79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.07.06 Справа № 5/2548-19/424А
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Дубник О.П.
Орищин Г.В.
при секретарі Горбач Ю.Б.
з участю представників:
від скаржника (відповідач) -не з'явився
від позивача -Гавдик З.В.
розглянувши апеляційну скаргу апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області від 02.02.2006 року вих.№399/10/10-010
на постанову господарського суду Львівської області від 26.12.2005 року, суддя Левицька Н.Г.
у справі №5/2548-19/424А,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватра», с.Рихтичі
до відповідача ДПІ у Дрогобицькому районі (правонаступник Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області), м.Дрогобич
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.
Постановою Господарського суду Львівської області від 26.12.2005 року у справі №5/2548-19/424А задоволено позов та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.07.2005 року №001417/15-2, від 30.06.2005 року №001407/15-2, від 30.06.2005 року №001409/15-2.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач належним чином виконував покладений на нього обов'язок по сплаті податку, в свою чергу, податковий орган, не врахувавши положень ч.2 підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» погашав податковий борг, не враховуючи призначення платежу, вказаного в платіжних документах. Також, місцевий господарський суд зазначає, що органом державної податкової служби не дотримано вимог п.10 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459.
На рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить рішення суду скасувати і в позові відмовити.
Зокрема, посилається скаржник, що у відповідності до вимог п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. А тому, приходить до висновку орган державної податкової служби, що суми сплачені позивачем по поточних податкових зобов'язаннях правомірно було зараховано в погашення податкового боргу.
В запереченні на апеляційну скаргу від 10.03.2006 року позивач, не погоджується з доводами апеляційної скарги.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи і апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив наступне.
За результатами перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ТзОВ «Ватра» Дрогобицькою ОДПІ Львівської обалсті складено акт №319/15-2 від 22.06.2005 року та прийнято податкові повідомлення-рішення:
- від 01.07.2005 року за №001417/15-2, яким зобов'язано товариство сплатити штраф в розмірі 50% у сумі 45565 грн. 93 коп. за платежем податок на додану вартість;
- від 30.06.2005 року за №001407/15-2, яким зобов'язано товариство сплатити штраф в розмірі 20% у сумі 1251 грн. 40 коп. за платежем податок на додану вартість;
- від 30.06.2005 року за №001409/15-2, яким зобов'язано товариство сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 184 грн. 91 коп. за платежем податок на додану вартість.
Перевіркою, результати якої відображено в акті перевірки №319/15-2 від 22.06.2005 року, встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість, чим порушено пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями і п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. У зв'язку з чим податковою інспекцією, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.06.2005 року №001417/15-2, №001407/15-2 та від 01.07.2005 року №001409/15-2, якими за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість зобов'язано сплатити штрафи у загальній сумі 47602 грн. 24 коп.
В матеріалах справи наявні Податкові декларації з податку на додану вартість за 2003-2005р.р. та платіжні доручення 2003-2005р.р., які свідчать про сплату податку, яка проведена не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
У відповідності до вимог підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинної на момент проведення платежів, згідно з платіжними дорученнями, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли, у зв'язку із будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку здійснюється не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
Отже, даною нормою встановлено порядок сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
В матеріалах справи наявні докази в підтвердження того, що позивач сплачував податок, у відповідності до ч.2 підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 згаданого Закону, чинної на момент сплати.
Скаржник, зазначаючи, що у платника податку був податковий борг, посилається на п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за період, який перевірявся згадана норма діяла у різних редакціях, зокрема, від 26.12.2002 року до 28.03.2003 року (дата опублікування згаданої редакції від 20.02.2003 року) діяв п.7.7 ст.7 цього закону, згідно якого, якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення -у рівній пропорції.
Як вбачається з наведених редакцій п.7.7 ст.7 згаданого Закону, чинна на даний час редакція визначає порядок погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань, а редакція даного пункту, яка діяла від 26.12.2002 року до 28.03.2003 року, - порядок погашення податкового боргу перед різними бюджетами або державними цільовими фондами.
Посилання скаржника на п.5.4 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про внесення змін до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів» від 03.09.2001 року №342, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 року за №887/6078, згідно якого облік надходження платежів в картках особових рахунків здійснюється у порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати погоджених податкових зобов'язань, судом апеляційної інстанції до уваги не береться з наступних міркувань.
Зокрема, дана норма визначає облік надходження платежів в картках особових рахунків, і стосується діяльності органу державної податкової служби, а не обов'язків платника податку.
За таких обставин, позивач належним чином виконував покладений на нього обов'язок по сплаті податку, в свою чергу, податковий орган, не врахувавши положень ч.2 підп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог норми п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» чинної на момент виникнення податкового боргу, погашав податковий борг, не враховуючи призначення платежу, вказаного в платіжних документах.
Також, суд апеляційної інстанції ухвалою від 12.04.2006 року зобов'язував позивача з'явитися до податкового органу для проведення звірка, акт звірки представити в судове засідання.
Акт звірки розрахунків з бюджетом позивачем представлено в судове засідання, суми які вказані в ньому відповідають зібраним у справі доказам, однак, органом державної податкової служби такий акт підписано не було.
Крім того, слід зазначити, що Дрогобицькою ОДПІ Львівської області не дотримано вимог п.10 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459, згідно з яким факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби повинна оформити актом перевірки, в якому чітко викласти зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказати конкретні їх пункти і статті.
Зокрема, в акті перевірки не зазначено, що у платника податку був наявний податковий борг, до якого податковим органом застосовувався порядок погашення, передбачений п.7.7. ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що оспорені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, виходячи із вимог ст.ст.2,162 КАС України.
З огляду на викладене, оскаржене судове рішення відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи, а тому його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючисьст.ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В :
1. Постанову Господарського суду Львівської області від 26.12.2005 року у справі №5/2548-19/424А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності із ст.ст.211,212 КАС України.
3. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя Г.Г.Якімець
суддя О.П.Дубник
суддя Г.В.Орищин