Постанова від 20.07.2006 по справі 13/245-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2006 р. Справа № 13/245-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Друзяк К.Б. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства "Торговий Дім "Джерела"

за участю представників:

позивача - Саплєва О.В., Осипова Л.І. (представники за дорученнями),

відповідача -Поліщук В.С., Алєксеєва Н.С. (представники за дорученнями),

про стягнення з відповідача (з урахуванням здійснених позивачем уточнень) штрафних санкцій в сумі 1777,27 грн за не створення робочих місць для інвалідів,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до позовної заяви вимоги ґрунтуються на факті незабезпечення створення робочих місць для інвалідів в кількості 1 особи протягом 2005 року, у зв'язку з чим на підставі положень статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» позивачем нараховані штрафні санкції в сумі 1777,27 грн.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням та працевлаштування 1 інваліда в 2005 році за сумісництвом на 0,5 ставки.

Згідно до положень статті 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з тим, що за пунктом 1 вказаних Прикінцевих положень КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 року, судове рішення за даною справою винесено з дотриманням вимог КАС України, тобто винесення за результатами розгляду справи відповідної постанови суду.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, що відбулися 13 та 20 липня поточного року.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» станом на 2005 рік для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.

Згідно з наданою відповідачем державною статистичною звітністю за 2005 рік ним не виконано встановлений законом норматив в кількості 1 особи, оскільки інвалід у нього не працював (а.с. 4). Разом з тим, відповідно до уточнено звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (а.с. 25), у нього працевлаштований 1 інвалід.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем за наказом № 30К від 3 січня 2005 року була працевлаштована Заболотна Катерина Олександрівна -інвалід 3 групи на посаду менеджера з продаж за сумісництвом на 0,5 ставки (а.с. 28).

Пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 визначено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Таким чином обов'язок зазначених органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після надання підприємствами відповідної інформації про наявні робочі місця для інвалідів.

Оскільки результатом працевлаштування є укладення трудового договору з працівником, що встановлено статтею 21 Кодексу законів про працю України, то безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснює власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання.

У зв'язку з невиконання встановленого статтею 19 вказаного вище Закону нормативу в силу положень статті 20 цього ж Закону, а також пункту 3.4. Порядку сплати підприємствами, установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2001 року № 1776, відповідач зобов'язаний був не пізніше 15 квітня 2006 року самостійно сплатити штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, і складає 1777,27 грн.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не пов'язує застосування штрафних санкцій з будь-якими іншими обставинами, що перешкоджали працевлаштуванню інвалідів, оскільки вказана відповідальність є за своєю природою альтернативним зобов'язанням.

Не дивлячись на наявність обов'язку по сплаті штрафних санкцій відповідач зазначену суму не сплатив. Безпосередньо ж саме працевлаштування інваліда за сумісництвом на 0,5 ставки не є виконанням встановлених законодавчих вимог по працевлаштуванню інвалідів, оскільки з викладених правових норм слідує висновок про те, що таке працевлаштування повинно відбуватися на основну роботу, а не за сумісництвом.

На підставі зазначених правових норм і керуючись статтями 158-163, пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Джерела» (розташованого за адресою: м. Херсон, вул.. Декабристів, 32; розрахунковий рахунок 26009002139 в ХФ КБ «Захід інкомбанк», МФО 352327, код 3202203) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (розташованого за адресою: м. Херсон, проспект 40 років Жовтня, 5-А; банківські реквізити: одержувач: ВДК по м. Херсону, код 24104230; банк: УДК по Херсонській області, МФО 852010, розрахунковий рахунок 31212230600002, платежі до Фонду соціального захисту інвалідів) 1777,27 грн штрафних санкцій.

3. Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата підпису постанови -24 липня 2006 року. .

Суддя М.К. Закурін

Попередній документ
48279
Наступний документ
48281
Інформація про рішення:
№ рішення: 48280
№ справи: 13/245-АП-06
Дата рішення: 20.07.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Херсонської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір