36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
23.06.2009 р. Справа №5/72
за позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", 02160, м.Київ, пр-т Возз"єднання,15
до Фермерського господарства "Жито-3", юридична адреса : 37300, Полтавська обл., Гадяцький район, м.Гадяч, вул.Вокзальна,1
про стягнення 55682,00 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Волкова О.О., дор.
від відповідача: Житченко Д.Ю.
Рішення приймається в умовах перерви, оголошеної в судовому засіданні 18.06.2009р., згідно ст. 77 ГПК україни.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 39598,5 грн. основного боргу, 3247,08 грн. інфляційних витрат, 2652,56 грн. річних, 4244,09 грн. пені, 5939,77 грн. штрафу за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки засобів захисту рослин № Х2-03-0035 від 06.05.2008р.
Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому відзиві на позов вказує про погашення розміру основного боргу в сумі 20000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 114 від 16.04.2009р. Відповідач просить суд відмовити в частині стягнення штрафних санкцій та відстрочити виконання рішення до 01.10.2009р.
Позивач проти надання відстрочки заперечує.
Суд відмовляє в наданні відстрочки, оскільки не вбачає наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін. суд встановив, що 06.05.2008р. між сторонами по справі укладено Договір поставки № Х2-03-0035 та додаткові угоди до нього, відповідно до умов яких позивач здійснив поставку на загальну суму 39598,50 грн., про що свідчать видаткові накладні (в матеріалах справи).
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов"язань, (згідно п. 2.1 Договору та п. 2 Додаткових угод до нього повинен розрахуватися до 25.10.2008р.), не розрахувався з позивачем за отриманий товар.
Таким чином, на момент подання позову (08.04.2009р. надіслано до суду, 14.04.2009р. отримано господарським судом Полтавської області) основна заборгованість відповідача становила 39598,50 грн., що не заперечується і відповідачем.
16.04.2009р. відповідач частково сплатив суму боргу в розмірі 20000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 114 від 16.04.2009р.
Суд припиняє провадження в частині стягнення 20000,00 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК україни, оскільки відсутній предмет спору.
До стягнення підлягає 19598,50 грн. основного боргу.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив взяті на себе зобов"язання.
Згідно п. 5.2 Договору позивачем за неналежне виконання зобов"язань нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, що становить, за розрахунками позивача - 4244,09 грн. Пеня нарахована за період з 26.10.2008р. по 06.04.2009р. (163 днів), нарахована на суму боргу 39598,50 грн., розмір якого на момент подання позову таким і був.
У відповідності з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.
Позивачем правомірно нарахована пеня.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором (п. 5.5) встановлений інший розмір процентів річних - 15%.
Інфляційні витрати, за розрахунками позивача, становлять 3247,08 грн. за час прострочення виконання грошового зобов”язання. 15 % річних з простроченої суми складає 2652,56 грн.
Крім того, позивачем на підставі п. 5.4 Договору за прострочення виконання зобов"язань, нараховано штраф у розмірі 15 % від суми зобов"язання, що становить 5939,77 грн.
За несвоєчасне виконання грошових зобов”язань позивачу вже нараховано пеню.
Суд відмовляє в частині стягнення штрафу, виходячи з наступного.
Юридична відповідальність - це форма впливу на порушників, реакція держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства, права особи. Юридична відповідальність може бути кримінальною, адміністративною, дисциплінарною, цивільно-правовою та іншою. І штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності - цивільно-правової. Згідно ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідльності одного виду за одне й те саме правовпорушення. Таким чином, у позивача відсутні правові підстави для одночасного стягнення пені та штрафу за порушення грошового зобов"язання.
Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись 32, 33, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Задовольнити позов частково.
2. Припинити провадження в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Жито-3" (юридична адреса : 37300, Полтавська обл., Гадяцький район, м.Гадяч, вул.Вокзальна,1, код ЄДРПОУ 34401491, МФО 331757, р/р 260000714 в ПФ ВАТ "Мегабанк" м. Полтава) на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000" (02160, м.Київ, пр-т Возз"єднання,15, код ЄДРПОУ 30369454, МФО 300937, р/р 26006010071701 в ВАТ "Банк Фінанси та Кредит" у м. Києві) - 19598,50 грн. основного боргу, 4244,09 грн. пені, 2652,56 грн. річних, 3247,08 грн. інфляційних витрат, 497,42 грн. державного мита та 105,42 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити в частині стягнення 5939,77 грн. штрафу.
Суддя Гетя Н.Г.