79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.07.06 Справа № 4/68-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевича В. В.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Феміда -Інтер», м. Луцьк № 173/06-06 від 01.06.2006 р.
на рішення Господарського суду Волинської області від 23.05.2006 р.
у справі № 4/68-38
за позовом Підприємства «Сента», м. Луцьк
до ТзОВ «Феміда -Інтер», м. Луцьк
про стягнення заборгованості в сумі 19 112 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -явка обов'язкова -не з'явився
від відповідача (скаржника) - явка обов'язкова -Гаврилюк А. Ю. -представник (довіреність б/н від 03.07.2006 р.)
Представнику відповідача (скаржника) роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань про відвід суддів не надходило. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, ведеться протокол судового засідання.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ТзОВ «Феміда -Інтер», розгляд справи призначено на 04.07.2006 р., а ухвалою від 04.07.2006 р. апеляційний розгляд скарги відкладався на 18.07.2006 р. у зв'язку з клопотанням позивача, явка сторін не була визнана обов'язковою.
Рішенням господарського суду Волинської області від 23.05.2006 р. у справі № 4/68-38 за позовом Підприємства «Сента», м. Луцьк до ТзОВ «Феміда -Інтер», м. Луцьк про стягнення заборгованості в розмірі 19 112 грн. за поставлений товар позов задоволено частково, з ТзОВ «Феміда -Інтер»на користь позивача стягнуто 1 308, 52 грн. річних, 6 257, 68 грн. інфляції, 266, 78 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в частині стягнення 19 112 грн. провадження припинено.
При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався положеннями ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та мотивував його тим, що згідно заяви про уточнення позовних вимог від 23.05. 2006 р. позивач повідомив, що відповідач сплатив частину основної заборгованості в сумі 19 112 грн. та просив стягнути з відповідача лише 1 308, 52 грн. річних та 6 257, 68 грн. інфляції.
Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Волинської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п. 2 даного рішення, що заборгованість відповідача перед підприємством «Сента»по укладеній між сторонами угоді не настала, оскільки свої зобов'язання ТзОВ «Феміда -Інтер» не прострочило. Апелянт також посилається на те, що договір був укладений в усній формі, а отже, не було визначено чіткого порядку розрахунку за придбаний товар і не було встановлено строку виконання зобов'язання по оплаті даного товару. У зв'язку з цим, ТзОВ «Феміда -Інтер»вважає, що слід керуватися п. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якого якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вищезазначені вимоги та наполягав на доводах, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, а також не забезпечив явки уповноваженого представника у судові засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 154613, 1589277. Позивач також не виконав вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. -доказів вимоги оплати за відпущену продукцію не направив.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника скаржника (відповідача) у судових засіданнях, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині припинення провадження, а вимоги апеляційної скарги задоволити з наступних підстав:
Із наявних у справі матеріалів, а саме із видаткової накладної № ТО-0002207, вбачається, що на підставі усної домовленості 27.03.2003 р. Підприємство «Сента»поставило ТзОВ «Феміда -Інтер» товар (меблі) на загальну суму 32 060 грн.
Отримання вказаної продукції підтверджується довіреністю серії ЯЖЕ № 334973 від 26.03.2003 р., виданою на ім'я працівника ТзОВ «Феміда -Інтер»Грищука Б. П.
Відповідачем було проведено погашення боргу частинами -спочатку в сумі 12 948 грн., а потім -19 112 грн. Спірна заборгованість була сплачена до остаточного судового розгляду справи в господарському суді першої інстанції.
Як вже було зазначено вище, договір між сторонами був укладений в усній формі, а отже не було визначено чіткого порядку розрахунку за придбаний товар та не було встановлено строку виконання зобов'язання по оплаті товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд приймає доводи скаржника щодо того, що заборгованість перед позивачем по даному договору не настала, оскільки виконання своїх зобов'язань ТзОВ «Феміда -Інтер» не прострочило, а отже, не можна застосовувати ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з положеннями якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст. 526 ЦК України, як і п. 1 ст. 193 ГК України, передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Варто зазначити, що зі сторони Підприємства «Сента»не було виставлено вимог про виконання зобов'язання згідно даного договору, а також не було надіслано на адресу ТзОВ «Феміда -Інтер»претензій, листів, телеграм тощо з такими вимогами.
Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також положення чинного законодавства України, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, а отже в частині стягнення 1 308, 52 грн. річних, 6 257, 68 грн. індексу інфляції підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України
1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Феміда -Інтер»задоволити.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 23.05.2006 р. у справі № 4/68-38 змінити.
3. п. 2 вказаного рішення скасувати.
4. п.п. 1 і 3 залишити без змін.
5. Витрати по справі і апеляційній скарзі віднести на позивача.
6. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
7. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука