Справа №772/302/15-к
Провадження №11-сс/772/336/2013
Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
іменем України
12 серпня 2015 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора прокуратури міста Вінниці ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, -
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.08.2015 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України. Цією ж ухвалою відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Згідно матеріалів кримінального провадження №12015020010003358, внесеного в ЄРДР 25.05.2015 року ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він всередині квітня 2015 року за попередньою мовою з ОСОБА_9 в сауні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_3 спонукали та залучали для надання сексуальних послуг з метою отримання доходу осіб жіночої статі, забезпечуючи зайняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг особам чоловічої статі шляхом здійснення замовлення від клієнтів, створенні умови максимальної сексуальної експлуатації осіб, які займаються проституцією,, здійснення контролю, нагляду і опіки над ними, забезпеченні безпеки від насильства чи обману з боку клієнтів.
В апеляційній скарзі захисника ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 01 серпня 2015 року у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи з постановленням нової ухвали про часткове задоволенні клопотання слідчого, а саме застосування запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту з обмеженням залишення місця проживання на певний час та покладенням обов'язку, передбаченого п.5 ст.194 КПК України. Апеляційна скарга мотивована тим, що слідчим суддею не враховано стан здоров'я підозрюваного, а саме, що він перебуває на лікуванні та потребує переміщення населеним пунктом для відвідування медичних закладів.
В апеляційній скарзі прокурора також ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду від 01 серпня 2015 року у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження з постановленням нової ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому прокурор посилається на тяжкість вчиненого та на його думку бідьш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання процесуальних рішень.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали свою апеляцію з підстав, викладених в ній, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника слід задовольнити, а апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
Висновки суду про неможливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Як вбачається з клопотання слідчого та ухвали слідчого судді, необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного мотивована тяжкістю кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , а також можливістю ухилятись від слідства та суду, незаконно вливати на свідків.
Проте з такими висновками погодитись неможливо. З положень ст.184 КПК України випливає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З клопотання слідчого та ухвали слідчого судді вбачається, що метою застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків, проте не наведені доводи на підтвердження існування даних ризиків, посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя дійшов неправильного висновку про наявність ризиків, які б свідчили про намагання ОСОБА_8 ухилятись від слідства та незаконно впливати на свідків, оскільки такі дані в клопотанні не наведені взагалі, а зазначено лише припущення слідчого про те, що перебуваючи на волі він може вчинити вищенаведені дії.
Тому висновки суду суперечать положенням Європейської конвенції з прав людини. Зокрема, у справі «Бойченко проти Молдови» (Boicenco v Moldova), 41088/05 від 11 липня 2006 року щодо обов'язковості наведення конкретних мотивів Європейський Суд констатував порушення п.3 статті 5 Конвенції вказавши, що суди, ухвалюючи рішення про тримання заявника під вартою, посилалися на відповідну норму закону, не вказуючи підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини.
Крім цього не наведені жодні доводи, які давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_8 буде ухилятись від слідства та суду.
Твердження ж суду про тяжкість вчиненого злочину не є достатніми для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Крім цього слід було врахувати, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності має постійне місце проживання, одружений, має ряд захворювань, з приводу яких потребує постійного відвідування медичних закладів.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду подання суд дав неповну оцінку наявним у справі обставинам, через що безпідставно дійшов висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а з урахуванням сукупності даних про особу підозрюваного адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку ОСОБА_8 на думку суду може бути домашній арешт з встановленням заборони залишати місце проживання в певний час. Також суд з метою забезпечення належного виконання обраного запобіжного заходу суд вважає за необхідне застосувати положення ст.194 КПК України, поклавши на ОСОБА_8 певні обов'язки.
Керуючись ст.ст.193, 194, 196, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора прокуратури міста Вінниці ОСОБА_6 залишити без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2015 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів карного розшуку СВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляд домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України скасувати.
В задоволенні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів карного розшуку СВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_4 з забороною залишати місце проживання з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступної доби строком до 30 вересня 2015 року.
Відповідно до ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади;
-здати до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
З оригіналом вірно: