79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
27.06.06 Справа № 9/19-316
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Юркевич М.В., Городечна М.І., розглянувши апеляційну скаргу спільного підприємства «Зборівський агропромбуд»(м. Зборів)
на рішення господарського суду Тернопільської області
від 11.03.2006р. у справі № 9/19-316
за позовом спільного підприємства «Зборівський агропромбуд»(м. Зборів)
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності Чижа Болеслава Богдановича (м. Зборів)
про зобов'язання повернути майно та стягнення 3400грн.
за участю представників:
від позивача: Прокопів М.П., Гудзюк В.Я.
від відповідача: Чиж Б.Б.
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, сторони ознайомлені.
Рішенням від 11.03.2006р. по справі № 9/19-316 господарського суду Тернопільської області (суддя Кропивна Л.В.) частково задоволено позов спільного підприємства «Зборівський агропромбуд»(м. Зборів) до унітарного приватного підприємства «Сантехбудмеханізація»(м. Чернівці) про зобов'язання повернути майно, передане за договором оренди від 25.12.2000року та стягнення 3400грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, спільного підприємства «Зборівський агропромбуд»(м. Зборів) подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення господарського суду Тернопільської області скасувати з огляду на наступне:
- відповідно до статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від виконання договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд;
- суд повинен був залишити позов без розгляду;
- до спірних правовідносин суд повинен був застосувати ст. 777 ЦК України;
- суд усі обов'язки щодо будь-яких попереджень поклав на позивача, хоча стягнув заборгованість по орендній платі, надавши відповідачу привілеї шляхом поновлення строку дії договору ще на п'ять років.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду тернопільської області - відсутні, з огляду на наступне:
25.12.2000року між СП «Зборівський агропромбуд»та СПД Чиж Б.Б. укладено договір оренди цеху станції технічного обслуговування автомобілів (а.с. 13). Відповідно до п.п.2.1. п. 2 вказаного договору строк його дії становить п'ять років, тобто чинний до 25.12.2005року.
Відповідно до листа №85 від 22.11.2005року СП «Зборівський агропромбуд», який був адресований приватному підприємцю Чиж Б.Б. (а.с. 9) позивач відмовився продовжувати дію договору на 2006 рік. Тобто, даний лист надісланий орендарю до закінчення строку дії договору. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції зазначає, що за своєю правовою природою вказаний лист є попередженням про небажання продовжувати правовідносини між контрагентами за договором оренди від 25.12.2000року.
Відповідно до норми ст. 764 ЦК України якщо наймач користується майном після закінчення строку договору, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тобто, зазначеною нормою законодавства чітко встановлені часові межі, протягом якого може відбутись юридичний факт -подання заперечення з боку орендодавця стосовно продовження дії договору оренди на наступний період, а саме: встановлено початок перебігу строку, з якого наймодавець має право подати заперечення -день закінчення строку дії договору оренди (ст. 253 ЦК України) та кінець такого строку -відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України). В даному випадку, вищевикладене означає, що орендодавець повинен був реалізувати своє волевиявлення щодо небажання продовжувати дію договору оренди від 25.12.2000року на протязі строку, перебіг якого почався 25.12.2005року та закінчився 25.01.2006року.
При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем не було надано доказів надсилання листа відповідачу чи іншим чином виявлення свого небажання продовження дії вказаного договору протягом зазначеного строку.
Окрім цього, предметом позовних вимог (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а.с. 18) є зобов'язання відповідача повернути орендоване майно та стягнення заборгованості по орендній платі, а не розірвання договору оренди. При цьому, як підставу для повернення орендованого майна позивач визначив сплив п'ятирічного строку дії договору.
Відповідно до змісту норми ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців. Відповідно до цього, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що доказів надсилання відповідачу листа про відмову від договору згідно з вказаною нормою ЦК України позивач суду не надав, а тому твердження останнього про те, що місцевий господарський суд при розгляді справи не застосував наведену норму є безпідставними.
В той же час норма ч. 1 ст. 777 ЦК України, на яку посилається СП «Зборівський агропромбуд» у своїй апеляційній скарзі, передбачає переважне право наймача перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк у випадку належного виконання ним своїх обов'язків за договором найму. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що дана норма передбачає таке право наймача у випадку закінчення строку договору оренди. Орендні правовідносини за договором оренди від 25.12.2000року, що виникли між сторонами по даній справі, не закінчились. А тому, посилання скаржника на вищенаведену норму є необґрунтованим, оскільки спір про укладення договору на розгляд господарського суду не передавався.
Місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення зазначені обставини були дослідженні та їм надано належну оцінку.
Також, правомірним визнається Львівським апеляційним господарським судом висновок місцевого господарського суду про стягнення з СПД Чиж Б.Б. суми заборгованості у розмірі 3000грн. (згідно з розрахунком заборгованості, а.с. 21) та визнання позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки за січень-лютий 2006року такими, що не підлягають задоволенню, оскільки факт пролонгації договору був встановлений згідно з вищевикладеними обставинами.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Рішення від 11.03.2006р. по справі № 9/19-316 господарського суду Тернопільської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.