Справа № 2-2199/2009 р.
16 лютого 2009 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Карпенко О.М.
при секретарі Аксеніної В.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерко товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні з урахуванням компенсації, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди , -
23.01.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерко товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні з урахуванням компенсації, стягнення середнього заробітку за час затримки та стягнення моральної шкоди.
16.02.2009 року позивачка подав заяву в якій просив свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні оставити без розгляду, про що 16.02.2009 року судом винесено ухвалу.
Позивач у судовому засідання суду доповів, що відповідно до наказу №75 від 11.04.1961 р. він був прийнята на роботу до відповідача як технік-технолог.
03.11.2008 року відповідно до наказу № 221 він був звільнений з підприємства на підставі ст.38 КЗпП за власним бажанням.
При звільненні розрахунок з ним зроблений не був. Залишилася невиплаченої заборгованість по заробітній платі за листопад 2008 року в сумі 3438,34 грн. 09.02.2008 року заборгованість по заробітній платі та компенсацію в сумі 150 грн йому виплатили, тому він просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У результаті невиплати відповідачем заборгованості по заробітній платі, розрахунку при звільненні, були порушені його права, що поставило його у важке матеріальне становище й привело до моральних страждань. Не виплата заборгованості по зарплаті зажадало йому додаткових зусиль для організації життя. Він 50 років проробив на даному підприємстві, є ветераном праці. Він змушений неодноразово протягом усього цього часу, звертатися до відповідача із проханнями виплатити йому заборгованість, що є принизливим і образливим для нього. Дані обставини заподіяли йому моральні страждання. Заподіяну моральну шкода він оцінюю у 2000 грн., та просить задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні просила позов задовольнити частково та пояснила, що на час звільнення позивачки не було коштів в касі підприємства, пізніше коли кошти з'явилися позивачка їх отримала, не заперечує проти задоволення позову в частині виплати середнього заробітку за час затримки, моральний позов просить задовольнити у сумі 100 грн.
У судовому засіданні встановлено, що наказом № 75 від 11.04.1961 року позивач був прийнята на роботу в Старокраматорський ордена трудового красного знамені машинобудівельний завод ім.Орджоникидзе.04.04.1995 року підприємство перетворене в ВАТ «СКМЗ». 03 листопада 2008 року позивач звільнився на підставі ст.38 КЗпП.
Згідно копії з платіжної відомості № 119 від 09.02.2009 року позивач одержав розрахункові кошти 09 лютого 2009 року.
Згідно довідки про середню заробітну плату середньоденна заробітна плата позивача складає 74,16 грн.
Робочі дні з 04.11.2008 року по 30.11.2008 року при 4 годинному дні (згідно наказу по заводу № 586 від 16.10.2008 року складають 15 днів- 60 годин).
9,27 грн(1 година праці)× 60 годин =556,20 грн.
Робочі дні з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року складають 16 днів(64години).
9,27×64=593,28 грн.
К виплаті 793 грн 60 коп.
З 01.01.2009 року по 31.01.2009 року та з 01.02.2009 року по 08.02.2009 року -згідно графіка 0 годин, тому що згідно наказу № 586 від 16.10.2008 року, №586(а) від 16.11.2008 року та Постановою товариства і комітету профспілки № 45 від 17.10.2008 року у січні та лютому робочі дні не встановлено на підприємстві.
Заслухавши позивача, відповідача, проаналізувавши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Правовідносини по даному позову регулюються Кодексом законів про працю.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій частині строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органа належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Враховуючи, що у судовому засіданні встановлено, що на момент звільнення відповідач не розрахувався з позивачкою, суд дійшов до висновку, що відповідачем порушені вимоги ст. 116 КЗпП України при звільненні позивача, тобто на день звільнення, відповідач не виплатив всіх сум, що належали позивачці.
Суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку , тобто з 04.11.2008 року по 30.11.2008 року при 4 годинному робочому дні 9,27 грн×60 годин =556,20 грн, з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року 9,27 грн ×64 години =593,28 грн, а всього 1149 (одна тисяча сто сорок дев'ять),48 грн.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль, для організації свого життя.
Позивач попросив суд стягнути з відповідача на його користь суму моральної шкоди у розмірі 2000грн.
Враховуючи, що на день звільнення, відповідач мав заборгованість по заробітній платі перед позивачем, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, їх тривалість, факт відновлення судом порушених прав позивача, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, моральні страждання позивача суд оцінює у 150 грн.
Враховуючи диспозицію ст. 60 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути:
-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1149,48 грн.
-моральну шкоду у сумі 150 грн. , а усього 1299 грн.48 коп.
Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст.88 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь Держави необхідно стягнути витрати на інформаційно технічне забезпечення у сумі 30 грн., та судовий збір у сумі 51грн.00коп.+8грн.50 коп=59грн.50 коп.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-214,215 ЦПК України, ст.ст.44, 116,117,237-1 КЗпП України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного товариства «СКМЗ» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ВАТ «Старокраматорський машинобудівельний завод»/Код ЗКПО 05763642,р/р 26009980120/ на користь ОСОБА_1:
-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2008 року по 09.02.2009 року у сумі 1149,48грн.
-моральну шкоду у сумі 150 грн. , а усього 1299 грн.48 коп.
Стягнути з ВАТ « Старокраматорський машинобудівельний завод» на користь держави судовий збір у сумі 59 грн. 50 коп., та витрати на інформаційно технічне забезпечення у сумі 30 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів від дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів через суд м. Краматорська.
Суддя
Рішення ухвалене в нарадчий кімнаті та надруковане у єдиному примірнику.
Суддя.