Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" липня 2009 р. Справа № 29/196-09
вх. № 3378/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Сотніков В.А. за довіреністю №22 від 11.03.2009р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства науково-виробничої фірми "Юнітек", м. Харків
до Фермерського господарства "Альянс", м. Зміїв
про стягнення 141795,36 грн.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Альянс" про стягнення 141795,36грн.
Також разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма" "Юнітек" до Фермерського господарства "Альянс" про стягнення 141795,36 гривень, в зв'язку з великим розміром заборгованості та невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в добровільному порядку. В обгрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати та великим розміром суми заборгованості, невиконанням обов'язку по погашенню заборгованості в добровільному порядку, невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі, задоволено заяву про забезпечення позову та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.05.2009р.
Фермерське господарство "Альянс", не погодившись з ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2009р., звернулось зі скаргою до Харківського апеляційного господарського суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2009р. провадження по справі було зупинено, а справу надіслано до Харківського апеляційного господарського суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2009р. апеляційну скаргу ФГ "Альянс" було задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 29.04.2009р. у справі 29/196-09 в частині застосування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та інше майно, що належить відповідачеві в розмірі 141795,36грн., скасовано, та прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити, справу 29/196-09 направлено для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2009р. провадження по справі було поновлено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
16.07.2009р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вих. №22/124-05 від 16.07.2009р.), в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 104719,68грн.; штрафну неустойку в розмірі 12% від вартості договору яка залишається неоплаченою - 12566,36грн.; разовий штраф у розмірі 3% від вартості договору - 5482,43грн.; пеню - 11831,66грн.; 3% річних - 2090,06грн.; суму інфляційних - 8892,28грн.; судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування заяви позивач посилається на те, що у зв"язку зі спливом великого проміжку часу з моменту порушення провадження по справі, не змінюючи підстави і предмету позову, він вважає необхідним збільшити розмір позовних вимог. Разом із заявою були надані документи для долучення до матеріалів справи.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Представник позивача підтримує позовні вимог в повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, але 21.07.2009р. через канцелярію господарського суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв”язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні, посилаючись на відпустку юриста підприємства.
Представник позивача проти вказаного клопотання заперечує, вважає що заявлене клопотання є необгрунтованим та безпідставним.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
31 березня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки засобів захисту рослин на умовах товарного кредиту № 08/04-01 сзр тк.
Відповідно, до укладеного договору і додатків до нього, Позивач передав у власність Відповідача товар (засоби захисту рослин) на загальну суму 182747,68 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме копіями видаткових накладних.
Факт отримання Відповідачем товару підтверджується матеріалами справи , а саме копіями Довіреністей.
Пунктом 2.1 договору № 08/04-01 сзр від 31.03.08р. встановлено, що відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок за товар до 10.11.2008р.
Додатками 1-3 № 08/04-01 сзр від 31.03.08р. встановлено, що відповідач повинен здійснити остаточний розрахунок за товар, поставлений за видатковою накладною РН-0000193 від 08.04.2008р., видатковою накладною РН-0000218 від 11.04.2008р. і видатковою накладною РН-0000245 від 12.04.2008р. загальною вартістю 56051,92 грн., до 30.11.2008р.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар на суму 126695,76 грн. у строк до 10.11.2008р., товар на суму 56051,92 грн. - до 30.11.2008р.
На виконання п 2.1 вищевказаного договору, Відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого товару на суму 78028,00 грн.
Таким чином, в порушення п. 2.1., п. 2.5. договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, Відповідач здійснив тільки часткову оплату вартості отриманого товару в сумі 78028,00 грн.
21.11.2008р. та 08.12.2008р. Позивачем на адресу Відповідача були направлені претензії з вимогою погашення заборгованості, але відповіді на них не надходили, сума заборгованості не сплачена.
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 104719,68 грн.
Відповідно до п. 5.3. договору № 08/04-01 сзр від 31.03.08р за несвоєчасну і неповну оплату товару Відповідач повинен сплатити Позивачу штрафну неустойку в розмірі 12 % від вартості договору яка залишається неоплаченою.
Відповідно до проведеного розрахунку, сума штрафної неустойки, яка заявлена до стягнення з Відповідача на користь Позивача складає 12566,36 грн. є обгрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5.4. договору № 08/04-01 сзр від 31.03.08р, за порушення строків виконання зобов'язань нараховується пеня в розмірі 0,1 % від вартості договору за кожний прострочений день, а після 30 дня - 0,7 % від вартості договору.
Згідно ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 11831,66 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Позивачем було заявлено суму разового штрафу на користь Позивача у сумі 5482,43грн., оскільки, згідно п. 5.3. договору № 08/04-01 сзр від 31.03.08р за несвоєчасну і неповну оплату товару Відповідач повинен сплатити позивачу разовий штраф в розмірі 3 % від вартості договору.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення разовий штраф в розмірі 3 % від вартості договору в сумі 5482,43 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 2090,60 грн. та інфляційні у сумі 8892,28 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Суд відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як у необгрнтованом та безпідставном.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1490,29 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відладення розгляду справи.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства "Альянс" (64260, Харківська обл., Зміївський р-н, с. Лиман, код ЄДРПОУ 31374476) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНІТЕК" (м. Харків, вул. 23 Серпня, 20-А, код ЄДРПОУ 33901332) суму основного боргу - 104719,68грн.; штрафну неустойку - 12566,36грн.; пеню - 11831,66грн.; 3% річних - 2090,06грн.; суму інфляційних - 8892,28грн.; 5482,43 грн. разовий штраф, державного мита у розмірі 1490,29 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 27.07.2009р.