83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.09.09 р. Справа № 44/121а
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Сгари Е.В. та Зубченко І.В., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Централь» (представник Дорошенко Д.П., довіреність від 20.04.09 року), до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» (представник до судового засідання не з'явився) в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (представник Коваленко В.О., довіреність від 10.01.09 року) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 1911, вчиненого 17.12.08 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Централь» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - Банк) в особі Донецької філії Банку про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 1911, вчиненого 17.12.08 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю. (далі - Напис).
Позовні вимоги Товариства ґрунтуються на порушенні нотаріусом при вчиненні Напису приписів статей 42, 88-89 Закону України „Про нотаріат”, зокрема, на тому, що Товариству належним чином не пред'явлено письмову вимогу іпотекодержателя про усунення порушень умов кредитного договору № 69В/2007 від 16.06.07 року, а також прийнято рішення про стягнення суми з Товариства без врахування того факту, що між сторонами існує спір як стосовно суми боргу, так і стосовно легітимності правочинів, на підставі яких прийнято рішення щодо вчинення Напису.
Представник Товариства в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник Банку заперечив проти позову, вказуючи на те, що Напис вчинений у повній відповідності до приписів чинного законодавства України, через наявність безспірної заборгованості Товариства, причому претензія іпотекодержателя була вручена представникові позивача Шинкаренку вчасно. Відповідач просив суд зупинити провадження у справі № 44/121а до моменту вирішення Вищим господарським судом України касаційної скарги Банку на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.09 року у справі № 9/70пд.
Суд в порядку статті 27 ГПК України залучив до участі у справі відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Служба), як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, через те, що Служба є органом примусового виконання Напису та здійснює виконавче провадження на підставі оспорюваного виконавчого документу.
Представник Служби письмово проінформував суд про перебіг примусового виконання Напису, надавши копію матеріалів виконавчого провадження та зазначивши, що 28.05.09 року виконавче провадження ВП № 12294629 зупинено з огляду на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.09 року у справі № 2а-6797/09/0570 про зупинення дії постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення на підставі Напису.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Товариства підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши кредитний договір № 69В/2007 від 16.06.07 року, з якого виникли цивільні права та обов'язки Донецької філії Банку та Товариства, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є позиковою операцією банків (кредитним договором), яка підпадає під правове регулювання норм статті 49 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, статей 1046-1056 ЦК України та статті 345 ГК України.
Таким чином, в силу статті 1054 ЦК України, розділів 1-2 Договору та додаткових угод до Договору, Банк зобов'язався надати Товариству кредитну лінію № 1 у загальному розмірі 13'000'000 доларів США та кредитну лінію № 2 у загальному розмірі 6'400'000 доларів США або еквівалентну суму в російських рублях або гривнях на період до 17.06.13 року, а Товариство зобов'язалося повернути кредит не пізніше строку кредитної лінії, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 11,5% річних в доларах США, 12,5% річних в російських рублях та 16,5% в гривні.
З метою забезпечення виконання зобов'язання, в порядку статей 572-593 ЦК України та Закону України „Про іпотеку” іпотекодержателем Банком та іпотекодавцем Товариством укладено іпотечний договір № 69Вз/2007 від 16.06.07 року за змістом якого Товариство передало Банку в іпотеку приміщення в будівлі готельного комплексу з діловим центром літ.А-9 з прибудовою літ.А'-1 площею 5'089,5 м2 та підземну стоянку літ.Г-1 площею 2'200,3 м2 по вулиці Артема 87 в місті Донецьку.
17.12.08 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю. вчинено Напис, який згідно статті 90 Закону України „Про нотаріат” та статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” має статус виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України „Про виконавче провадження”. Зазначений напис вчинений в порядку пункту 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 року № 20/5 (далі - Інструкція) - на іпотечному договорі № 69Вз/2007 від 16.06.07 року, як на документі, що встановлює заборгованість.
Згідно Напису, запропоновано звернути стягнення на передане у іпотеку майно, причому із суми виторгу слід задовольнити наступні вимоги Банку:
ь у розмірі 18'867'511,29 доларів США боргу, пені та процентів;
ь у розмірі 32'000 доларів США несплаченої щорічної комісії;
ь у розмірі 2'935'168,03 грн. боргу, пені та процентів;
ь у розмірі 6'500 грн. плати за вчинення виконавчого напису.
Посилання Товариства на недотримання вимог пункту 283 Інструкції щодо відсутності завчасного (за 30 днів до вчинення Напису) надіслання іпотекодавцю письмової претензії - суд вважає обґрунтованим з огляду на наступне.
Виходячи зі змісту листа-вимоги Банку № 2072/300-08-2 від 06.10.08 року, доказом вручення якого портьє Товариства Шинкаренку А.В. слугує поштове повідомлення №11142659, за змістом якого Банк висуває позивачу претензію щодо:
ь простроченні боргу по кредитній лінії № 1 у розмірі 250'000 доларів США;
ь простроченні процентів по кредитній лінії № 1 у розмірі 151'056,56 доларів США;
ь простроченні процентів по кредитній лінії № 2 у розмірі 66'369,41 доларів США;
ь простроченні процентів по кредитній лінії № 2 у розмірі 46'637,81 гривень.
При цьому суд враховує, що сума грошових претензій, виражених у листі Банку № 2072/300-08-2 від 06.10.08 року, є в 63 рази меншою по гривнях та в 87 разів меншою по доларах США від суми, яку нотаріус запропонував стягнути за Написом, таким чином, лист Банку № 2072/300-08-2 від 06.10.08 року не може бути попередженням-претензією до Товариства, яке має передувати вчиненню Напису, з огляду на що суд вважає, що норми пункту 283 Інструкції щодо завчасного надіслання іпотекодавцю письмової претензії - нотаріусом на дотримані.
В цілому, системно аналізуючи порядок та підстави видачі Напису, суд дійшов однозначного висновку стосовно того, що вказані дії проведені нотаріусом з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно наданого суду пакету документів, подання яких Банком передувало вчиненню Напису, зазначений виконавчий документ виданий на підставі наступного:
ь заяви Банку № 3089/300-04-2 від 17.12.08 року про вчинення виконавчого напису;
ь копії кредитного договору № 69В/2007 від 16.06.07 року з графіком погашення кредиту;
ь копії договору № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 69В/2007 від 16.06.07 року з графіком погашення кредиту;
ь копії договору № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 69В/2007 від 16.06.07 року з графіком погашення кредиту;
ь копії договору № 3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 69В/2007 від 16.06.07 року з графіком погашення кредиту;
ь іпотечного договору від 16.06.07 року № 69Вз/2007;
ь копії договору № 1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 16.06.07 року № 69Вз/2007;
ь копії договору № 2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 16.06.07 року № 69Вз/2007;
ь поштового повідомлення № 11142659;
ь листа-вимоги Банку № 2072/300-04-2 від 06.10.08 року на адресу Товариства;
ь листа Товариства № 001/310 від 09.10.08 року;
ь розрахунку суми боргу за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.07 року, підготовленим заступником директора з операційної роботи Донецької філії Банку та головним бухгалтером Донецької філії Банку.
Відповідно до імперативних норм статті 88 Закону України „Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Водночас, при вчиненні Напису нотаріус не отримував від Банку та Товариства первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості Товариства перед Банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у Написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання Товариства по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до Товариства.
Про спірний характер правовідносин між Товариством та Банком також поза всяким розумним сумнівом свідчить наявність на розгляді господарського суду Донецької області справи № 29/64 про стягнення з Товариства на користь Банку боргу та санкцій за кредитним договором № 69В/2007 від 16.06.07 року в сумі 22'457'900 доларів США, а також той факт, що рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.09 року у справі № 9/70пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.09 року, кредитний договір № 69В/2007 від 16.06.07 року та іпотечний договір № 69Вз/2007 від 16.06.07 року, які є правовою підставою для вчинення Напису - визнано недійсними, тобто такими, які не можуть тягнути за собою будь-які правові наслідки, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні Напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за Написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України „Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172. Означене вказує на відсутність у Напису сили виконавчого документу, через що Напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Товариства про визнання Напису таким, що не підлягає виконанню, достатньо обґрунтованими з правової та доказової точки зору. Причиною виникнення спору є безпідставна з правової точки зору (без ознак безспірності стягнення) видача Напису нотаріусом, невжиття Банком заходів щодо належного пред'явлення претензії та відсутність через вказане у Напису сили виконавчого документу.
Клопотання Банку про зупинення провадження у справі до моменту касаційного перегляду рішень у справі № 9/70пд - відхиляється судом, оскільки рішення у справі № 9/70пд від 20.08.09 року у силу статті 85 ГПК України набрало законної сили 14.09.09 року, тобто згідно статті 124 Конституції України підлягає обов'язковому виконанню, окрім того, відповідач не надав суду доказів прийняття до розгляду касаційної скарги Вищим господарським судом України.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі означених норм національного матеріального права, керуючись ст.ст.22, 35, 43, 49, 59, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Централь» до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 1911, вчиненого 17.12.08 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1911, вчинений 17.12.08 року на іпотечному договорі № 69Вз/2007 від 16.06.07 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тупицькою Ю.Ю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Централь» відшкодування сплаченого державного мита 85 грн. та відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Суддя
Суддя Е.В.Сгара
Суддя І.В.Зубченко
Надруковано у 5 примірниках:
1 -позивачу;
2-3 -відповідачу;
4 -третій особі;
5 -господарському суду Донецької області