"10" червня 2009 р.
Справа № 14/42-845
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль
до Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" вул. Робітнича, 2, смт. Гусятин, Тернопільська область
про cтягнення заборгованості в сумі 1756,81 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: Бучинський М.Б., довіреність;
Відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" про стягнення заборгованості сумі 1756,81 грн.
Розгляд справи судом відкладався з підстав, що викладені у відповідній ухвалі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, підтримані повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору про постачання електричної енергії, що призвело до виникнення боргу, суму якого з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних просить стягнути в судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).
Таким чином, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
16 грудня 2003 року між ВАТ "Тернопільобленерго" (надалі - Постачальник) та Гусятинським районним міжгосподарським комбінатом сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" (надалі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії (надалі-Договір).
За умовами даного Договору, Постачальник (позивач по справі) електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач (відповідач по справі) оплачує Постачальнику електричної енергії вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.
Так, на виконання умов даного договору, сторонами укладено Додаток №2, яким встановлено порядок розрахунків.
Відповідно до пп. 2.2.3. п.2.2. Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
А згідно пунктів 1, 2 Додатку №2, Споживач зобов'язується своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором. Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату.
У пункті 5 Додатку №2, сторони визначили, що обсяг фактичної спожитої за розрахунковий період електричної енергії визначається відповідно до "Акту про обсяги спожитої (переданої) електричної енергії" (додаток до договору №8) та з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення обліку до межі балансової належності електромереж (додаток до договору №9).
Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема поставлено електричну енергію Споживачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про використану електричну енергію за серпень та жовтень 2006 року, Актами про обсяги спожитої (переданої) електроенергії за травень та червень 2006 року (копії в матеріалах справи).
Проте, відповідач в порушення зазначених умов Договору, не в повному обсязі розрахувався за спожиту електричну енергію, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, яка згідно розрахунку боргу, станом на 01.03.2009р. становить 1012,42 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як випливає з матеріалів справи, відповідач частково проводив оплату за спожиту електричну енергію, допустивши заборгованість перед позивачем станом на 01.03.2009р. в розмірі 1012,42 грн.
Відповідно до п. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у відповідності із умовами Додатку №2 до Договору, виставлялися відповідачу рахунки за активну енергію №1112/4605-1 за травень 2006 р., №1112/4606-1 за червень 2006 р., №1112/4608-1 за серпень 2006р., №1112/4610-1 за жовтень 2006р. (копії в матеріалах справи).
Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2.1. Договору сторони погодили, що внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3. - 2.2.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатками №2 "Порядок розрахунків" та №6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, інфляційну суму за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до чинного законодавства та 3% річних з простроченої суми.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з квітня 2006 року по березень 2009 року становить 524 грн. 40 коп., три проценти річних від простроченої суми за період з квітня 2006 року по березень 2009 року становить 99 грн. 53 коп.
Згідно розрахунку поданого товариством розмір пені за прострочення виконання зобов'язання за період з листопада 2008 року по квітень 2009 року становить 120 грн. 46 коп.
Оцінивши даний розрахунок пені суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із розрахунку боргу за використану активну електроенергію, у відповідача зобов'язання виникло у період з 01 квітня 2006 року - 01.10.2006 року, в той час як розрахунок пені позивачем проведений у період з листопада 2008 року по квітень 2009 року, тобто не з дати виникнення зобов'язання, при цьому поза встановленим законодавством 6- ти місячним строком, що не відповідає приписам ст.232 ГК України, а відтак в цій частині в позові слід відмовити.
Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості, а тому позовні вимоги в частині стягнення з Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" - 1012 грн. 42 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 524 грн. 40 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 53 коп. 3% річних, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені в установленому порядку відповідачем.
Відповідно до ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" (вул. Робітнича,2, смт. Гусятин, Тернопільська область) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернпільобленерго" (вул. Енергетична,2, м. Тернопіль) - 1012 грн. 42 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 524 грн. 40 коп. інфляційних нарахувань та 99 грн. 53 коп. 3% річних.
3. Стягнути з Гусятинського районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства "Райсількомунгосп" (вул. Робітнича,2, смт. Гусятин, Тернопільська область) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернпільобленерго" (вул. Енергетична,2, м. Тернопіль) - 95 (дев'яносто п'ять) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 110 (сто десять) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. В задоволені позову про стягнення пені в розмірі 120,46 грн. відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя