Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
13.08.2009
Справа №2-22/2386-2009
За позовом - Фізичної особи - підприємця Болотова Олександра Олександровича, 84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 119/216; м. Дніпропетровськ, вул. Л. Донського, 5/4
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Меджитовой Ольги Миколаївни, смт Леніно, вул. Шосейна, 39/16; смт Леніно, пр. Леніна, 7
про стягнення 13224,98 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Позивач - Фізична особа - підприємець Болотов О.О. звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Меджитовой О.М., просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 13224,98 грн., у тому числі: основний борг - 6480,00 грн., пеня - 6019,20 грн., 90,13 - 3% річних та 631,41 грн. - збитків від інфляції, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору купівлі - продажу № 321 від 16.10.2008 року, не здійснив належним чином оплату придбаного товару.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надійшла телеграма про розгляд справи у відсутність позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, відповідач суду не надав.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд -
встановив:
16.10.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем 9покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 321, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю товар народного споживання, а покупець прийняти товар та оплатити його відповідно до умов договору. Асортимент та вартість товару, відповідно до п. 2.1. договору, зазначаються у накладних.
16.10.2008 року позивач передав відповідачу товар - одяг, на загальну суму 6480,00 грн., що підтверджується накладною № 21 від 16.10.2008 року.
Згідно п. 2.2. договору оплата за отриманий товар має здійснюватись у безготівковій формі відповідно до реквізитів продавця, що зазначені у договорі, або готівкою через касу продавця протягом 14 днів з моменту поставки товару на суму, зазначену у накладній.
Так, відповідно до п. 2.2. договору, відповідач мав оплатити товар у строк до 30.10.2008 року.
Так, пунктом 5.1. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати передбачаються штрафні санкції у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 6480,00 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню - 6019,20 грн., 90,13 - 3% річних та 631,41 грн. - збитків від інфляції.
Так, щодо розрахунку пені, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Позивач посилається на п. 5.1. договору, яким встановлений розмір 0,5% за кожен день прострочки, та на приписи ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, які наголошують, що розмір неустойки (пені) встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Але, з даним твердженням погодитись не можна з огляду на наступне.
За своєю правовою природою штрафні санкції, передбачені п. 5.1. договору, є пенею, розмір та порядок нарахування який регулюється, зокрема, спеціальною нормою права - Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При поданні позову, позивачем зроблений розрахунок пені за період з 31.10.2008 року по 24.04.2009 року за ставкою 0,5% за кожен день прострочки, відповідно до якого сума пені склала 6019,20 грн.
В свою чергу, з огляду на приписи ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, судом зроблений розрахунок пені, відповідно до вказаних вимог, відповідно до якого за період з 31.10.2008 року по 24.04.2009 року, з кількістю днів прострочки 175 та сумою заборгованості, розмір пені, який на думку суду є обґрунтованим, склав 786,32 грн.
Таким чином, суд вважає вимогу про стягнення пені у розмірі 6019,20 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, на суму 786,32 грн., в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача решти заявленої пені у розмірі 5232,88 грн. суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, нарахування 3% річних та збитків від інфляції є обґрунтованим.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням перерахунку пені.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача частково.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14 серпня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Меджитовой Ольги Миколаївни (смт Леніно, вул. Шосейна, 39/16; смт Леніно, пр. Леніна, 7, банківські реквізити невідомі, ІПН 2928811540) на користь Фізичної особи - підприємця Болотова Олександра Олександровича (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 119/216; м. Дніпропетровськ, вул. Л. Донського, 5/4, ІПН 2546804931) основний борг - 6480,00 грн., пені - 786,32 грн., 90,13 - 3% річних та 631,41 грн. - збитків від інфляції, всього - 7987,86 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Меджитовой Ольги Миколаївни (смт Леніно, вул. Шосейна, 39/16; смт Леніно, пр. Леніна, 7, банківські реквізити невідомі, ІПН 2928811540) на користь Фізичної особи - підприємця Болотова Олександра Олександровича (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 119/216; м. Дніпропетровськ, вул. Л. Донського, 5/4, ІПН 2546804931) 79,88 грн. державного мита.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Меджитовой Ольги Миколаївни (смт Леніно, вул. Шосейна, 39/16; смт Леніно, пр. Леніна, 7, банківські реквізити невідомі, ІПН 2928811540) на користь Фізичної особи - підприємця Болотова Олександра Олександровича (84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Бєляєва, 119/216; м. Дніпропетровськ, вул. Л. Донського, 5/4, ІПН 2546804931) 196,30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. В задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 5232,88 грн. - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.