83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.08.09 р. Справа № 25/99
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області
до відповідача: відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” м. Макіївка Донецької області
про: стягнення 2601грн.00коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Буланий М.С. - юрисконсульт (довіреність № 07-5637 від 29.12.2008);
від відповідача: Гордієнко Г.О. - юрисконсульт (довіреність № 01-13/1552 від 04.08.2009)
В судовому засіданні 06.08.2009 було
оголошено перерву до 20.08.2009 до
10год.00хв.
Позивач - закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” м. Макіївка Донецької області про стягнення вартості нестачі оплаченого вугільного концентрату в сумі 2601грн.00коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок позовних вимог, акт про приймання продукції за кількістю № 1383/п від 20.10.2007р., акт про приймання продукції за кількістю № 1383 від 21.10.2007р., акт про вагу тари № 1383 від 22.10.2007р., посвідчення № 1383 від 19.10.2007р., залізничні накладні № 49604101, № 49604131, № 49604124, телеграму від 20.10.2007р., рахунок - фактуру № 34621 від 17.10.2007р., платіжне доручення № 6693 від 26.10.2007р.
У відзиві на позовну заяву (вих. № 01-13/1140 від 14.05.2009р.) відповідач проти позовних вимог заперечує у повному обсязі, з посиланням на наступне. Відповідач - вантажовідправник не є ні власником продукції, ні постачальником. Договірні відносини з позивачем відсутні. А отже, посилання позивача на ст. 1166 ЦК України бездоказове. По-друге, представник громадськості своїм підписом засвідчив факти, у встановлені яких не приймав участі, чим порушив п. 23 Інструкції П-6. Також, посилається на не складення комерційного акта, який, в даному випадку, є належним доказом засвідчення факту невідповідності маси вантажу. Продукція була оплачена позивачем через 10 днів після складання акту про нестачу; заходів щодо запобігання збитків позивач не вжив.
В запереченнях на відзив (вих. № 07-2520 від 05.06.2009р.), в запереченнях на доповнення до відзиву (вих. № 07-4040 від 03.08.2009) позивач позовні вимоги підтримав та зазначив, що причиною нестачі є невірне визначення відповідачем маси вантажу в спірних вагонах, внаслідок чого позивачу було завдано шкоди. Право власності у позивача на продукцію згідно ст. 334 ЦК України виникло з моменту передачі вантажу до перевезення відповідачем залізниці (п. 4.3. договору, на який посилається відповідач, був виключений з тексту договору на підставі доповнення до договору від 15.01.2007 (п. 2).
Доповненнями до відзиву на позовну заяву (вих. № 01-13/1293 від 04.06.2009р.) відповідач наголосив на тому, що відвантажуючи вугільний концентрат ЦЗФ „Пролетарська” здійснила зважування завантажених вагонів на справних вагонних 150-тонних електронних тензометричних вагах, призначених для зважування в статиці, що забезпечує мінімальну погрішність при зважуванні. Повірка ваг здійснювалась у відповідності з встановленими нормами. До того ж, відповідач ставить під сумнів достовірність даних, зазначених в акті про вагу тари.
Ухвалою від 09.06.2009 суд, за письмовим клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи на два місяці - до 21.08.2009.
В судовому засіданні 06.08.2009 було оголошено перерву для дослідження додатково наданих сторонами заперечень та документів в їх обґрунтування.
20.08.2009 судове засідання було продовжено.
20.08.2009 відповідач через канцелярію господарського суду надав доповнення до відзиву (вих. № 01-13/1614 від 18.08.2009), в яких наголосив на відсутності вини відповідача в завдані позивачу збитків та на їх недоведеність.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
01.10.2003 між ТОВ „Макіївкокс” (Покупець) та ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод” (Продавець) був укладений договір № 2080дс/292, предметом якого є постачання вугільної продукції.
На виконання умов договору купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003 на адресу ЗАТ „Макіївкокс” зі станції Макіївка Донецької залізниці 20.10.2007 надійшов вантаж - вугільний концентрат марки „К” за залізничними накладними № 49604101, № 49604131, № 49604124 в п'яти вагонах за №№ 67387340, 64878952, 66550989, 68822626, 66201906 загальною вагою 327,00тн. Вантажовідправник зазначеного вантажу - ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська”.
Вантаж на станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання в путі та був виданий Вантажоодержувачу - ЗАТ „Макіївкокс” Донецькою залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно до ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідна відмітка на зворотній стороні залізничних накладних № 49604101, № 49604131, № 49604124.
Пунктом 4.2. договору № 2080дс/292 від 01.10.2003р. сторони визначили, що приймання Товару здійснюється у відповідності з вимогами „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості” № П-6, „Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості” № П-7.
Прийомка товару по кількості здійснювалася у відповідності з зазначеним пунктом договору купівлі-продажу.
В ході прийомки вугільного концентрату за кількістю була виявлена нестача, про що був складений акт про приймання продукції по кількості № 1383/п від 20.10.2007.
Згідно даних акту приймання продукції по кількості № 1383/п від 20.10.2007р. в момент огляду продукції вагони знаходилися в технічно справному стані, вантаж завантажений навалом, кількість недостачі визначено на 150-тонних вагонних вагах, приписаних на станції Ясинувата Донецької залізниці, перевірених лабораторією Держстандарту 11.10.2006р.
Даним актом зафіксовано, що за залізничними накладними № 49604101, № 49604131, № 49604124 у вагоні № 67387340 вага брутто складає 86700кг, вага тари - 21700кг, нетто вантажу - 65000кг, проте фактично виявилось брутто - 86600кг, нестача - 100кг, у вагоні № 64878952 вага брутто складає 85000кг, вага тари - 22000кг, нетто вантажу - 63000кг, проте фактично виявилось брутто - 83100кг, нестача - 1900кг, у вагоні № 66550989 вага брутто складає 87300кг, вага тари - 22300кг, нетто вантажу - 65000кг, проте фактично виявилось брутто - 84800кг, нестача - 2500кг, у вагоні № 68822626 вага брутто складає 90650кг, вага тари - 21650кг, нетто вантажу - 69000кг, проте фактично виявилось брутто - 88750кг, нестача - 1900кг, у вагоні № 66201906 вага брутто складає 86850кг, вага тари - 21850кг, нетто вантажу - 65000кг, проте фактично виявилось брутто - 84700кг, нестача - 2150кг, всього нестача становить 8550кг. Комісія дійшла висновку, що нестача вантажу виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003р. та вимог п. п. 16, 17 Інструкції П-6 прийомка вугільного концентрату була зупинена для виклику представника вантажовідправника для участі в продовженні прийомки продукції та складенні двохстороннього акту.
Телеграмою від 20.10.2007 був викликаний представник ВАТ „ЦЗФ „Пролетраська” для спільної прийомки продукції.
На виклик для участі в спільній прийомці продукції представник ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська” в установлений строк не з'явився, що згідно п. 18 Інструкції П-6 є підставою для складання акту за участю представника громадськості.
21.10.2007 о 23год.40хв. ЗАТ „Макіївкокс” продовжило прийомку продукції за участю представника громадськості - Красова О.В., який діяв на підставі посвідчення № 1383 від 19.10.2007.
За результатами прийомки був складений акт № 1383 від 21.10.2007, в якому комісія зазначає, що недовантаження вантажу відбулося внаслідок недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу, кількість продукції, що недостає, становить: по вагону № 64878952 - 600кг, по вагону № 66550989 - 1850кг, по вагону № 68822626 - 200кг, по вагону № 66201906 - 2000кг, всього - 4650кг.
22.10.2007 був складений акт № 1383 про вагу тари. Даним актом встановлено, що вага вагону (тари), визначена шляхом переваження на 150тн вагах, повірених лабораторією Держстандарту в установленому порядку 11.10.2006, та зазначена в цьому акті, не відповідає даним ваги вагону (тари), який зазначений в залізничній накладній, а саме: по вагону № 67387340 - фактична вага брутто по переважуванню - 86650, фактична вага тари по переважуванню - 21600, вага нетто - 65050, по вагону № 64878952 - фактична вага брутто по переважуванню - 83150, фактична вага тари по переважуванню - 20750, вага нетто - 62400, по вагону № 66550989 - фактична вага брутто по переважуванню - 84800, фактична вага тари по переважуванню - 21650, вага нетто - 63150, по вагону № 68822626 - фактична вага брутто по переважуванню - 88800, фактична вага тари по переважуванню - 20000, вага нетто - 68800, по вагону № 66201906 - фактична вага брутто по переважуванню - 84750, фактична вага тари по переважуванню - 21750, вага нетто - 63000.
Таким чином, згідно даних, зазначених в залізничних накладних № 49604101, № 49604131, № 49604124 маса нетто вантажу в спірних вагонах - 327,00тн, а фактично при прийомці продукції по кількості виявилося 322,40тн.
З урахуванням норми природної втрати та надлишків згідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, розмір нестачі відповідно до розрахунку складає 2550кг на загальну суму 2601грн.00коп. з ПДВ.
Позивач зобов'язання за договором купівлі-продажу № 2080дс/292 від 01.10.2003 по оплаті поставленої, зокрема в жовтні 2007р., продукції на підставі рахунку-фактури № 34621 від 17.10.2007 виконав в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 6693 від 26.10.2007 на суму 10000000грн.00коп. Оплата за вказаним рахунком-фактурою була здійснена позивачем за кількість відвантаженої продукції згідно даних, вказаних вантажовідправником - ВАТ „ЦЗФ „Пролетраська” в залізничній накладній.
Стаття 306 Господарського кодексу України встановлює, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічне положення закріплено в ст. 908 Цивільного кодексу України.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються договором, якщо інше не визначено транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форми власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998.
Відповідно до п. 2 ст. 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Таке ж положення закріплено в п. п. 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України.
З огляду на зазначенні статті Цивільного та Господарського кодексів України, вантажовідправник - ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська”, надавши залізниці накладну, яка супроводжує вантаж - вугільний концентрат, уклало з залізницею договір перевезення. Сторонами в цьому договорі виступають ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська” (Вантажовідправник) та Донецька залізниця (Перевізник).
Відповідно до ст. 30 Статуту залізниць навантаження вантажу в вагони здійснювалося відправником - ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська”.
Стаття 23 Статуту залізниць покладає на вантажовідправника обов'язок по заповненню залізничних накладних.
Як вбачається зі змісту ст. 37 Статуту залізниць та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вага вантажу при заповненні перевізних документів зазначається вантажовідправником, який згідно приписів ст. 24 Статуту залізниць несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності та неповноти відомостей, які вказані в залізничній накладній.
Перевізник прийняв від вантажовідправника - ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська” вантаж - вугільний концентрат за залізничними накладними № 49604101, № 49604131, № 49604124.
Відповідно до ч.2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
У відповідності до ч. 1 п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Частиною 2 п. 27 Правил видачі вантажів встановлено, що норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) визначається при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні.
Як зазначалося, у зв'язку з тим, що за зазначеною накладною вантаж прибув в справних вагонах без ознак втрати, він на підставі ст. 52 Статуту залізниць був виданий одержувачу без перевірки маси вантажу у вагонах, про що працівниками станції Ясинувата Донецької залізниці зроблена відповідна відмітка на накладній.
Стаття 111 Статуту залізниць визначає, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу лише у випадках, визначених цією нормою.
Так, у відповідності до п. а ст. 111 Статуту залізниць залізниця звільняється від відповідальності, зокрема за втрату, нестачу вантажу, що прибув в неушкодженому відкритому рухомому составі, завантаженому відправником, якщо відсутні ознаки втрати, розкрадення, порчі або ушкодження вантажу за час перевезення.
Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Відповідно до зазначеної норми, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, Вантажовідправник - ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська”, в порушення вимог ст. ст. 24, 37 Статуту залізниць України, неправильно визначивши масу вантажу, невірно зазначив в накладних № 49604101, № 49604131, № 49604124 масу вантажу, чим завдав шкоди вантажоодержувачу ЗАТ „Макіївкокс”.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджується актами приймання продукції по кількості № 1383/п від 20.10.2007р., № 1383 від 21.10.2007р. та актом № 1383 про вагу тари від 22.10.2007. Отже, виявлена на станції призначення недостача виникла з вини вантажовідправника, внаслідок недостатнього наповнення останнім вагонів та неправильного визначення ним маси вантажу.
Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, що завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.
Вантажовідправник - ВАТ „ЦЗФ „Пролетарська” не довів суду, що шкода виникла не з його вини.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, тому задовольняє їх у повному обсязі.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, доповненнях до відзиву судом до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, спростовуються вищенаведеним. По-друге не мають під собою жодного документального підтвердження та правового підгрунття.
Витрати по сплаті держмита у сумі 102грн.00коп. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 908, 909, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 23, 24, 30, 37, 52, 111 Статуту залізниць України, Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” м. Макіївка Донецької області до відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” м. Макіївка Донецької області про стягнення вартості нестачі оплаченого вугільного концентрату в сумі 2601грн.00коп. задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Пролетарська” (86111, м. Макіївка Донецької області, вул. Янки Купили, 1, код ЄДРПОУ 00176451) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, м. Макіївка Донецької області, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) вартість нестачі оплаченого вугільного концентрату в сумі 2601грн.00коп., держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.00коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя