Справа № 127/12419/15-ц
Провадження № 2/127/4166/15
10.08.2015 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
У складі головуючого судді АН О.В.,
При секретареві Ліщишинові О.С.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-я особа Державна міграційна служба України у Вінницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, позбавлення права користування власністю,
ОСОБА_3 звернувся до суду ща позовом, в якому вказав, що він є вланикомм будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою м. Вінниця вул. Ватутіна 150. У вказаному будинку мешкає його колишній зять, який після розлучення з дочкою позивача в 2013 році обіцяв виселитися, про те обіцянку не виконав. Позивач бажає мешкати в належному йому домоволодінні та просить усунути перешкоди в реалізації права власності - позбавити ОСОБА_4 права користування належним йому майном та знати його з реєтраційного обліку.
В судовому засіданні предстаник позивача підтримала позовні вимоги, вказал, що ОСОБА_3І, ста ввласником зазначеного вище майна на підставі договору дарування, згідно якого його син - ОСОБА_5 подарував йому житловий будинокк з погосподарськими спорудами 21.12.2013 року. У вказаном будинку де-який час мешкали його дочка - ОСОБА_6 та зять- Бабій В.М. В 2013 році дочка та зять розірвали шлюб. Дочка через неприязні відносини з відповідачем переселилась до іншого помешкання. Зять обіцяв звільнити будинок але не виконав зобов»язань. На разі ніяких договорів про користування майном позивача ( сурвітуту ) між позивачем та відповідачем не існує. Відповідач не є членом сім»ї позивача. Будинок складається з двох кімнват і спільне користування майно м не можливе. Позивач бажає користуватися своєю власністю і воліє жити у будинку 150 по вул. Ватутіна в м. Вінниці.
Представник відповідача заперечував проти задовлення позову, вказав, що відповідач разом з ОСОБА_6 купили вказаний будинок у період шлюбу, а тому і відповідач має право власності на 1\2 частину домоволодіння. На разі, відповідаач подав до апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінниької області що до угоди, про яку він дізнався нещодавно. Ухвали про відкриття провадження за апеляційною скаргою ще не має. Представник вважає, що ОСОБА_4 має право на домоволодіння, оскільки користується городом, обробляє його, сплачує комунальні платежі, тощо Тому в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Представник 3-ї особи до суду не прибув ДМС України у Вінницькій області 2-й міський відділ подала заяву про визнання позову, розгляд справи у відсутності їх представника
Суд дослідив матеріали справи:
- Копію паспорту ОСОБА_3 ( н а.с. 4) , згідно якого останній зареєстровани в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1971 року;
- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( н аа.с. 5), згідно якого ОСОБА_3 є власником об»єкта нерухомост, розташованого за адресою м. Внниця вул. Ватутіна будинок 150 загальною площею 49.8 кв.м, житловою площею 26.7 кв.м згідно договору дарування від 21.12.2013 року ;
- технічний паспорт на садибу ( індивідуальний) житловий будинок 150 по вул. Ватутіна в м. Вінниці( на а.с. 6) , згідно якої будинок складається з вох житлових кімнат розмірами 17.7 і 9.0 кв.м;
- витяг з домової книги( на а.с. 8) ,згідно якої в домоволодінні зареєстровані ОСОБА_4 з 27.07.2005 року та ОСОБА_6В з 27.07.2005 року;
- довідку квартального комітету ( на а.с.9), згідно якої якої в домоволодінні 150 по вул. Ватутіна в м. Вінниці зареєстровані ОСОБА_4 ( проживає) та ОСОБА_6В ( не проживає);
- Довідку квартального комітету ( на а.с. 10) , згідно якої ОСОБА_3 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з дружиною ОСОБА_7;
- копію рішення Вінницького міського суду Вінницької області твід 30.10.2013 року ( на а.с. 17) згідно якого шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розірвано;
- договір дарування житлового будинку від 21.12.2013 року ( на а.с.43-44) , згідно якого ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у дар житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою м. Віниця вул. Ватутіна 150 і належить дарувальникові на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області 21.05.2003 року, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 03.10.2012 року, ухали Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2013 року.
Оцінивши докази як належні і допустимі, суд встановив факт приналежності позивачу - ОСОБА_3 домоволодінні 150 по вул.. Ватутін в м. Вінниці , факт реєстрації та проживання відповідача у вказаному домоволодінні, факт відсутності родинних зв»язків між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ст. Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.. 316 ЦК України, правом власності особи є право особи на річ ( майно) , яке здійснюється відповідно до закону на своєю волею, незалежно від волі інших осіб. і
Відповідно до ст.. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема з правочинів.
Так ОСОБА_3 набув права власності ( володіти користуватися і розпоряджатися) майном - будинком з господарчими спорудами за адресою м. Вінниця вул.. Ватутіна 150 на підставі договору дарування.
Представник відповідача в супереч вимог ст.. 60 ЦПК України не надав суду будь-яких доказів згідно яких відповідач ОСОБА_4 набув права власності на спірне майно. Тому суд не приймає посилання представника відповідача на наявність права у відповідача.
Суд приймає до уваги реєстрацію відповідача у будинку 150 по вул.. Ватутіна в м. Вінниці 27.07.205 року , що свідчить про отримання відповідачем права користування майном. Про те договір про сервітут ( право користування чужим майном) відсутній.
Відповідно до ст.. 47 Конституції України, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Суд приймає до уваги рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 т а ОСОБА_4 та факт родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ( факт визнаний сторонами ) та вважає, що з момент розірвання шлюбу ОСОБА_4 перестав бути членом сім»ї ОСОБА_3
Відповідно до ст.. 405 ЦК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вини мають право займати визначається його власником.
Суд встановив, що ОСОБА_4 не є членом сім»ї власника та не проживає разом з ним. Суд встановив відсутність договору сервітуту ( права користування чужим майном) між власником в тому числі попереднім власником і відповідачем. Законом, заповітом або рішенням суду сервітут не встановлено.
Відповідно до ст.. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб»єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання тому порушенню. Власник, права якого порушені має право на відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.
Таким чином, суд вважає, що існують правові підстави для задоволення позову, позбавлення ОСОБА_4 права користування належним ОСОБА_3 житловим будинком 150 по вул.. Ватутіна в м. Вінниці.
Позивачем висунуті вимоги до відповідач про усунення перешкод шляхом зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку в по вул. Ватутін в м. Вінниці. Про те відповідно до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів , затверджено Наказ МВС України 22.11.2012 № 1077, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України).
Тож вимоги, висунуті до неналежного відповідача особи , а тому не підлягають задоволенню.
Згідно п 3.1. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення права.
В силу ст.. 88 ЦПК України : з позивача на користь держави належить стягнути 243 гр-ні 60 коп. судового збору т.я. було заявлено дві позовних вимоги, сплачено судовий збір лише за одну вимогу, позов задоволено частково; з відповідача на користь позивача належить стягнути 243 гр-ні 60 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 47 Конституції України, ст.. 316, 317, 386, 405 ЦК України, до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів , затверджено Наказ МВС України 22.11.2012 № 1077, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за № 2109/22421, ст.. 10, 15, 60, 88, 213-15 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково. Усунути перешкоди ОСОБА_3 в користуванні належному йому праві власності житловим будинком з господарськими будівлями, який розташований в м. Вінниці по вул.. Ватутіна буд. 150, позбавивши ОСОБА_4 права користування будинком господарськими будівлями № 150 по вул.. Ватутіна в м. Вінниці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_9 Івановаича 243 гр-гні 60 коп. судового збору в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_4 243гр-ні 60 коп. на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з моменту винесення
Суддя О.В.Ан