83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.09.09 р. Справа № 14/127
за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”,
ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк
до відповідача Комунального підприємства „Служба єдиного замовника м.Селидове”,
ЄДРПОУ 33678766, м.Селидове
про стягнення 67167 грн. 36 коп.
Головуючий суддя Левшина Г.В.
Суддя Попков Д.О.
Суддя Курило Г.Є.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Косенко О.М.-адвокат
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувались перерви з 08.07. по 29.07.2009р.,
з 02.09. по 08.09.2009р.
Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника м.Селидове”, м.Селидове, про стягнення шкоди у вигляді втрат питної води в сумі 67167,36 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань з забезпечення раціональної витрати води, контролюванню витоків води і заміні прокладок водопровідних кранів, ремонту зливних бачків, внаслідок чого позивачу було завдано шкоду у вигляді втрат питної води на внутрішньобудинкових мережах в сумі 67167,36 грн.
Відповідач у відзиві на позов від 24.06.2009р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність позивачем фактів витоку води.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача 2, господарський суд встановив:
Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем в період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. мешканцям багатоквартирних будинків, які знаходяться на балансі відповідача, були надані послуги з питного водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами зняття показників загальнобудинкових приладів обліку.
Відповідно до п.п.5.3.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, під час обслуговування внутрішньобудинкової системи водопроводу і каналізації житлово-експлуатаційним організаціям необхідно: регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи промерзання трубопроводів, витік води і при необхідності заміняти прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки.
За твердженням позивача, в порушення вимог п.п.5.3.4 вказаних вище Правил, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по забезпеченню раціональної витрати води, контролюванню витоків води і заміні прокладок водопровідних кранів, ремонту зливних бачків, внаслідок чого позивачу було завдано шкоду у вигляді втрат питної води на внутрішньобудинкових мережах в сумі 67167,36 грн.
За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача шкоди у вигляді втрат питної води в сумі 67167,36 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 24.06.2009р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що взаємовідносини між сторонами врегульовані договором №26 від 01.01.2007р. Як вказує відповідач, згідно п.4.2 вказаного договору він несе відповідальність за витоки води в санітарно-технічному обладнанні квартир та во внутрішньобудинкових мережах. При цьому, порядок виявлення фактів витоку води та порядок розрахунку витрат води встановлений „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України”, затвердженими наказом державного комітету з житлово-комунального господарства від 01.07.1994р. №65. Згідно вказаних правил, наявність витоку води оформлюється актом, який, за поясненнями відповідача, складений не був. Таким чином, за твердженням відповідача, позивачем не доведено відповідними засобами доказування факти витоку води, внаслідок чого позовні вимоги є неправомірними.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд приймає до уваги заперечення відповідача та вважає позовні вимоги такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом, в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлення ним фактів витоку води у житлових будинках, що розташовані за наступними адресами:
- Донецька область, м.Селідово, вул.Гоголя, будинки №№2; 4; 20; 26; 34;
- Донецька область, м.Селідово, вул.К.Маркса, будинки №№25; 3;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Леніна, будинок №79;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Лермонтова, будинок №9;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Маяковського, будинки №№19; 33;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Нагорная, будинки №№3; 5; 11; 17; 19; 29; 33; 35; 37; 39; 41;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Пушкіна, будинок №2;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Радянська, будинок №110;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Солена, будинки №№112; 116;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Чернишевського, будинки №№3; 12; 16; 20; 22; 24; 26;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Щорса, будинки №№5; 6; 7; 8; 9; 10; 11.
Рішенням виконавчого комітету Селидівської міської ради від 14.12.2005р. №309 було передано житлові будинки згідно зі списком з балансу МК „Виробничий центр обслуговування житлового фонду” на баланс відповідача.
Зокрема, на баланс відповідача були передані житлові будинки, що розташовані за наступними адресами:
- Донецька область, м.Селідово, вул.Гоголя, будинки №№2; 4; 20; 26; 34;
- Донецька область, м.Селідово, вул.К.Маркса, будинки №№25; 3;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Нагорная, будинки №№3; 5; 11; 17; 19; 29; 33; 35; 37; 39; 41;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Солена, будинки №№112; 116;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Щорса, будинки №№5; 6; 7; 8; 9; 10; 11.
Рішенням виконавчого комітету Селидівської міської ради від 24.05.2006р. №118 на баланс відповідача також були передані, зокрема, житлові будинки, що розташовані за наступними адресами:
- Донецька область, м.Селідово, вул.Леніна, будинок №79;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Лермонтова, будинок №9;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Маяковського, будинки №№19; 33;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Пушкіна, будинок №2;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Радянська, будинок №110;
- Донецька область, м.Селідово, вул.Чернишевського, будинки №№3; 12; 16; 20; 22; 24; 26.
Як вказувалось вище, позивачем заявлені вимоги про стягенння з відповідача шкоди в сумі 67167,36 грн. Одночасно, позивачем також визначено норму матеріального права, на підставі якої заявлені позовні вимоги, а саме ст.1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Як встановлено судом, 01.01.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №26 на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних житлових будинків.
Згідно з умовами вказаного договору позивач забезпечує подачу питної води у багатоквартирний житловий фонд відповідача для потреб населення цілодобово чи згідно з графіком, який додається, та приймає стічні води. Перелік житлових будинків, в які подається питна вода та здійснюється відведення стоків, додається.
За поясненнями відповідача, наданими в судовому засіданні 08.09.2009р., які з боку позивача не спростовані, вказаним договором врегульовані взаємовідносини сторін щодо постачання питної води та відведення стоків, у тому числі й до житлових будинків, в яких, за твердженням позивача, ним було виявлено витоки води.
Відповідно до п.6.1 договору №26 від 01.01.2007р. термін дії останнього встановлений до 31.12.2008р.
При цьому, за змістом п.6.4 договору якщо за один місяць до закінчення дії договору сторони не направлять письмову заяву про відмову від цього договору, він вважається продовжений на той же термін та на тих же умовах.
Відповідних заяв про відмову від договору №26 від 01.01.2007р. сторонами до матеріалів справи не надано, внаслідок чого, суд дійшов висновку про продовження дії договору.
За змістом ст.901 Цивільного кодексу України договір, в якому одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, є договором про надання послуг.
Правовідносини, які виникають з договорів про надання послуг, регулюються, зокрема, главою 63 Цивільного кодексу України.
Згідно п.2.2.5, п.2.2.6 договору №26 від 01.01.2007р. встановлений обов'язок відповідача забезпечувати економну і раціональну витрату води, не допускати витоків у внутрішньобудинкових системах водопроводу, здійснювати своєчасну підготовку внутрішньобудинкових систем водопостачання і каналізацій, устаткування і запірної арматури до роботи в осінньо-зимовий період тощо.
Відповідно до розділу 4 договору №26 від 01.01.2007р. при невиконанні договірних зобов'язань сторони відшкодовують нанесені збитки, зокрема, відповідач за витоки питної води (п.п.4.2.1, 4.2.2 та 4.2.3 договору).
Згідно з п.8 ст.16 Цивільного кодексу України одним із спосібів захисту цивільних прав та інтересів, який водночас є універсальною мірою відповідальності, є відшкодування збитків.
За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.
З урахуванням викладеного, внаслідок невиконання обов'язку за договором, порушення цивільних прав, у сторони виникає право на відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав.
За висновками суду, позивачем відповідних вимог про стягнення з відповідача збитків не заявлено, а заявлений позов про відшкодування шкоди.
Проте, обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, не є тотожнім позадоговірній шкоді, тобто зобов'язанню, яке виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).
Крім цього, як встановлено судом, в обгрунтування факту витоків води позивач посилається на надані до матеріалів справи розрахунок суми шкоди, інформаційні довідки, акти зняття показників групових водомірів.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Надані позивачем до справи акти, довідки не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази наявності витоків води, враховуючи наступне:
В п.3 розділу 1 договору №26 від 01.01.2007р. сторонами було узгоджено, що сторони керуються, зокрема, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом державного комітету з житлово-комунального господарства від 01.07.1994р. №65.
Відповідно до п.9.6 вказаних Правил наявність витоку оформлюється актом відповідно до п.12.15 цих Правил. Згідно п.12.15 Правил акт оформлюється за підписами представника водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п.9.6. цих Правил.
За висновками суду, позивачем відповідних актів як цього вимагають Правила оформлено не було.
Наказом від 27.06.2008р. №190 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України було визнано таким, що втратив чинність наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994р. №65 "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України".
Згідно п.10.1 нових правил, у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п.3.3 цих Правил. Розрахунок з виробником за нераціональне використання води внаслідок витоків здійснює споживач, у якого на балансі, в експлуатації, обслуговуванні перебуває внутрішньобудинкова система водопостачання. Виробник має право разом із споживачем здійснювати відповідно до умов договору вибіркову перевірку технічного стану внутрішньобудинкової системи водопостачання споживача, про що складається акт. Таким чином, за змістом вказаних правил перевірка технічного стану внутрішньобудинкових систем водопостачання також має здійснюватись за участю споживача.
Одночасно, надані до матеріалів справи акти зняття показників групових водомірів складені без участі представника відповідача. Крім цього, у вказаних актах відсутні відомості щодо причин витоків води та параметрів трубопроводу, на якому зафіксований виток.
За таких обставин, враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у вигляді втрат питної води в сумі 67167,36 грн. підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Служба єдиного замовника м.Селидове”, м.Селидове про стягнення шкоди у вигляді втрат питної води в сумі 67167 грн. 36 коп.
Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 08.09.2009р.
Головуючий суддя
Суддя Попков Д.О.
Суддя Курило Г.Є.