09 червня 2015 рокусправа № 804/17298/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 р. по справі за позовом прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, обласного комунального підприємства "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, третя особа: ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2014 року прокурор Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на торговий павільйон з літнім майданчиком, прийняте 19.12.2012 року реєстратором ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, на підставі якого ним до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис № 1536 в книзі: 12 від 19.12.2012 року (реєстраційний номер майна: 38676161) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на торговий павільйон з літнім майданчиком що розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Реєстраційну службу Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах (Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно), а саме: запис № 1536 в книзі: 12 від 19.12.2012 року (реєстраційний номер майна: 38676161), та внести запис про скасування цієї державної реєстрації прав власності.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 р. адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Реєстраційну службу Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах (Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно), а саме: запис № 1536 в книзі: 12 від 19.12.2012 року (реєстраційний номер майна: 38676161), та внести запис про скасування цієї державної реєстрації прав власності. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення по справі, допущення невідповідності висновків суду обставинам справи, а отже порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову постанову.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.09.2012 по справі № 415/2465/12 Реєстраційною службою Дніпродзержинського міського управління юстиції внесено запис №1536 в книзі 12 за реєстраційним номером 38676161 про державну реєстрацію права власності на торгівельний павільйон з літнім майданчиком, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Разом з тим, рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.09.2012 по справі № 415/2465/12 скасовано рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року, у зв'язку з чим 02.09.2014 прокуратурою Заводського району м. Дніпродзержинська до Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції подано заяву щодо скасування державної реєстрації права власності на торгівельний павільйон з літнім майданчиком, розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, листом від 10.09.2014 року Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції відмовила у скасуванні зазначеної державної реєстрації на підставі того, що в резолютивній частині рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року по справі № 415/2765/12 не зазначено внести запис про скасування державної реєстрації зазначених прав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для внесення запису про скасування запису про державну реєстрацію права власності та зобов'язання Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області перенести та скасувати спірний запис, у зв'язку з відсутністю органу вповноваженого на скасування записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також створення замість цього реєстру нового - Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 182 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Виходячи з положень ст. 9 вказаного Закону державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2)встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язаний надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, (далі - Порядок № 868).
Тобто, за вимогами Закону та Порядку № 868, підставою для проведення державної реєстрації перш за все є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» підставою для державної реєстрації прав є рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до п. 37 Порядку № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема є:
- рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Приписами п.4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п.15 Порядку № 868 передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Так, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для внесення реєстратором ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис № 1536 в книзі: 12 від 19.12.2012 року (реєстраційний номер майна: 38676161) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на торговий павільйон з літнім майданчиком що розташований за адресою: АДРЕСА_1, стало рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.09.2012 по справі № 415/2465/12, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначене вище нерухоме майно. Згідно відмітки на копії рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.09.2012, яка міститься в матеріалах справи, рішення набрало чинності 09 жовтня 2012 року.
Проте, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2014 року рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.09.2012 по справі № 415/2465/12 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Таким чином, з огляду на викладені вище обставини, а саме скасування рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.09.2012 по справі № 415/2465/12, висновок суду першої інстанції про скасування державної реєстрації права власності є обґрунтованим.
Згідно зі ст. 26 Закону №1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п.2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3205/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за №1429/20167 (далі Порядок №3205/5), для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.
Пунктом 2.6 Порядку №3205/5 встановлено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання саме Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в Дніпропетровській області перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах (Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно), а саме: запис № 1536 в книзі: 12 від 19.12.2012 року (реєстраційний номер майна: 38676161), та внести запис про скасування цієї державної реєстрації прав власності, з огляду на те, що повноваження з проведення реєстрації передані органам Державної реєстраційної служи, а також нотаріусам.
При цьому, процедура використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлена порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року №1844/5.
Доводи апеляційної скарги щодо пропуску прокурором Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області строку звернення до суду є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки в даному випадку строк має обліковуватись саме з моменту відмови Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у скасуванні державної реєстрації, тобто з 10.09.2014 року, з огляду на відсутність у прокурора обов'язку контролювати державні органи.
Посилання заявника апеляційної скарги на безпідставність звернення прокурора з адміністративним позовом в інтересах держави є необґрунтованими та також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки державна реєстрація прав є державною функцією.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, не існує.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала виготовлена 07.08.2015 року.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим