"10" серпня 2015 р.Справа № 916/2330/15
За позовом: Державного підприємства „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи” в особі філії ДП „Укрдержбудекспертиза” в Одеській області;
до відповідача: Саратської районної державної адміністрації Одеської області;
про стягнення 1320,00 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.03.2015р.;
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи” в особі філії ДП „Укрдержбудекспертиза” в Одеській області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Саратської районної державної адміністрації Одеської області, в якій просить стягнути з останньої заборгованість у розмірі 1320,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором № 16-2213-13 від 18.12.2013р. зобов'язань в частині сплати вартості проведеної експертизи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2015р. було порушено провадження у справі № 916/2330/15 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 13.07.2015р.
13.07.2015р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (а.с.45-48) про залучення до участі у справі Міністерства фінансів України, в якості іншого відповідача, а також про залучення Управління державної казначейської служби в Саратському районі Одеської області та Департаменту фінансів Одеської обласної державної фінансової адміністрації до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В обґрунтування клопотання щодо залучення Міністерства фінансів України до участі у справі в якості іншого відповідача, Саратська районна державна адміністрація Одеської області щодо виниклої заборгованості зазначає про те, що в даному випадку має місце субсідіарна відповідальність держави, від імені якої діє відповідний компетентний орган державної влади в особі вищевказаного міністерства.
Відтак, вважає, що позивач повинен пред'являти заявлені вимоги безпосередньо до держави, як казни, й одержувати задоволення вимог від неї, а не від представників, що виступають від її імені.
Крім того, відповідач вважає, що оскільки вищезазначене Управління та Департамент виступають в умовах казначейської форми обслуговування державного бюджету та є органами влади, що реалізують свої владні повноваження, то виникає необхідність у їх залученні до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
У засіданні суду 13.07.2015р. судом у задоволенні вказаних клопотань з огляду на їх необґрунтованість, було відмовлено, оскільки, по-перше, між сторонами наявні договірні правовідносини, а, по-друге, згідно чинного законодавства, органи Казначейства лише виконують рішення про стягнення коштів з боржників - бюджетних установ, у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, тобто жодних прав чи обов'язків прийнятим рішенням на вказані органи покладено не буде. Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у абзаці 4 пункту 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 N 18, зі змінами і доповненнями.
Крім того, у зв'язку із неподанням відповідачем витребуваних ухвалою суду доказів, оголошено перерву до 10.08.2015р.
У судовому засіданні 10.08.2015р. під час розгляду справи по суті представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 10.08.2015р. не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений та обізнаний належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 13.07.2015р.(а.с.54), відзиву на позов не надав, з огляду на що суд вважає за можливим розглянути справу за його відсутності, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2013р. між Саратською районною державною адміністрацією Одеської області (Замовник) та Державним підприємством „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи” в особі філії ДП „Укрдержбудекспертиза” в Одеській області (Виконавець) було укладено договір № 16-2213-13 на виконання експертизи кошторисної документації проекту (а.с.9-10), відповідно до п. 1.1 якого (Замовник) доручає Виконавцю проведення експертизи кошторисної документації проекту: ремонтно-відновлювальні роботи по дорозі комунальної власності по вул. Першотравнева в с. Новоселівка, Саратського району, Одеської області (ліквідація наслідків повені від 12 по 15 вересня 2013р.).
Результати робіт надаються Замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи (п.1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору, вартість проведення експертизи визначаться згідно з ДБН Д 1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України», затвердженими наказом Держбуду України від 14.12.2000р. № 285 та іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок розрахунку вартості експертизи.
Вартість проведення експертизи Виконавцем за цим договором складає 1100 грн., крім того ПДВ 220 грн., всього до сплати 1320 грн. (п.2.2 договору).
Вартість експертизи викладено у протоколі погодження договірної ціни (додаток 1 до договору (а.с.11), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (п. 2.3 договору).
Приписами п. 2.4 договору встановлено, що Замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта прийому-передачі виконаних робіт зобов'язується у відповідності з цим актом здійснити на користь Виконавця оплату у розмірі 100 % вартості виконаних робіт за договором.
Згідно п. 3.1 підпункту 3.1.3 договору, Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи Виконавця в порядку та строки, передбачені даним договором.
Проведення експертизи здійснюється Виконавцем у строк 15 календарних днів. Відлік строку проведення експертизи починається з дати отримання Виконавцем примірнику договору, підписаного Замовником, і при умові надання Виконавцю у необхідній кількості матеріалів, вказаних у п.п. 3.1.1 договору (п.4.1, п.4.2 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, приймання Замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом прийому-передачі виконаних робіт.
П. 9.1 договору, сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2013р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та виконав роботи по проведенню експертизи кошторисної документації проекту: ремонтно-відновлювальні роботи по дорозі комунальної власності по вул. Першотравнева в с. Новоселівка, Саратського району, Одеської області (ліквідація наслідків повені від 12 по 15 вересня 2013р.), що підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі виконаних робіт від 20.12.2013р. (а.с.12)
Вказаним актом позивачем було передано відповідачу експертний звіт № 16-2213-13 від 20.12.2013р. (а.с.24) та зафіксовано вартість виконаних робіт на суму, що заявлена до стягнення (1 320грн.).
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 1 320 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи” в особі філії ДП „Укрдержбудекспертиза” в Одеській області про стягнення з відповідача вищевказаної суми обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, посилання відповідача на недостатність бюджетних коштів, як на підставу обмеження відповідальності не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 82 ГПК України, обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Аналогічні положення містяться також у ст. 111-28 ГПК України.
Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Враховуючи задоволення судом позовних вимог Державного підприємства „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи” в особі філії ДП „Укрдержбудекспертиза” в Одеській області, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Саратської районної державної адміністрації Одеської області (68200, Одеська область, Саратський район, селище міського типу ОСОБА_1, вул. Леніна, буд. 84, код ЄДРПОУ 04056871) на користь Державного підприємства „Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи” в особі філії ДП „Укрдержбудекспертиза” в Одеській області (65063, м.Одеса, вул. Армійська, 18, 5 поверх, код ЄДРПОУ 35850107) суму основного боргу у розмірі 1 320/одна тисяча триста двадцять/ грн. 00 коп. та 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14 серпня 2015 р.
Суддя Ю.М. Щавинська