23 червня 2015 рокусправа № 182/7089/14-а(2-а/0182/228/2014
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії посадових осіб відповідача з відмови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача зарахувати для призначення пенсії як стаж, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 17.07.1981р. по 25.09.1981р., з 06.04.1984р. по 13.08.1990р., з 05.11.1991р. по 06.03.2000р.; зобов'язати відповідача призначити та нарахувати пенсію на пільгових умовах відповідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.08.2014 року - з дати звернення з заявою про призначення пенсії; зобов'язати відповідача сплатити пенсію на пільгових умовах відповідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 27.08.2014 року - з дати звернення з заявою про призначення пенсії.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 р. позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії як стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди його роботи з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року та з 05.11.1991 року по 06.03.2000 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області призначити та нараховувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.08.2014 року.
Не погодившись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 28.07.2014 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Листом управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області від 31.07.2014 року відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.
Так, судом першої інстанції встановлено та відповідними записами в трудовій книжці, копія якої міститься в матеріалах справи підтверджено, що позивач працював у Нікопольському СУ тресту «Дніпродомнаремонт» (з 29.04.1995 року перейменовано в НСП «Металургсервіс», з 31.10.1995 року у ВАТ «Металургсервіс») на роботах зі шкідливими умовами праці, а саме:
- З 17.07.1981 року по 25.09.1981 року газоелектрозварником 2 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного устаткування;
- З 06.04.1984 року п 13.08.1990 року монтажником 4 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного устаткування;
- З 05.11.1991 року по 01.11.1996 року електрогазозварником 6 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного та агломераційного обладнання в металургійних цехах;
- З 01.11.1996 року по 06.03.2000 року газорізальником 5 розряду постійно зайнятим на ремонті металургійного обладнання.
При цьому, до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, позивачем, серед інших, було надано довідки уточнюючі пільговий характер роботи №158, №159 від 23.07.2001 року, видані ВАТ «Металургсервіс», щодо яких відповідачем було зазначено про їх невідповідність вимогам чинного законодавства, а саме по перше - довідка видана не по формі, по друге періоди роботи повинні бути віднесені до відповідних Списків, затверджених постановами КМУ.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинними на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Так, судом першої інстанції вірно зазначено, що на час роботи позивача у Нікопольському СУ тресту «Домнаремонт» з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року газоелектрозварником та з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року монтажником чинними Списками, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, не були передбачені професії постійно зайнятих на ремонті металургійного устаткування монтажника та газоелектрозварника.
Згідно листа Міністерства металургії СРСР від 24.07.1991 року №28-5-7/265 професії монтажника обладнання металургійних заводів, монтажника технологічних трубопроводів, слюсаря-монтажника, газорізника, газозварника, електромонтажника перейменовано у слюсаря-ремонтника зі збереженням діючих умов праці.
В період роботи позивача з 05.11.1991 року по 01.11.1996 року електрозварником, та з 01.11.1996 року по 06.03.2000 року газорізальником (перейменована в слюсаря-ремонтника) зазначені професії були віднесені до Списку №1, згідно Списків № 1,2, затверджених постановою КМУ СРСР від 26.01.1991 року №10 та поставою КМУ від 11.03.1994 року №162 відповідно.
Виконання позивачем роботи, яка дає право на отримання пільгової пенсії по Списку 1 також підтверджується довідками №158, №159 від 23.07.2001 року, уточнюючими особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, які видані ВАТ «Металургсервіс» та містять вказівку про проведення 27.12.1994 року атестації робочих місць згідно наказу №196 від 07.12.1994 року.
За таких обставин, з огляду на викладене доводи апеляційної скарги, що професії позивача у періоди роботи у Нікопольському СУ тресту «Дніпродомнаремонт» з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року, з 05.11.1991 року по 01.11.1996 року та з 01.11.1996 року по 01.12.1998 року були віднесені до Списку №2 є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на факт ліквідації підприємства та неможливість отримати первинні документи, що підтверджують саме пільгову роботу, є безпідставними з огляду на викладене вище, а саме на підтвердження наявності пільгового стажу трудовою книжкою позивача.
Інших доказів на підтвердження правомірності свого рішення, щодо не зарахування до стажу позивача спірного періоду відповідачем не надано.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що у зв'язку з відмовою відповідача у призначенні пільгової пенсії та не прийняттям наданих позивачем уточнюючих довідок, з огляду ліквідацію юридичної особи ВАТ «Металургсервіс» згідно ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2006 року позивач намагався отримати документи на підтвердження факту його роботи шляхом звернення до архівного відділу Нікопольської міської ради, однак листами Нікопольської міської ради від 22.08.2014 року №1201 та №1200 його було повідомлено про відсутність можливості надати запитувані документи.
Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо підтвердження періоду роботу позивача з 17.07.1981 року по 25.09.1981 року, з 06.04.1984 року по 13.08.1990 року, з 05.11.1991 року по 06.03.2000 року, що дає право на призначення пільгової пенсії, необхідними документами, а саме відповідними записами у трудовій книжці та уточнюючими довідками.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині дати, з якої необхідно призначити позивачу пільгову пенсію, оскільки як свідчать матеріали справи позивач із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах звернувся 27.08.2013 року, тому пенсія підлягає призначенню саме з цієї дати - дати звернення до пенсійного фонду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 р. - змінити та викласти абзац четвертий резолютивної частини постанови в новій редакції.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області призначити та нараховувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.07.2014 року.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий