ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 43/145
22.07.09
За позовом відкритого акціонерного товариства "ВГП"
до відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод"
про стягнення 79 225, 90 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Будь П.В. -предст за дов.,
від відповідача Фомицька К.С. -предст. за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" про стягнення 79 225, 90 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № М/42 від 26.02.08.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2009 порушено провадження у справі № 43/145, розгляд справи призначено на 27.05.2009.
22.05.09 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення в судове засідання повноважного представника.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, повноважні представники сторін в судове засідання не з'явилися, вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 27.05.09 не виконали.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду та враховуючи заявлене клопотання, розгляд справи неодноразово відкладався.
13.07.09 від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з Відповідача 23 385, 45 грн. основного боргу та 2 316, 12 грн. пені.
В судовому засіданні призначеному на 16.07.09 за погодженням з представниками сторін було оголошено перерву для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
26.02.08 між відкритим акціонерним товариством "ВГП" (далі - Позивач) та відкритим акціонерним товариством "Луцький автомобільний завод" (далі - Відповідач) було укладено договір поставки металопродукції № М/42 (далі - Договір).
За умовами Договору Позивач зобов'язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною зазначеними в накладних.
На підставі видаткової накладної № Л-Рас-006062 від 09.12.08 Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 68 485, 00 грн.
Згідно п. 2.6 Договору Відповідач зобов'язувався оплачувати товар протягом 10 банківських днів з моменту його отримання.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.
Відповідно до уточненого розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № М/42 від 26.02.08 складає: 23 385, 45 грн. основного боргу та 2 316, 12 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 5.2 Договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Надані господарському суду в обґрунтування свої позовних вимог документи, не можуть вважатись належними доказами у справі у відповідності до вимог ст. 34 ГПК України як такі, що не доводять факту здійснення господарської операції згідно з Договором № М/42 від 26.02.08.
Як вбачається з доданого до матеріалів справи Договору № М/42 від 26.02.08 його було підписано за умови підписання між сторонами розбіжностей до нього, однак представниками сторін не було надано суду узгодженої редакції розбіжностей до договору, отже, господарські зобов'язання між сторонами щодо поставки металопродукції виникли на підставі накладної № Л-Рас-006062 від 09.12.08, а не Договору № М/42 від 26.02.08.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивач не звертався до Відповідача з вимогою про оплату поставленого товару, однак, Відповідач визнає наявність заборгованості за отриману металопродукцію у розмірі 23 385, 45 грн. основного боргу.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.
Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в обсязі 23 385, 45 грн.
Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, з огляду на наступне.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що поставка відбувалась на підставі накладної, а не Договору, письмова форма щодо нарахування неустойки (пені) не дотримана, її нарахування безпідставне.
Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Луцький автомобільний завод" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 05808592, з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства "ВГП" (43020, м. Луцьк, вул. С.Лазо, 7, код ЄДРПОУ 01880724, р/р 26001001316613 у філії ЗАТ «ОТП Банк», у м. Львові, МФО 385420) 23 385 (двадцять три тисячі триста вісімдесят п'ять) гривень 45 коп. основного боргу, 416 (чотириста шістнадцять) гривень 85 коп. державного мита, 62 (шістдесят дві) гривні 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Провадження у справі в частині стягнення 18 300, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
В задоволені позову в частині стягнення 2 316, 12 грн. пені відмовити.
Суддя М.В.Пасько