Справа № 2-137/09
19 січня 2008 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка справу за позовом
ОСОБА_1 до Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного \обов»язкового\ відселення «Чорнобильсервіс», Державного департаменту - Адміністрації зони відчудження і зони безумовного \обов»язкового\ відселення про стягнення невиплаченої частки заробітної плати,
В листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 29 лютого 1992 року і по теперішній час працює на посаді робітника з комплексного прибирання житлово-комунального комплексу в державному підприємстві по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного \обов»язкового\ відселення «Чорнобильсервіс».
Позивачка посилається на те, що у період з січня 2003 року по 31 грудня 2005 року, відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту п.1 постанови Кабінету Міністрів №137 від 29 січня 2003 року «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного \обов”язкового\ відселення після повного відселення жителів» вона мала право на отримання, в якості складової частини заробітної плати, доплати за працю на території зони відчуження, яку вона отримувала у вказаний період в розмірі 118 грн. 80 коп. щомісячно, але вважала, що повинна була отримувати вказану доплату в значно вищому розмірі, а саме, 27 мінімальних заробітних плат плюс 50 відсотків премії від цієї суми.
Тому просила стягнути з Державного підприємства «Чорнобильсервіс» на її користь 336491 грн. 11 коп. невиплаченої доплати за роботу на території зони відчуження у період з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала і викладене підтвердила.
Представник ДП «Чорнобильсервіс» Бутко О.В. в судовому засіданні позов не визнав, вважав, що підприємство проводило виплати позивачці доплати до заробітної плати відповідно до діючого законодавства та в повному розмірі.
Представник Державного департаменту - Адміністрації зони відчудження і зони безумовного \обов»язкового\ відселення Бабич А.М. в судовому засіданні також позов не визнала, посилаючись на правомірність проведених позивачці виплат.
Вислухавши пояснення позивачки, представників відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка починаючи з 29 лютого 1992 року по теперішній час працює в ДП «Чорнобильсервіс» на посаді робітника з комплексного прибирання житлово-комунального комплексу у м.Чорнобиль \а.с.6\.
Як вбачається з довідки Державного підприємства «Чорнобильсервіс» позивачка за роботу в зоні безумовного \обов»язкового\ відселення, до якого відноситься м.Чорнобиль, де вона працює, в період з 1 січня 2003 року по 31 грудня 2005 року отримувала доплату в розмірі 118 грн. 80 коп. та 50 % від цієї суми щомісячної премії за основні результати господарської діяльності підприємства \а.с.7\.
Відповідно до ч.3 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного \обов»язкового\ відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 постанови КМ України від 26 липня 1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, установлюється доплата в зоні безумовного \обов»язкового\ відселення в розмірі 1320 тис. карбованців, що відповідає на даний час 13 грн. 20 коп.
Відповідно до п\п.1 п.1 постанови КМ України від 29 січня 2003 року № 137 «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного \обов»язкового\ відселення після повного відселення жителів» в період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2006 року особам, які постійно працюють у зоні відчуження, проводиться доплата у 9-кратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють у зоні безумовного \обов»язкового\ відселення \13,2 х 9 = 118 грн. 80 коп.\.
Таким чином, позивачка за роботу в зоні безумовного \обов»язкового\ відселення, мала отримувати доплату в розмірі 118 грн. 80 коп., яку вона й отримувала, тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов залишити без задоволення.
Керуючись ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1до Державного підприємства по забезпеченню життєдіяльності зони відчуження і зони безумовного \обов»язкового\ відселення «Чорнобильсервіс», Державного департаменту - Адміністрації зони відчудження і зони безумовного \обов»язкового\ відселення про стягнення невиплаченої частки заробітної плати відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.