"12" серпня 2015 р.справа № 332/1804/15-а(2-а/332/58/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2015 року у справі № 332/1804/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати протиправними дії відповідача щодо поновлення виплати пенсії за вислугу років та скасувати розпорядження УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя № 147342 від 11.09.2014 року в частині поновлення ОСОБА_1 виплати пенсії за вислугою років; визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати (доходу) по Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років, скасувати розпорядження УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя № 147342 від 17.09.2014 року в частині перерахунку пенсії за віком з урахуванням пенсії за вислугою років із застосуванням показника заробітної плати (доходу) по Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії - пенсії за вислугою років; зобов'язати УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, на умовах і в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати ( доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з дати звернення до органу Пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 05.09.2014 року, провести відповідний перерахунок та виплату пенсії позивачу та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2015 р. позов задоволено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову, прийняти нове рішення, посилаючись на те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при перерахунку пенсії застосовується заробітна плата (дохід) пенсіонера, яку він отримував до призначення пенсії, або яку він отримував за період роботи, який є періодом страхового стажу.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 17.08.2010 р. відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При первинному призначенні пенсія обчислювалася, виходячи із страхового стажу 34 роки 8 місяців 21 день, з них робота як працівника освіти - 25 років 10 місяців 17 днів. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35-0,46800, визначений із заробітної плати 3100,45 грн. (середня заробітна плата за 2009 рік 1650,43грн. х 1,87857 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) за період роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року (на підставі довідки про заробітну плату від 07.04.2010 року за № 99 ЗСЗОШ № 9 для дітей із вадами розумового розвитку) та з 01.07.2000 року по 30.06.2010 року за даними персоніфікованого обліку. Розмір пенсії з 17.08.2010 року складав 1550,27грн.
18.08.2010 року позивачем подано заяву до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя з проханням припинення виплати пенсії через працевлаштування з 19.08.2010 року.
Розпорядження про припинення виплати пенсії відповідачем не виносилося, оскільки припинення виплати пенсії здійснювалося за рішенням самої ОСОБА_1
05 вересня 2014 року позивач звернулася до УПФУ у Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про переведення її з одного виду пенсії (за вислугу років) на інший вид (пенсію за віком) у зв'язку із досягненням нею віку встановленого абз. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач в заяві не просила застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Розпорядженням № 147342 від 11.09.2014 р. відповідачем поновлено виплату пенсію за вислугу років.
Розпорядженням № 147342 від 17.09.2014 р. відповідачем призначено позивачу пенсію за віком з 05.09.2014 року, при цьому врахований заробіток за періоди страхового стажу, зазначеного в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.
Таким чином, при переході на пенсію за віком позивачу пенсія обчислювалась із страховому стажу роботи 38 років 09 місяців 22 дні. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,52313, визначений із заробітної плати 3297,61грн. за періоди роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року та з 01.07.2000 року по 31.07.2014 року за даними персоніфікованого обліку. В страховий стаж було включено всі періоди роботи по 31.07.2014 рік відповідно до наданих документів.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, позивач працювала як на момент поновлення виплати пенсії за вислугу років, так й призначення пенсії за віком, не зважаючи на те, що відповідної заяви про це ОСОБА_1 не подавала. Умовою поновлення виплати пенсії за віком є звільнення з роботи.
Оскільки позивач з роботи не звільнялася, то у відповідача не було правових підстав для прийняття розпорядження № 147342 від 11.09.2014 року щодо поновлення виплати пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим є правильним висновок суду першої інстанції, що дії відповідача в цій частині є протиправними, а розпорядження № 147342 від 11.09.2014 р. є незаконним.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Переведення з одного виду пенсії на інший виконується в порядку, передбаченому частиною третьої статті 45 вищезгаданого Закону. Як зазначено в цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить, що тільки за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З заяви позивача від 05.09.2014 р. вбачається, що позивач не надавала згоду на врахування зарплати із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки наполягала на застосуванні цього показника за попередній рік.
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії, які передбачені статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), в той час як у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим Законом (призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким пенсія за вислугу років не передбачена), тому положення частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині переведення з одного виду пенсії на інший до спірних правовідносин взагалі не підлягають застосуванню.
В даному випадку пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Сукупність вказаних обставин спростовує доводи апелянта.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2015 року у справі № 332/1804/15-а залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2015 року у справі № 332/1804/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко