відповідно до п. 4.1. договору у разі прострочення термінів, передбачених п.2.2. договору, сторона 2 сплачує стороні 1 пеню у розмірі одного відсотка від суми, вказаної у п.2.2. договору, за кожен день прострочення.
У зв'язку з невиконанням умов договору Хмельницька міська рада звернулася до ТОВ „Зарічанка” з претензією №02-15-197 від 27.02.2009 р., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Статутом ТОВ „Зарічанка” передбачено, що вищим органом товариства є його єдиний учасник -Дика Н.В. (пункти 5.2., 6.1. статуту).
Згідно з випискою з протоколу загальних зборів трудового колективу ТОВ „Зарічанка” від 10.01.2008р., зазначені збори вирішили здійснювати вирати коштів більше 5000 грн., не пов'язані з придбанням товарів, лише після рішення загальних зборів колективу.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.2,3 ст.203 ЦК України). Згідно з ч.4 ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України.
Так, згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою
Договір №25 від 04.04.2008р. про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького, укладений між сторонами у даній справі, підписаний зі сторони Хмельницької міської ради заступником Хмельницького міського голови Прокопцем І.Ю., а зі сторони ТОВ „Зарічанка” -її директором Дикою Н.В.
Як випливає зі змісту пункту 4.3. „Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького”, затвердженого рішенням 3-ої сесії Хмельницької міської ради від 27.09.2006р. №6 (з наступними змінами та доповненнями), а також зі змісту розділу 6 додатку № 1 до розпорядження Хмельницького міського голови від 14.03.2007р. № 71-р, які були чинними момент укладення спірного договору -04.04.2008р., заступник Хмельницького міського голови Прокопець І.Ю. був уповноваженим на укладення оспорюваного договору. З огляду на викладене заперечення ТОВ „Зарічанка” з цього приводу є безпідставними.
Також необгрунтованими є доводи ТОВ „Зарічанка” в тій частині, що директор ТОВ „Зарічанка” Дика Н.В. (так як 10 січня 2008 року на загальних зборах трудового колективу ТОВ „Зарічанка” було прийнято рішення про заборону витрат коштів більше 5 000 грн., не пов'язаних з придбанням товарів, без рішення загальних зборів колективу) не вправі була укладати спірний договір. Судом констатується той факт, що статутом ТОВ „Зарічанка” трудовий колектив зазначеного товариства не наділений функціями з управління діяльністю товариства. Крім того, відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Твердження ТОВ „Зарічанка” про те, що положення оспорюваного договору грубо суперечать вимогам законів України „Про основи містобудування”, "Про планування і забудову територій", є безпідставними, зважаючи на наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Судом звертається увага на те, що будь-яких застережень про те, що з тією чи іншою умовою спірного договору товариство при укладенні договору не погоджувалось, останній не містить. Крім того, закони України „Про основи містобудування”, "Про планування і забудову територій" (в редакціях, що діяли на час укладення спірного договору) не містять імперативних положень, всупереч яким укладено спірний договір. Посилання ж ТОВ „Зарічанка” на ч.3 ст.27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" як на одну з підстав для визнання недійсним спірного договору є некоректним, оскільки зазначена стаття закону набрала чинності з 14.10.2008р., а оспорюваний договір було укладено ще 04.04.2008р. При цьому судом зауважується, що жодними конкретними нормами законів України „Про основи містобудування”, "Про планування і забудову територій", чинними станом на 04.04.2008р., позивач за первісним позовом свої вимоги не обгрунтовує.
Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Зважаючи на те, що ТОВ „Зарічанка” всупереч положенням ст.33 ГПК України не доведено, що Хмельницька міська рада навмисно ввела ТОВ „Зарічанка” в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні спірного договору, товариством безпідставно вказано на те, що при укладенні договору №25 від 04.04.2008р. з боку Хмельницької міської ради мав місце обман.
Вищенаведене засвідчує необгрунтованість зустрічного позову, а тому в його задоволенні слід відмовити з покладенням на ТОВ „Зарічанка” судових витрат відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
При вирішенні спору в частині первісного позову судом враховується наступне.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги Хмельницької міської ради щодо стягнення з відповідача 10055 грн. основного боргу, 1223,56 грн. інфляційних (за липень 2008р. -березень 2009р.), 230,15 грн. -3% річних (за період з 26.06.2008р. по 31.03.2009р.), 1203 грн. пені (за період з 26.06.2008р. по 25.12.2008р.) відповідно до укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" договору №25 від 04.04.2008р. про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького. При цьму посилання відповідача на те, що в частині стягненя штрафних санкцій у вигляді пені сплив строк спеціальної позовної давності в один рік, є безпідставним, оскільки позовна заява надійшла до суду 05.05.2009р., а пеню нараховано позивачем з 26.06.2008р. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення заборгованості не подано.
За таких обставин, вимоги за первісним позовом обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню із стягненням з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" судових витрат по справі згідно зі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічанка", м. Хмельницький про стягнення 10055 грн. основного боргу, 1223,56 грн. інфляційних, 230,15 грн. -3% річних, 1203 грн. пені задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 40, код 14164024) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 23565225) 10055 грн. основного боргу, 1223,56 грн. інфляційних, 230,15 грн. -3% річних, 1203 грн. пені, 127,12 грн. відшкодування державного мита та 312,5 грн. відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Зарічанка", м. Хмельницький до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький про визнання недійсним укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Зарічанка" договору №25 від 04.04.2008р. про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підготовлено та підписано 30.07.2009р.
Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.