Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
11.06.2009
Справа №2-23/2277-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ", м.Київ
До відповідача Фізичної особи-підприємця Старікова Олександра Миколайовича, м.Сімферополь
про стягнення 477232,65грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - Колібденко О.В., представ. за довір. від 16.01.2009р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 477232,65 грн. заборгованості, в тому числі: 418171,83грн. основного боргу, 25546,27грн. пені, 30351,68грн. інфляційних витрат, 3162,87грн. 3% річних, а також 4772,32грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач двічі не забезпечив явку свого представника в судові засідання 25.05.2009р. та 11.06.2009р., не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позовну заяву, незважаючи на те, що про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
10.09.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" (продавець) та Фізична особа-підприємець Старіков Олександр Миколайович (покупець) уклали договір №64.
Згідно п.1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити хімічну продукцію.
Відповідно до п.1.2 договору передача товару здійснюється за цінами, у строки, номенклатурою та у кількості згідно специфікацій до договору на кожну окрему поставку, які є невід'ємними частинами договору.
Специфікацією №5 від 21.10.2008р. до договору передбачено, що продавець передає у власність покупця товар вагою 20000кг за ціною 14000,00 грн./тонна на загальну суму 280000,00 грн. Також цією специфікацією встановлено, що на день її підписання ціна відповідає еквіваленту к іноземній валюті (долару США), яка розрахована відповідно до курсу долару НБУ в день, який передує дню підписання цієї специфікації. Курс долару встановлений-4,99грн.
Також п.4 специфікації встановлено, що відповідач повинен оплати 100% вартості товару протягом 21 дня з моменту виписки видаткової накладної від суми даної поставки.
Відповідно до умов договору продавець відвантажив відповідачеві товар по витратній накладній №РН-0021102 від 21.10.2008р. на суму 280000,00грн., який прийнято Старіковим О.М. за довіреністю ЯМО №470718 від 21.10.2008р.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, відповідач частково виконав оплату товару на суму 9002,80грн., тобто на момент оплати цієї суми, сума боргу відповідача, що залишилася склала 270997,20грн.
Відповідно до п.3.1 специфікації у разі змінення в бік як збільшення, так і зменшення курсу долару США до гривні на день проведення розрахунків більше ніж на 2% в порівнянні з курсом долару США до гривні, встановленим відповідно до торгів міжбанківської валютної біржі України в день який передує дню оплати, сума платежу переглядається відповідно актуального курсу.
Станом на 15.04.2009р. офіційний курс долару США до гривні згідно даних НБУ склав 7,7грн.
Таким чином сума основного боргу відповідача складає 418171,83грн. та підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Пунктом 6.2 договору передбачена відповідальність покупця за порушення строків оплати товару у вигляді пені у розмірі 0,2% від суми поставки за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення заборгованості.
Позивачем нарахована пеня за кожен день прострочення зобов'язання за період з 12.11.2008р. по 23.11.2008р. в сумі 2025,20грн. та з моменту часткової сплати за період з 25.11.2008р. по 16.04.2008р. на суму 23521,07грн. на загальну суму 25546,27грн., дана сума є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції становить 30351,68грн., річні - 3162,87 грн. і також підлягають стягненню.
Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 11.06.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 16.06.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Старікова Олександра Миколайовича (95000, м.Сімферополь, вул.Залеська, 89, кв.21, р/р 2600101300285 у Сімферопольській філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 384867, ЄДРПОУ 2534915199) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" (02090, м.Київ-90, вул.Сосюри, 68, р/р 2600159804 у ВАТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 380805, ід.код 32959643) 418171,83грн. основного боргу, 25546,27грн. пені, 30351,68грн. інфляційних витрат, 3162,87грн. 3%річних, 4772,32грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.