Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305
Іменем України
07.07.2009
Справа №2-30/2056-2009
За позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Керч в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, м. Сімферополь.
До відповідача ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст», с. Чистеньке, Сімферопольський район.
За участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Ленінська райдержадміністрація, смт. Леніне, вул.Пушкіна,22;
2. Белінська сільська рада, с.Нововідрадне, вул. Центральна, 16.
Про спонукання до укладання договору оренди земельної ділянки
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Попович, представник за дов. від 01.01.2009р. №35, у справі.
Третя особа 1 - не з'явився.
Третя особа 2 - Камченко, голова.
Прокурор - Кулібаба, посвідчення.
Суть спору: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор, м. Керч в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, м. Сімферополь звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст», с. Чистеньке, Сімферопольський район про спонукання укласти з Ленінською райдержадміністрацією АР Крим та зареєструвати в установленому законом порядку договір оренди на земельну ділянку площею 6,29 га, що знаходиться за межами с. Нижньозаморське Ленінського району АРК, під існуючим оздоровчим комплексом «Автомобіліст».
Позовні вимоги Керченським міжрайонним природоохоронним прокурором мотивовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст» порушені норми земельного законодавства, що встановлюють порядок отримання та реалізації права на земельну ділянку, зокрема відповідачем у порушення вимог ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 20 Закону України «Про оренду землі», ст. 792 Цивільного кодексу України використовується земельна ділянка без правовстановлюючих документів. А тому прокурор та позивач просять зобов'язати ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст» укласти з Ленінською райдержадміністрацією та зареєструвати в установленому законом порядку договір оренди на земельну ділянку.
Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що законодавством України не передбачено спонукання осіб, які користуються земельною ділянкою укладати з власником земельної ділянки договори оренди земельної ділянки без дотримання процедури укладення договору оренди земельної ділянки, передбаченої ст. 123, 124 Земельним кодексом України без розробки проекту відводу.
Також відповідач пояснив, що 10.10.2008 р. ТОВ «ДОК «Автомобіліст» прийнято рішення про повернення внеску ВАТ «Оздоровчий комплекс «Автомобіліст» повністю в натуральній формі, а саме об'єктів цілісного майнового комплексу. Розташованого за адресою: Ленінський р-он, с. Нижньозаморське, без вулиці. За актом приймання-передачі від 10.10.2008р. ТОВ «ДОК «Автомобіліст» передав ВАТ «Оздоровчий комплекс «Автомобіліст» цілісний майновий комплекс.
Ухвалою від 18 травня 2009 р. на підставі ст. 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Ленінську райдержадміністрацію, смт. Леніне, Белінську сільську раду, с.Нововідрадне.
02 червня 2009 року Ленінська районна державна адміністрація надала письмові пояснення в яких зазначила, що ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст» використовує земельну ділянку площею 6,29га. під оздоровчим комплексом «Автомобіліст» без правовстановлюючих документів. Яких-небудь клопотань відповідача про оформлення договору оренди на земельну ділянку на адресу Ленінської районної державної адміністрації не надходило. Просить розглянути справу без участі представника по документам, які є у справі.
Представник Белінської сільської ради у судовому засіданні 07.07.2009р. пояснив, що на території Белінської сільської ради в Ленінському районі АР Крим знаходиться оздоровчий комплекс «Автомобіліст» право власності на будівлі та споруди, які знаходяться на земельній ділянці площею 6,29 га відсутні. Реєстрація права власності на нерухоме майно здійснювалась на підставі рішення №70 виконкому Белінської сільської ради від 08.12.2004р. Підприємство ТОВ «ДОК «Автомобіліст» до теперішнього часу з моменту реєстрації власності не оформило правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яка використовується на території Белінської сільської ради в Ленінському районі АР Крим. Також було зазначено, що в Белінській сільській раді є акт на право постійного користування землею серії - КМ №004770, виданий Белінською сільською радою 04.12.1996р. на ім'я Кримського територіально-виробничого об'єднання автомобільного транспорту. Відповідач - ТОВ «ДОК «Автомобіліст» договір оренди на дану земельну ділянку не оформлював.
Ухвалою від 16.06.2009 р. розгляд справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України за клопотанням представників сторін.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Перевірками, проведеними спеціалістами Державної інспекції за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим в Ленінському районі на території Белінської сільської ради встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст» використовує земельну ділянку площею 6,29 га під оздоровчим комплексом «Автомобіліст», яка розташована за межами с. Нижньозаморське, Ленінського району АРК без правовстановлюючих документів на землю.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.12.2004р. №5753869, виданого виконавчим комітетом Белінської сільської ради власності (а.с. 55) та витягу про реєстрацію права власності на це майно (а.с. 58) за ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст» було зареєстровано право власності на комплекс нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Ленінський р-он, с. Ніжньозаморське, вул. Без назви.
Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 6,29 га.
На підставі ст. 125, 126 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою виникає лише після одержання правовстановлюючих документів, а саме, укладення договору оренди, який оформлюється та реєструються відповідно до закону.
Оскільки на день подачі позову такий договір не укладений, прокурор та позивач просять зобов'язати відповідача укласти з Ленінською райдержадміністрацією та зареєструвати у встановленому порядку договір оренди земельної ділянки площею 6,29 га., що знаходиться в межах с. Нимньозаморське в Ленінському р-ні.
Дослідивши представлені докази, суд вважає, що вимоги прокурора та позивача не підлягають задоволенню з наступного.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед який названий і такий спосіб, як визнання права власності.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи оспорюються.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
Як слідує з позову, спірна земельна ділянка знаходиться у віданні Ленінської райдержадміністрації, яка може бути орендодавцем.
Однак позивачем та прокурором не доведено, що відповідачем порушені права позивача. Той факт, що Державна інспекція виконує делеговані йому центральним органом виконавчої влади функції, у тому числі зі здійснення державного контролю щодо забезпечення додержання земельного законодавства та реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель, не дає йому процесуального права звертатися до суду з позовами про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки з третьою особою та зареєструвати договір.
Крім того, укладенню договору оренди земельної ділянки передує процедура, встановлена земельним законодавствам.
На підставі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.199 р. № 161 (далі - Закон про оренду землі) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статті 4 та 5 Закону про оренду землі встановлює хто є орендодавцем та орендарем за договором оренди.
Порядок укладення договору оренди земельної ділянки вказаний в ст. 16 Закону про оренду землі, в якій, зокрема, зазначено, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або на підставі цивільно-правового договору.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Порядок надання в користування земельної ділянки визначений в ст. 123, 124 Земельного кодексу України.
Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
Клопотання розглядається відповідним державним органом та надається відповідь, яка може бути оскаржена в судовому порядку.
Порядок розгляду та затвердження проекту відводу земельної ділянки також визначено в ст. 123 Земельного кодексу України. Без оформлення та узгодження проекту відводу земельної ділянки неможливо укладення договорів оренди земельної ділянки.
Таким чином, суд вважає, що в позові слід відмовити, оскільки прокурор та позивач звернулися з ним до суду безпідставно.
Крім того, відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вказано в позові, спірна земельна ділянка знаходиться у віданні Ленінської райдержадміністрації. Суд неодноразово зобов'язував прокурора та позивача надати відповідні докази до справи, однак документи до справи не залучені.
Також, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс «Автомобіліст» не є власником цілісного майнового комплексу, розташованого на спірній земельній ділянці, на доказ чого представив акт прийому-передачі від 10.10.2008 р. за яким ТОВ «ДОК «Автомобіліст» прийнято рішення про повернення внеску ВАТ «Оздоровчий комплекс «Автомобіліст» повністю в натуральній формі, а саме об'єктів цілісного майнового комплексу. Розташованого за адресою: Ленінський р-он, с. Нижньозаморське, вулиця Без назви.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 07 червня 2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 14 червня 2009 року.
Керуючись ст. 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.