Копія:
Справа № 127/12883/15-ц Провадження № 22-ц/772/2468/2015Головуючий в суді першої інстанції Луценко Л. В.
Категорія 59Доповідач Стадник І. М.
Іменем України
11 серпня 2015 року м. Вінниця
Колегія суддів судової п алати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого, судді Стадника І.М.,
Суддів: Міхасішина І.В., Войтко Ю.Б.,
при секретарі Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства власників гаражів №2 про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
встановив:
В червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся у Вінницький міський суд з позовом то Товариства власників гаражів №2, в якому просив: визнати відсутність в Законі України «Про об'єднання громадян» терміну «уповноважені», а їх повноваження такими, що суперечать статтям 237, 244 ЦК України; визнати, що протокол засідання правління від 08.12.2012 року суперечить протоколу №1 зборів від 03.12.12 року, вказує на подвійне звільнення-обрання голови правління, абсурдність і підроблення; визнати, що спосіб обрання та/або призначення так званих уповноважених позбавляє власників гаражів реалізувати їх волевиявлення, усуває від права участі у вирішенні питань діяльності ТВГ-2 і є протиправним; скасувати рішення зборів від 08.12.2012 року та засідання правління; витребувати і дослідити особисті справи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для з'ясування обставин зарахування до членів товариства за підставного сумніву в законності; щодо обставин зарахування до так званих уповноважених ОСОБА_3,ОСОБА_4, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо суміщення ще й з членством правління; визнати, що зазначеними діями примушують до погодження з безладом, чинимим в ТВГ-2, що є неприпустимим і протиправним; визнати, що упродовж 10,5 років осаду голови правління ТВГ-2 незаконно займав ОСОБА_9, який ні власником гаража, ні членом товариства ніколи не був, однак в порушення законності замість притягнення до відповідальності його заднім числом обрано ще й засновником, що свідчить про замовність групи осіб.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись із рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення його позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах викладених в ній, просив скасувати рішення руду першої інстанції.
Представник відповідача ОСОБА_8 проти апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача і представника відповідача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами те, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13.06.2002 року є власником гаража за номером НОМЕР_1, який розташований в Товаристві власників гаражів (далі ТВГ) №2, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до протоколу зборів уповноважених членів ТВГ №2 від 19.03.2011 року було затверджено зміни до Статуту Товариства власників гаражів (далі Статут), державну реєстрацію яких проведено 23 травня 2011 року.
Статутом ТВГ №2 в редакції від 23.05.2011 року передбачено, що товариство власників гаражів №2 є юридичною особою, добровільним об'єднанням громадян і діє на підставі Закону України «Про об'єднання громадян» (який був чинний на момент проведення державної реєстрації змін до установчих документів), інших законодавчих актів України, а також Статуту (а.с.39-52).
Пунктом 5.2 Статуту товариства встановлено, що вищим органом самоврядування товариства є загальні збори (збори уповноважених). У період між зборами справами товариства управляє обране правління.
Стаття 13 Закону України «Про об'єднання громадян» (чинна на момент проведення державної реєстрації змін до установчих документів) визначає основні засади, які повинен містити у собі статутний документ об'єднання, зокрема: назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену, його статус та юридичну адресу; мету та завдання об'єднання громадян; умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього; права і обов'язки членів (учасників) об'єднання; порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання; порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією. У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян. Статутний документ об'єднання громадян не повинен суперечити законодавству України.
Крім того, статут є одним із видів установчих документів, вимоги до змісту якого встановлені статтею 88 ЦК України. Статут юридичної особи проходить в установленому законом порядку державну реєстрацію, яку проводить державний реєстратор виконавчого органу місцевого самоврядування, який в установленому законом порядку перевіряє зміст установчих документів юридичної особи.
За змістом ст.11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють визначені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Стаття 16 ЦК України містить перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Цей перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Таким чином, до компетенції суду не входить встановлення фактів належності (відсутності) певних термінів чи певної термінології в законах України, інших нормативно-правових актах, зокрема в Законі України «Про об'єднання громадян» терміну «уповноважені», та наявності чи відсутності таких термінів в установчих документах юридичних осіб, зокрема з винесенням висновку про те, чи це є правомірним або ж навпаки. Натомість, зі змісту статуту ТВГ №2 вбачається, що останній відповідає вимогам закону та зареєстрований в установленому законом порядку, а відтак вимога позивача щодо визнання в Законі України «Про об'єднання громадян», яким врегульовані відносини в ТВГ №2, відсутнім терміну «уповноважені», застосування його в статуті ТВГ №2 - суперечливим нормам цього ж Закону, що є доказом незаконного застосування і неправомірності останнього, не підлягає до задоволення.
Так само не може бути встановлено судом такого способу захисту як витребування та дослідження особистих справ членів громадського об'єднання (об'єднання громадян) для з'ясування правомірності, неправомірності зарахування їх до того чи іншого об'єднання, тому числі і те, що упродовж 10 років посаду голови займала особа, яка не є власником гаража у ТВГ №2 і не є членом товариства.
Пунктами 5.5, 5.6 Статуту передбачено, що вибори уповноважених по одному від кожного з десяти членів товариства проводяться правлінням товариства у наявному порядку. Правління затверджує поіменний список уповноважених від десятки членів товариства строком на 5 років. При неможливості зібрати 2/3 уповноважених від членів товариства, за згодою присутніх на зборах, приймається рішення вважати збори дійсними, при ознайомленні відсутніх на зборах з матеріалами зборів, врахуванні їх доповнень до прийнятих рішень та підписом про їх згоду. Виконавчим органом товариства є правління товариства, яке підзвітне загальним зборам (зборам уповноважених) і здійснює керівництво всією діяльністю товариства. Правління обирається в установленому Статутом порядку із складу членів товариства строком на 5 років.
Голова правління товариства обирається правлінням товариства строком на 5 років, затверджується загальними зборами товариства, зборами уповноважених, входить до складу правління і керує його роботою (п.5.10 Статуту).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що вищі органи самоврядування та керівні органи ТВГ №2, в тому числі збори уповноважених, правління та його голова, зокрема ОСОБА_9 були обрані відповідно до Статуту товариства, тобто на законних підставах.
Тому вимоги позивача про визнання протоколу засідання правління від 08.12.2012 року таким, що суперечить протоколу №1 зборів від 03.12.2012 року в частині подвійного звільнення та обрання голови правління та скасування рішення зборів від 08.12.2012 року є також безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вищезазначених вимог.
Вірним є висновок суду про те, що позивач взагалі не є особою, якій належить право вимоги у спірних правовідносинах, оскільки рішенням правління від 17.05.2014 року останній був виключений із членів ТВГ №2. В подальшому зазначене рішення було оскаржене ОСОБА_2, проте рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11.09.2014 року в задоволенні позову про визнання правочину (рішення) недійсним відмовлено (а.с.18-20, 21-22).
Позивач ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не обґрунтував порушення оскаржуваними діями й рішеннями його майнових чи особистих прав, свобод і охоронюваних законом інтересів.
Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:/підпис/ Стадник І.М.
Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.