Іменем України
"06" серпня 2009 р.
справа № 5020-6/075
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Лазарева С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом
Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”
(01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43)
в особі Регіонального відділення Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в м. Сімферополь
(95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, буд. 24)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс”
(99003, м. Севастополь, вул. Сафронова, буд. 12)
про стягнення заборгованості у розмірі 659 170,97 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Дорошенка В.В., представника за довіреністю б/н від 17.07.2009;
Смирнової М.П., представника за довіреністю б/н від 17.07.2009;
відповідача -Виноградової В.М., директора, протокол №1 від 29.06.2007;
Писіна В.Г., представника за довіреністю ВКІ № 956722 від 08.07.2008;
Михайлова Н.В., представника за довіреністю №5 від 09.01.2009;
Гусейнова Гурбана Яхья огли, представника за довіреністю №68 від 29.04.2009.
Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” (далі -Позивач) в особі філії Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в місті Сімферополі звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ-SMEGOO/034/2007 від 11.05.2007 в повному обсязі -повного повернення кредиту, нарахованих за користування кредитом відсотків, пені - в розмірі 3 901 188,63 грн., з яких: 1 160 216,24 грн. -сума кредиту, 213 918,45 грн. -сума відсотків, 2 527 053,94 грн. -сума пені.
16.06.2009 Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав до суду заяву про зміну позовних вимог від 16.06.2009 за вих.№ G00-04/1475 /а.с. 125-126 т.2/, відповідно до якої зменшив розмір позовних вимог до 659 170,97 грн., з яких: 270 153,74 грн. -сума простроченого кредиту, 241 098,27 грн. -сума прострочених відсотків, 30940,68 грн. -сума відсотків, нарахованих на прострочене тіло кредиту, 116 978,28 грн. -сума пені.
Свої вимоги Позивач обґрунтував тим, що у порушення умов кредитного договору №СМ-SMEGOO/034/2007 від 11.05.2007 та статті 526 Цивільного кодексу України, Відповідачем не погашено належні до сплати суми кредиту та не сплачено відсотки за ним.
Листом від 16.06.2009 за вих.№ G00-04/1476 представник Позивача повідомив про створення на базі філії Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в місті Сімферополі Регіонального відділення Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в місті Сімферополі та надав копію Положення про регіональне відділення Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в місті Сімферополі, затвердженого рішенням Правління Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в місті Сімферополі №71 від 17.02.2009 /а.с.119-124 т.2/.
14.07.2009 представник Позивача повідомив суд про державну реєстрацію 30.06.2009 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією змін до установчих документів Позивача (номер запису 10681050030605865, нова редакція статуту, затверджена рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №53 від 23.04.2009 /а.с.27-42 т.3/), та заявив клопотання про заміну Позивача -Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк” -на Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України (вих.№G00-04/1689 від 14.07.2009 /а.с.25-26 т.3/).
Дослідивши статут Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”, затверджений рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №53 від 23.04.2009 /а.с.27-42 т.3/, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №370771, видане 30.06.2009 /а.с.43 т.3/, суд встановив, що Позивачем виконані вимоги Закону України „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 №514-VІ щодо приведення статуту у відповідність нормам цього Закону та змінена його назва на Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк”.
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 5 Закону України „Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 №514-VІ зміна типу товариства з приватного та публічне не є його перетворенням.
Тобто, зі зміною назви Позивача не відбулось його реорганізації (перетворення).
Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації.
З огляду на зазначене, клопотання про заміну Позивача судом відхилено.
22.07.2009 Позивач надав письмові пояснення за вих.№G00-04/1689 та акт звірення взаєморозрахунків, складний ним 20.07.2009 /а.с.51-52 т.3/. Відповідно до цього акту Позивач перерахував розмір пені, який склав 5 769,34 грн., але позовні вимоги ним не зменшені.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.
Відповідач позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує з підстав, викладених у заявах б/н від 25.05.2009 /а.с.94-95 т.1/, б/н від 07.07.2009 /а.с.16 т.3/ та б/н від 28.07.2009/а.с.55 т.3/, зокрема, посилаючись на неправильність розрахунку пені та застосування ставки FIDR.
Крім того, Відповідачем були заявлені наступні клопотання, які вирішені судом наступним чином.
14.05.2009 Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України /а.с.88-89 т.2/ у зв'язку з тим, що Відповідач вважає кредитний договір №СМ-SMEGOO/034/2007 від 11.05.2007 неукладеним. Проте, встановлення, чи є цей договір укладеним, є предметом дослідження обставин справи, та встановлення такого факту не може бути підставою для припинення провадження у справі. З огляду на це, клопотання судом відхилено, оцінка цьому доводу дана при вирішенні спору.
16.06.2009 представник Відповідача надав клопотання /а.с.137 т.2/ про зупинення провадження у справі до вирішення справи у Ленінському районному суді міста Севастополя за позовом Дьоміна Г.В. до Дайнега С.П. про визнання недійсним договору уступки (купівлі-продажу) частини в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” від 11.03.2009.
Зазначене клопотання залишено судом без задоволення у зв'язку з тим, що позовна заява Дьоміна Г.В. до Дайнега С.П. про визнання недійсним договору уступки (купівлі-продажу) частини в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” від 11.03.2009 повернута судом на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 Цивільного процесуального Кодексу України ухвалою від 17.06.2009 /а.с.22 т.3/, про що стало відомо з листа Ленінського районного суду міста Севастополя за вих.№22678 від 06.07.2009 /а.с. 21 т.3/ на запит суду від 24.06.2009 за вих.№38/24/1.
Клопотання Відповідача б/н від 24.06.2009 про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України /а.с.143 т.2/ у зв'язку з тим, що іншим відповідачем у справі повинен бути гр. Алексєєв Валерій Юрійович, який за договором поруки №SR-SMEG00/034/2007 від 11.05.2007 є поручителем за повне та своєчасне виконанням Відповідачем його зобов'язань перед Позивачем за кредитним договором №СМ-SMEGOO/034/2007 від 11.05.2007, та не має статусу фізичної особи-підприємця, також відхилено судом, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до пункту 1.2 договора поруки №SR-SMEG00/034/2007 від 11.05.2007 поручитель та боржник (Відповідач) відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор (Позивач) може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
Позивач звернувся з вимогою про виконання боргових зобов'язань до Відповідача, тобто обрав боржника за договором поруки №SR-SMEG00/034/2007 від 11.05.2007.
28.07.2009 представник Відповідача надав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з порушенням кримінальної справи у відношенні директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” Виноградової В.М. за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 357 Кримінального кодексу України, та відкриття провадження у адміністративній справі за позовом Дьоміна Г.В. до державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання дій протиправними, визнання запису недійсним та скасування реєстрації змін /а.с.56 т.3/.
Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Судом встановлено, що зазначені справи стосуються правомірності дій посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” та державного реєстратора Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя щодо участі в цьому товаристві та управлінні їм, починаючи з 11.03.2009.
Предметом справи №5020-6/750 є виконання умов кредитного договору №СМ-SMEGOO/034/2007, укладеного 11.05.2007, зазначені вище справи не стосуються правовідносин щодо укладення зазначеного договору та його виконання.
З огляду на зазначене та те, що матеріали справи повно характеризують спірні правовідносини, суд встановив відсутність підстав для зупинення провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд
11.05.2007 між Закритим акціонерним товариством „ОТП Банк” (Банк) в особі службовців Банку Кривуценко Є.В. і Мащенко О.Ю. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” (Позичальник) в особі Виноградової В.М. укладений кредитний договір №СМ-SMEGOO/034/2007 /а.с.9-13 т.1/ (далі -Договір).
Відповідно до пункту 2 частини №1, пункту 1.1 частини №2 Договору Банк надає Позичальнику Кредит у розмірі 1 363 500,00 грн. (валюта кредиту -грн.), а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі. Пунктом 2 частини №1 Договору визначено цільове використання кредиту -придбання нерухомого майна.
Згідно з пунктом 3 частини №1 Договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка, яка розраховуються шляхом складення фіксованого відсотка (визначений сторонами у розмірі 4,25% річних та є незмінним на весь строк дії Договору) та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті Кредиту (грн.), що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. З метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього Договору, ставка FIDR буде визначатись самостійно банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні Банку (як в Головній конторі, так і в філіях/представництвах/відділеннях Банку) на інформативних стендах).
Розділом 1.4 частини №2 Договору визначений наступний порядок нарахування процентів за Договором.
У разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховуються як FIDR + фіксований Відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони приймають ставку FIDR (діючу на момент укладення цього Договору).
Плаваюча процентна ставка по Кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього Договору щоразу після перебігу кожного 12 (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дня видачі Кредиту чи його першої частини (Траншу), якщо інше не передбачено цим Договором.
Плаваюча процентна ставка за користування Кредитом впродовж першого року дії цього Договору, підлягає корегуванню після перебігу 11 (одинадцятого) календарного місяця, починаючи з дня видачі Кредиту чи його першої частини (Траншу).
Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього Договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 (одинадцяти/дванадцяти) місячного періоду чи попередньої плаваючої процентної ставки. 3 зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування) -фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів.
Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів i за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов ст.1.5. цього Договору.
Проценти (крім процентів за прострочений Кредит) сплачуються Позичальником на Транзитний або Поточний рахунки у Банку в poзмipi, визначеному п.п. 1.4.1.1.- 1.4.1.4. цього Договору. Якщо дата повернення нарахованих процентів припадає на не банківський день -платежі здійснюються Позичальником у Банківський день, наступний за таким не Банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.
У будь-якому випадку, при повному поверненні суми Кредиту, нараховані проценти повинні сплачуватись одночасно з поверненням Кредиту. При простроченні повернення Кредиту проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку передбаченому в п.п. 1.4.1.1 - 1.4.1.4 цього Договору та повинні сплачуватись одночасно з поверненням Кредиту.
Порядок надання кредиту визначений розділом 1.7 частини №2 Договору, відповідно до якого Банк здійснює видачу Кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами згідно з Кредитною/ними заявкою/ами Позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами шляхом дебетування Кредитного рахунку Позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника в Банку.
Відповідно до зазначеної умови Договору 11.05.2007 Відповідачем подана Позивачу кредитна заявка б/н /а.с. 15 т.1/ з вимогою здійснити 11.05.2007 видачу кредитних коштів шляхом перерахування їх в повній сумі з Кредитного рахунку (№20956001313339) на поточний рахунок, відкритий у філії Закритого акціонерного товариства „ОТП Банк” в місті Сімферополі.
Факт отримання Відповідачем кредиту в розмірі 1 363 500,00 грн. підтверджується меморіальним ордером №7 від 11.05.2007 /а.с.14 т.1/ та банківською випискою по рахунку №20956001313339 за період з 01.01.2007 по 12.05.2009 /а.с.4-5 т.2/.
Відповідно до пункту 2 частини №1 Договору дата остаточного повернення Кредиту -09 травня 2013 року, а згідно з пунктом 1.6.1 частини №2 Договору Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму Кредиту не пізніше дати остаточного повернення Кредиту відповідно до умов, встановлених ст. 1.5 цього Договору.
Порядок виконання боргових зобов'язань визначений пунктом 3 частини №1, розділом 1.5 частини №2 Договору, відповідно до яких повернення Кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником платежів, що зменшуються (щомісячне погашення Кредиту відбувається рівними частинами на протязі всього строку дії Договору), погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на Поточний та/чи Транзитний рахунок.
Графік повернення кредиту та сплати відсотків до Договору складений Банком та затверджений Позичальником /а.с.13 т.1/.
Нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту в строк, передбачений в Графіку повернення Кредиту та сплати процентів. Якщо до сплати процентів з моменту надання Кредиту залишається не більш 3 (трьох) банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.
Якщо дата повернення нарахованих процентів та Кредиту припадає на не банківський день платежі здійснюються Позичальником в банківський день, наступний за таким не банківським днем, при цьому, якщо дата погашення процентів припадає на останній банківський день місяця, погашення процентів відбувається не пізніше передостаннього для поточного місяця.
При надходженні до Банку коштів для виконання боргових зобов'язань Банк направляє такі кошти на погашення боргових зобов'язань в черговості, визначеної пунктом 1.5.1.4 частини №2 Договору.
Позивач на виконання вимоги суду склав та направив Відповідачу для погодження акт звірення розрахунків за Договором станом на 15.06.2009 /а.с.53-54 т.3/, відповідно до якого заборгованість склала 547 962,03 грн., з яких: 270 153,74 грн. -сума простроченого кредиту, 241 098,27 грн. -сума прострочених відсотків, 30940,68 грн. -сума відсотків, нарахованих на прострочене тіло кредиту, 5 769,34 грн. -сума пені.
Відповідач цей акт не підписав, але надав заяву б/н від 28.07.2009 /а.с.55-56 т.3/, в якій виклав свої заперечення лише щодо розрахунку пені та застосування ставки FIDR.
Судом встановлено, що Відповідачем не погашено в повному обсязі суми Кредиту, які належать до сплати Позивачу в строки, встановлені Графіком повернення Кредиту та сплати процентів, а також не сплачено відсотки до Договором.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, вивчивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
При вирішенні спору суд керується положеннями Цивільного Кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003; далі -ЦК України), Господарського Кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003; далі -ГК України) та чинного законодавства.
Згідно з частиною другою статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 „Позика” глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Останньої передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями статей 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться у статті 193 ГК України.
Судом встановлено, що у порушення статті 527 ЦК України, якою передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, та статей 1049, 1054 ЦК України, згідно з якими позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти, Відповідачем не виконаний обов'язок щодо повернення одержаного кредиту та сплати нарахованих процентів на умовах, передбачених Договором.
Доводи Відповідача щодо неправомірності зміни Позивачем ставки FIDR з травня 2009 року не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до пункту 1.4.1.3.2 частини №2 Договору сторони висловили свою цілковиту згоду щодо зміни плаваючої процентної ставки в порядку, передбаченому пунктами 1.4.1.3, 1.4.1.3.1, 1.4.1.3.1 частини №2 Договору, стосовно всієї непогашеної суми Кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів до цього Договору.
Крім того, Договір в частині визначення плати за користування Кредитом має наступне застереження: „Підписанням цього Договору Сторони висловлюють свою цілковиту згоду з тим, що визначення порядку плати за Кредит, встановлене п. 1.4. (з підпунктами) цього Договору, повністю відповідає волевиявленню Сторін. Сторони цим також підтверджують, що вони повністю ознайомлені та цілком згодні з порядком визначення плати за Кредит та окремими елементами цього порядку.
Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення суми простроченого кредиту у розмірі 270 157,74 грн., суми прострочених відсотків у розмірі 241 098,27 грн. та суми відсотків, нарахованих на прострочене тіло кредиту, у розмірі 30940,68 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань, Позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 116 978,28 грн. (заява про зміну позовних вимог від 16.06.2009 за вих.№ G00-04/1475 /а.с. 125-126 т.2/).
Відповідальність Відповідача у вигляді пені за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, передбачена пунктом 4.1.1 Договору. Згідно з цим пунктом розмір пені встановлений 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення та зазначено, що пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього Договору.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності із частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
До заяви про зміну позовних вимог від 16.06.2009 за вих.№ G00-04/1475 /а.с. 125-126 т.2/ Позивачем наданий розрахунок суми пені в розмірі 116 978,28 грн. /а.с.128 т.2/, складений без дотримання наступних правил нарахування пені, встановлених ЦК України та ГК України, а також Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України встановлена скорочена позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини першої статті 266 ЦК України застосування позовної давності до додаткових вимог зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Таким чином, право на стягнення неустойки припиняється разом з вимогою, якою забезпечене таке стягнення.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Проте, Позивачем складений акт звірення розрахунків за Договором станом на 15.06.2009 /а.с.53-54 т.3/, відповідно до якого сума пені склала 5 769,34 грн. Цей акт розрахований з дотриманням зазначених вимог чинного законодавства, суд визнає його правильним, а суму такою, що підлягає стягненню.
Довід Відповідача щодо неукладеності Договору через відсутність підпису представника Позивача на Додатку №1 до Договору не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки Графік повернення Кредиту та сплати процентів, як встановлено судом, складений Банком та сторони користуються ним при виконанні Договору. Це свідчить про фактичне існування правовідносин за цим Договором та участь в них, як Позивача, так і Відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, у межах акту звірення розрахунків за Договором станом на 15.06.2009 /а.с.53-54 т.3/, відповідно до якого заборгованість склала 547 962,03 грн., з яких: 270 153,74 грн. -сума простроченого кредиту, 241 098,27 грн. -сума прострочених відсотків, 30940,68 грн. -сума відсотків, нарахованих на прострочене тіло кредиту, 5 769,34 грн. -сума пені.
За правилами статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 547 9,62 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 98,09 грн. покладаються на Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” (99003, м. Севастополь, вул. Сафронова, буд. 12, ідентифікаційний код 33948983, р/р 26005001313339 в ПАТ „ОТП Банк”, МФО300528) на користь Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 21685166, р/р 29090002901600 в ПАТ „ОТП Банк”, МФО300528) заборгованість за кредитним договором №СМ-SMEGOO/034/2007 від 11.05.2007 в розмірі 547 962,03 грн. (п'ятсот сорок сем тисяч дев'ятсот шістдесят дві грн. 03 коп.), з яких: 270 153,74 грн. -сума простроченого кредиту, 241 098,27 грн. -сума прострочених відсотків, 30940,68 грн. -сума відсотків, нарахованих на прострочене тіло кредиту, 5 769,34 грн. -сума пені, а також витрати зі сплати державного мита в розмірі 5 479,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 98,09 грн.
3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Росенергосервіс” на користь Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” пені в розмірі 111 208,94 грн. відмовити.
Суддя підпис С.Г.Лазарев
Рішення оформлено та підписано
в порядку ст. 84 ГПК України
10.08.2009.