Справа № 2-а-21/2009 р.
10 лютого 2009 року Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі головуючого-судді Довжанин М. М.
при секретарі Мондич І. О.
з участю позивача ОСОБА_1
відповідача Мештер С. І.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він працює в службі таксі. 09 грудня 2008 року о 08 годині 45 хвилин він зупинив свій автомобіль марки «Деу-Ланос» по вул. Івана Франка біля ресторану «Атлант» для того, щоб здійснити посадку пасажира.
Одразу після зупинки до нього підійшов відповідач і склав протокол про порушення пункту 3.34 Правил дорожнього руху Украни за що передбачена відповідальність за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Постановою відповідача від 19.12.2008 року на нього накладено адміністративне стягнення в сумі 300 грн. за порушення дорожнього знаку «Зупинка заборонена».
Постанову відповідач вважає незаконною, поскільки він зупинився в зоні дії знаку «Зупинка заборонена» для того, щоб забрати пасажира по замовленню, а в п. 3.34 ПДР України сказано, що забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу). Відповідач не врахував це положення ПДР України і незаконно виніс оспорювань постанову.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, посилаючись на наведені в заяві обставини.
Відповідач Мештер С. І. позов заперечив. Пояснив суду, що його постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача є законною та обґрунтованою, поскільки позивач не має ліцензії для здійснення перевозки пасажирів в службі «таксі». Крім того, він зупинив автомобіль в зоні дії знаку «Зупинку заборонено» не для того, щоб здійснити посадку пасажира, а для того, щоб купити сигарети в кіоску, який знаходився із іншого боку дороги. Тому позов вважає безпідставним.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що постановою державного інспектора ДАІ Мештер С. І. від 19 грудня 2008 року накладено адміністративне стягнення на позивача ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП за порушення п. 3.34 ПДР України. Стягнення на позивача накладено за те, що останній зупинив транспортний засіб в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена».
Позивач вважає постанову незаконною, поскільки він працює в службі таксі і зупинив транспортний засіб для здійснення посадки пасажира.
Однак, таке пояснення позивача не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Позивач не предоставив суду доказів в підтвердження його права на перевезення пасажирів в службі таксі. Навпаки, пояснив суду, що передбаченого законом дозволу на перевезення пасажирів у нього немає.
Крім того відповідач ствердив суду, що коли він виявив правопорушення з боку позивача, то ніяких пасажирів біля його автомобіля не було.
Такі пояснення підтверджуються предоставленими суду відповідачем фотокартками, які суд дослідив в судовму засіданні, і з яких слідує, що біля автомобіля позивача чи в автомобілі пасажири відсутні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2пояснив суду, що він працює інспектором ДАІ і коли позивач зупинив свій автомобіль в зоні дії знаку «Зупинку заборонено», то він вийшов з автомобіля один і до автомобіля тривалий час не підходив ніякий пасажир. Тому відповідч і притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оспорюваної постанови, поскільки адміністративне стягнення на позивача ОСОБА_1 накладене правомірно.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.12.2008 року відмовити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Хустського
районного суду підпис Довжанин М. М.
З оригіналом вірно:
Суддя Хустського
районного суду Довжанин М. М.