"08" липня 2009 р.
Справа № 2/45-728
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
За позовом Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів вул. Білецька, 34, м. Тернопіль
до Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Тернопільська регіональна філія ДП "Центр Державного земельного кадастру" вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль
про визнання права постійного користування земельними ділянками та зобов'язання видати державний акт на право постійного користування
За участю представників сторін:
позивача: Шовкун В.І. - доручення №70 від 12.05.2009р.
відповідача: Михальчук О.Ю. - довіреність №2020/01 від 23.09.2008р.
третьої особи:
Суть справи: Позивач просить визнати за ним право постійного користування земельними ділянками:
- 1,9 га під автостоянку №1 (м. Тернопіль, вул. Г.Тарнавського - Спортивна);
- 0,9 га під автостоянку №2 (м. Тернопіль, вул. Бродівська - Дубовецька);
- 0,73 га під автостоянку №4 (м. Тернопіль, вул. М. Шептицького).
Зобов'язати третю особу провести державну реєстрацію та видати державні акти на право постійного користування вищезазначених автостоянок.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що п. 6 розд. X Перехідних положень Земельного кодексу України на взаємовідносини з позивачем не розповсюджується так, як документи на право постійного права користування оформлені не були. А на день розгляду справи позивач не користується земельними ділянками, а орендує їх.
Просить у позові відмовити.
Третя особа зазначає, що у неї немає правових підстав на видачу позивачеві державного акту на право постійного користування земельними ділянками, оскільки такий видається на підставі рішення міської ради та належним чином оформленої технічної документації (відзив на позов №4-7/1256 від 18.06.2009р.).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і приймаючи до уваги що:
1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
2) За період з 25.05.1979 року по 27.01.1988 року Виконкомом Тернопільської міської Ради народних депутатів було виділено Тернопільській обласній раді товариства "Автомотолюбитель УРСР" у постійне користування земельні ділянки під будівництво відкритих автостоянок для членів Спілки - власників індивідуального транспорту, зокрема:
- під автостоянку №1 по вул. Генерала Тарнавського - Спортивна, рішеннями виконкому №382 від 25.05.1979 року, площею 0,7 га; №465 від 10.06.1983 року, площею 0,5 га та №676 від 25.10.1985 року, площею 0,7 га;
- під автостоянку №2 по вул. Бродівська - Дубовецька, рішеннями міської Ради №888 від 10.12.1982 року, площею 0,3 га; №119 від 17.03.1987 року, площею 0,6 га;
- під автостоянку № 4 по вул. Митрополита Шептицького, рішеннями №676 від 25.10.1985 року, площею 0,6 га; №45 від 27.01.1988 року, площею 0,3 га.
3) Згідно ст. 15 Земельного Кодексу Української РСР - земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визначається землекористування без заздалегідь встановленого строку.
Оскільки у вищезазначених рішення виконкому не було зазначено на який термін надавались в користування земельні ділянки, то слід вважати, що такі виділені позивачу у безстрокове (постійне) користування.
4) Відповідно до ст. 16 Земельного Кодексу Української РСР, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.
Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів.
Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР, право землекористування землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею, які видаються після відводу земельних ділянок в натурі (ст. 20 Земельного Кодексу Української РСР).
Ст. 22 Земельного Кодексу УРСР визначено, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
Позивачеві спірні ділянки були відведені, але документи, які засвідчують право користування земельною ділянкою останній не одержав (державний акт оформлений не був).
5) Після прийняття Земельного кодексу України 1990 року, Постановою Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР»від 18.12.1990 року №562-ХП було встановлено, що даний Кодекс застосовується до правовідносин, які виникнуть після введення Кодексу в дію, тобто до тих правовідносин які виникнуть лише після 15 березня 1991 року. В зв'язку з чим за позивачем зберігалось право безстрокового (постійного) користування земельними ділянками, які були надані йому на підставі рішень виконкому в період з 1979 по 1988 роки.
6) 1 січня 2002 року набрав чинності діючий на сьогоднішній день Земельний кодекс України (далі Кодекс).
Главою 15 Кодексу визначено два види користування землею -право постійного користування земельною діяльною та право оренди земельної ділянки.
У відповідності до ст. 92 Кодексу, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: - підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України.
Згідно Статуту Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, Спілка є місцевою організацією Всеукраїнського громадської організації, що на добровільних засадах об'єднує громадян -власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, інших громадян -любителів автомототехніки. Отже, організація спілки до вищеперерахованих категорії суб'єктів які мають право на набуття права постійного користування земельними ділянками не відноситься.
Що і врахував позивач переоформивши, на підставі своїх заяв, право постійного користування землею у тимчасове користування даною землею на умовах оренди.
У зв'язку з чим, Тернопільською міською радою були прийняті рішення:
- «Про надання в оренду земельної ділянки Тернопільській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів площею 2,6236 га за адресою вул. Генерала Тарнавського»від 18.03.2008р. №5/16/110;
- «Про надання в оренду земельної ділянки площею 0,7300 га за адресою вул. Митрополита Шептицького, Тернопільській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів»від 03.12.2007р. № 5/14/67;
- «Про надання в оренду земельної ділянки площею 1, 1611 га за адресою вул. Бродівська, Тернопільській обласній організації Всеукраїнської спілки автомобілістів» від 31.08.2007р. № 5/12/79.
У відповідності до вищезазначених рішень між Тернопільською міською радою та позивачем оформлялися договори оренди земельних ділянок, які поновлялись на новий строк. Останніми зареєстровані такі договори:
- під автостоянку №1 по вул. Генерала Тарнавського-Спортивна від 22.04.2008р.;
- під автостоянку №2 по вул. Бродівська-Дубовецька від 18.02.2008р.;
- під автостоянку №3 по вул. Митрополита Шептицького від 18.02.2008р.
Відтак, як свідчать матеріали справи, позивач добровільно переоформив право постійного користування земельними ділянками в тимчасове користування, підписавши з відповідачем договори оренди і цим самим втратив своє право на безстрокове (постійне) користування, яке було надано йому згідно рішень виконкому в період з 1979 по 1988 роки.
Тому позовні вимоги позивача щодо визнання права постійного користування земельними ділянками та зобов'язання видати державний акт на право постійного користування є необґрунтованими і вони не підлягають до задоволення.
7) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на позивача.
8) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1) В позові позивачеві відмовити.
2) Видатки по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «09»липня 2009 року через місцевий господарський суд.
Суддя